при 1500 об/ хв. 10хв для отримання плазми.Плазму розводять по0,1 мл в 10 центрифужних пробірок і ставлю в водяну баню (37°С).В окрему пробірку набираю 2 мл розчину хлориду кальцію , потім в неї додаю 0,1 мл приготовленої крові яку я залишила для приготування суміші, і зразу ж включаю секундомір.Пробірку з цією сумішшю взбовтую і ставлю в водяну баню.Потім в кожну із прбірорк додаю цю суміш по 0,1 мл послідовно : через 2,4,8,10,20,30,40,50,60 хв від моменту приготування цієї суміші.В кожній пробірці визначаю час згортання плазми .По автокоагулограмі визначаю наступні параметри:згортання на 2 хв, згортання максимальне ,індекс інактивації тромбопластина і тромбіна .[12,15]
НОРМА: НА 2 ХВ 17-50 сек.,на 4 хв 8-25 сек., на 8 хв 7-11 сек.,
На 10- 7-10 сек.,на 20 – 7-14, на 30 – 10-18 , на 40 – 10-22, на 50- 12-25 , на 60 – 12-32 сек.
2.3.7.АЛІНОВИЙ ЧАС
Принцип : визначаю час згортання багатої тромбоцитами плазми при додаванні оптимальної кількості кальція в умовах стандартизації коаліном контактної фази процесу згортання.
Реактиви :
1.Хлористий кальцый 0,025 М.
2.Суспензыя коаліна , 0,5%.
ХІД ВИЗНАЧЕННЯ .Досліджую багату тромбоцитами плазму.В пробірку з 0,1 мл плазми додаю 0,1 мл суспензії коаліна,енергійно взбовтую і інкубую ротягом 5 хв при 37 ° С в водяному термостаті .Через 5 хв додаю 0.2 мл попередньо підігрітого до 37 ° С 0,025М розчину хлориду кальціюі одночасно включаю секундомір .Відмічаю утворення кров’яного згустку.Визначення проводжу параллельно і беру середній результат.[12,13]
Норма:50-70 сек.
2.4.ФАЗИ ЗГОРТАННЯ КРОВІ
Суть процесу згортання крові в загальних рисах можна представити наступним чином:під дією будь якого агента утвориться активний кров’яний тромбопластин , який переводить протромбін у активну форму – тромбін.Той в свою чергу взаємодіє на фібриноген, перетворюючи його в нерозчинний фібрин,який випадає з кров’яного русла в вигляді тромбу.Якщо подивитися на вище написану схему , то необхідно зазначити ,що ввесь процес згортання крові ділиться на чотири фази :
Перша фаза – протромбіноутворення ;
Друга фаза – тромбіноутворення ;
Третя фаза – фібриноутворення ;
Четверта фаза – посткоагуляційна.
Перша фаза найбільш триваліша від інших в процесі згортання крові.Вона займає 4-6 хв.Реакції, характерні для цієї фази, можуть розвиватися як по внутрішньому механізму так і по зовнішньому. В першому випадку процес розпочинається з ХІІ фактора ( пошкоджена судинна стінка,імунні комплекси, хіломікрони) і ін..).Потім проходить лінійна реакція, в якій бере участькалікреін, кінін і ряд факторів ,формуючих 1 і 2 з акетивацыэю фактора Х ( див. таб. №2).При цьому утворюється комплекс 3 із факторів Ха,\/3,І\/, здатен перетворити протромбін в тромбін.Тому даний комплекс , якому приписуэться ферментна активнысть, по аналогыъ з ферментами названий протромбіназою.[1,4]
Зовнішній механізм утворення активної протромбінази починається з появою в кров’яному руслі фактора ІІІ ( тканинний тромбопластин ),який поступає із пошкодженних тканин ,а нормальних умовах відсутній в плазмі крові.Комплекс факторів ІІІ,\/ІІа,І\/, також здатний активувати фактор Х, формуючи протромбіназний комплекс.Кожний із приведених механізмів утворення протромбінази проходить паралельно.З утворенням протромбінази завершується перша фаза згортання крові.
В другій фазі проходить утворення тромбіну. ( ІІа) із його активного попередника - протромбіна (ІІ) під дяєю протромбінази.Фаза швидкотривала.На неї йде 2-5 секунд.
В ході третьої фази тромбін відщеплюється від фібриногена пептиди А і В,перевівши його в фібрин- мономер.Послідній ,полімеризуючись, випадає із плазми у вигляді безколірних ниток фібрину.Тому фібриновий згусток завжи забарвлений у червоний колір за рахунок еритроцитів.На нього діє ХІІІ фактор (фібриназа).[4,9]
Активація ХІІІ фактора також здійснюється тромбіном в присутності І\/ фактора ( іонів кальція).Фаза триває 2-5 секунд.
Послідня четверта фаза складається із спонтанного фібринолізу.
2.5.ПАТОЛОГІЯ ГЕМОСТАЗУ.
Прийнято розрізняти три оновні форми порушення процесу згортання крові : гіпокоагуляція,гіперкоагуляця та дискоагуляція.
Гіпокоагуляція проявляється кровоточивість різної степені вираженості.В залежності переважаючого механізму в прояві кровоточивості слід ділити на : коагулопатії, тромбоцитопенії , тромбоцитопатії; вазопатії.
Коагулопатії зв’язані з порушенням вторинного гемостазу і можуть проявлятися гема тонним типом кровоточивості, який характерне тільки для порушення внутрішнього механізму утворення протромбінази.
При цьому значні крововили проходять безпосередньо в суглоби, м’язи ,пошкодженну клітчату, тобто в місця більш схильні до травматизацій.Вроджены коагулопатыъ зв’язані з дефіцитом або повною відсутністю ряду плазмових факторів згвертання крові Найбільш характерним захворюванням із даної групи коагулопатії є гемофілія.Це спадкове захворювання , яке передається по материнській лінії сину, розвивається в наслідок дефіциту одного із плазмових факторів:\/ІІІ ( гемофілія А – 85-90%); ІХ (гемофілія В – 10-15 % ); ХІ (гемофілія С – до 1% ) . Найбільш виражена кровоточивість виражається при гемофіліях А і В. Гемофілія типу С проявляє сильну кровоточивість в серйозних ситуаціях - при обширних травмах, хірургічних операціях, родах.
До 80% всіх коагулопатій .розвивається на фоні неджостатку \/ІІІ фактора.
Гіперкоагуляція – це стан , зв’язаній з схильністю до згортання крові.Проявляються тромбоемболічною хворобj.? Яка супроводжується такими ускладненнями як інфаркт міокарда,ішемічний інсульт мозку,тромбофлебіт, тромбоз магістральних артерій або інших кровоносних судин.В механізмі розвитку гіперкоагуляції важливу роль грає коагулопатії, гіперактивація тромбоцитів,пошкодження судинної стінки судин та ряд факторів ризику - емоційні стреси, гіподинамія, недостаток кровообіг.[17,19]
Дискоагуляція - сюди слід віднести ДВС – синдроми (дисиміноване внутрісудинне згортання крові).Виникає в результаті розбалансування гемостазу на різних його рівнях.Завжди несуть набутий характер.Характерні : сепсис , тяжкі пологи, хірургічне втручання,гострий внутрісудинний гемоліз, синдром масивних трансфузій крові, термінальний стан.[11,18]
РОЗДІЛ ІІІ
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.
3.1.Тромбоцитоз
В останні роки з’явилися дані щодо епідеміології, особливостей патогенезу, клінічних проявів , методів діагностики та лікування, які можуть супроводжуватись тромбоцитозом.
Нерідко