Роль тромбоцтів в процесі гемостазу в нормі та при патології

Зміст

ВСТУП ____________________________________________3-6 ст

РОЗДІЛ І.Огляд літератури

1.1.Структура тромбоцитів__________________________________6-8 ст

1.2.Функцфї тромбоцитів_____________________________________ 8 ст

1.3.Основні фактори системи згортання________________________ 10 ст

1.4.Механізм згортання крові_________________________________ 14 ст

РОЗДІЛ ІІ . Матеріали та методи дослідження

2.1.Забір і обробка крові___________________________________ 16 ст

2.2.Основні методи дослідження__________________________ 18 ст

2.2.1.Визначення кількості тромбоцитів______________________ 18 ст

2.2.2.Дослідження адгезивності тромбоцитів___________________ 20 ст

2.2.3.Дослідження агреаційної функції тромбоцитів____________ 21 ст

2.3.Дослідження коагуляційного гемостазу._____________ 21 ст

2.3.1.Ввизначення рекальцифікацыъ кров’яного згустку_________ 22 ст

2 .3 .2.Визначення тромбопластину (факторІІІ)_______________ 22 ст

2.3.3.Визначення протромбіну(фактор ІІ)____________________ 23 ст

2.3.4.Визначення тромбінового часу_________________________ 23 ст

2.3.5.Кількісне визначення фібриногену(факторІ______________ 24 ст

2.3.6.Визначення толерантності до гепарину____________________25 ст

2.3.7.Визначення коалінового часу_______________________________ 26 ст

2.3.8.Автокоагуляційний тест (АКТ)___________________________ 27 ст

2.4.Фази згортання крові__________________________ 27 ст

РОЗДІЛ ІІІ . Результати досліджень та їх обговорення

3.1.Тромбоцитоз_____________________________________________31ст

3.2. Тромбоцитопенія_________________________________________32 ст

3.3.Функціонально- морфологічні зміни тромбоцитів у хворих

на облітеруючий ендартеріїт з перед- та тромботичним станом_33-35ст

3.4. Порушення гемостазу – найважливіший механізм

у патогенезі облітеруючого ендартеріїту_______________________37 ст

Висновки________________________________________ 39 ст

Список літератури_______________________________________ 40 ст

Додатки_________________________________________________ 42 ст

Вступ

Кровотворення - це процес виникнення та розвитку клітин крові. Розрізняють ембріональний гемопоез, який розпочинається на різних стадіях ембріонального розвитку та веде до утворення крові як тканини , і постембріональний, який можна розглядати як процес фізіологічної регенерації крові. Число клітин крові дорослої людини відносно постійне, не дивлячись на те, що більша кількість клітин щоденно гине. Здійснюється це завдяки стволовим кровотворним клітинам , які на протязі усього життя організму постійно поповнює промферативний пучок мієлоїдні і лімфоїдні тканини.

В утворенні і розвитку клітин крові важливу роль відіграє строма і мікрооточення кровотворних органів.В ембріональному періоді кровотворення проходить на початку в жовтковому мішку, вилочко вій залозі, лімфатичних вузлах та кістковому мозку.

В постембріональний період кровотворення здійснюється , головним чином, в кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах.Еритроцити, гранулоцити, тромбоцити розвиваються в червоному кістковому мозку. Згідно сучасним уявленням, в кровотворні тканини крім морфологічно-розпізнавальних клітин, є клітини попередники різних класів. Це можна побачити в схемі кровотворення А.І.Воробйова (1985), згідно якого виділяють п’ять класів гемо поетичних клітин.

Перший клас стволових клітин представлений поліпотентичними кровотворними клітинами.

Другий клас - поліпотентичними та біпотентичними клітинами.

Третій клас - унікотентичними клітинами.

Четвертий клас - баластними клітинами – родопочатківцями рядів.

П’ятий клас - зрілі клітини.

Гігантські поліплоїдні клітини кісткового мозку – мегакаріоцити-родоначакльні елементи з яких утворюються кров’яні

пластинки – тромбоцити.Джерелом їх служать клітини попередники мієлопоеза, які преретворюються в процесі ділення і дозрівання в уніпотентні, чутливі до тромбоцитопоетину клітини (УЧТК).

Дальший розвиток дозрівання клітин цього ряду пролягає наступним чином:

УЧТК - мегакаріобласт -> про мегакаріоцит (базофільний мегакаріоцит І ступені дозрівання) > зернистий мегакаріоцит ІІ ст..зрілості > пластиночний мегакаріоцит ІІІ ст.. зрілості.

В нормальних умовах час дозрівання клітин мегакаріоцитарного ряду коливається в межах 55- 94 год.Якщо в організмі не утворюється тромбоцитопоетин, що характерно для одної із форм спадкових тромбоцитопеній, то дозрівання клітин зупиняється на стадії УЧТК.Після утворення мегакаріобластів ділення клітини практично припиняється.В результаті цього к хромосомний набір в кожній клітині збільшується з 2 до 4,8,16,32. Ступінь поліплоїдій із різних мегакаріоцитів майже неоднакова, але перевищують клітини з 8-и ,16-и кратним набором хромосом, тоді як клітини з набором менши 8-и не зустрічаються.

Актуальність теми.

Актуальною проблемою для клінічної практики є встановлення причин підвищення кількості тромбоцитів у периферичній крові.Серед незрозумілих гіперцитозів тромбоцит як лабораторна ознака патологічного процесу викликає певні труднощі для встановлення причин , що їх зумовила, а також у плані прогнозування подальшого перебігу захворювання.Тромбоцитоз як симптом цілого ряду захворювань та станів потребує від лікаря не тільки диференційно – діагностичних навичок і вмінь, а і правильної оцінки ризику виникнення тромботичних ускладнень.Клінічна практика свідчить ,що кількість тромбоцитів у кровІ понад400000 в 1 ммз може бути проявом різних за походженням та патогенними механізмами розвитку захворювань.

ЗАВДАННЯ:

1.Дослідити функціонально – структурні особливості тромбоцитів.

2.Роль тромбоцитів в системі гемостазу.

3.Функціонально- морфологічний стан тромбоцитів при облітеруючому ендартериїті.

4.дослідити зміни тромбоцитів з перед- та тромботичним станом.

МЕТА:Для досягнення поставленої мети проведено комплексну оцінку функціонально – морфологічного стану тромбоцитів за такими показниками:

Кількість тромбоцитів у крові , взятої із пальця ноги та руки;

адгезивно – агрегацій на функція тромбоцитів ноги та руки;

тромбоцитарна формула крові, взятої із руки та ноги для визначення активності патологічного процесу в нижніх кінцівках

Система згортання крові, або інакше система гемостаза, виконує в організмі життєво важливу функцію підтримання крові в рідкому стані всередині кровоносних судин.Ця система знаходиться в тісному взаємозв’язку з іншими фізіологічними системами живого організму.

В залежності від механізму зупинки кровотеч прийнято розрізняти два типи гемостаза: первинний і вторинний.

ГЕМОСТАЗ – біологічна система , яка забезпечує, з одного боку,збереження рідкого стану крові ,а зіншого попередження кровотеч.В основі її регулювання лежить постійна динамічна рівновага між

прокоагулянтною та антикоагулянтною ланками.Виключно важливе значення надається у гемостазі тромбоцитам ,які найперші підключаються до цього процесу, де проявляється надзвичайно важлива їх функція –адгезивно- агрегеційна.Завдяки цьому тромбоцити здатні приклеюватись до пошкоджених стінок судин (див. функції тромбоцитів ).

Первинний,мікроциркуляторний або судинно тромбоцитарний гемостаз.

Цей гемостаз забезпечує зупинку кровотеч із капілярів, вен та артерій.Так як з назви випливає,в його реалізації беруть участь, головним чином, судинна стінка і тромбоцити.При травмі кровоносної судини рефлекторно виникає його спазм в місці пошкодження.В перші хвилини це зупиняється або по крайній мірі, знижує крововтрату.Зразуж слідом за судинним