відсутні види, занесені до Червоної книги України. Проте, серед них є чотири види, занесені до регіонального червоного списку. Це – вовче тіло звичайне (Comarum palustre), перстач білий (Potentilla alba L.), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris) та гадючник в’язолистий (F.ulmaria). Це цінні лікарські рослини, запаси яких у місцевій флорі незначні, тому їх необхідно берегти та контролювати їх чисельність. Пропонуємо також ввести ці види лікарських рослин в культуру і використовувати для лікувальних цілей культивовані рослини.
Переважна більшість досліджуваних видів є цінними лікарськими рослинами, які використовуються науковою та народною медициною. Серед Розових є також їстівні види рослин (рід Fragaria), вітамінні (Potentilla, Geum), медоносні, фарбувальні та декоративні види (табл. 4).
Таблиця 4. Практичне значення представників родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини
№
пп | Вид | Лікарські рослин | Вітамінні
рослини | Їстівні рослини | Декора-тивні рослини
1. | Суниці мускусні
Fragaria moschata Duch. | + | + | +
2. | Суниці зелені, полуниці
F.viridis Duch. | + | + | +
3. | Суниці лісові
F.vesca L. | + | + | +
4. | Вовче тіло звичайне
Comarum palustre L. | + | +
5. | Перстач гусячий
Potentilla anserina L. | + | + | +
6. | Перстач повзучий
P.reptans L. | +
7. | Перстач прямостоячий
P.erecta (L.) Hampe | + | +
8. | Перстач вейсенбурзький
P.leucopolitana P.G. Mыll. | +
9. | Перстач сірий
P.canescens Bess. | +
10. | Перстач сріблястий
P.argentea L. | +
11. | Перстач неблискучий
P.impolita Wahlenb. | + | +
12. | Перстач норвезький
P.norvegica L. | + | +
13. | Вальдштейнія гравілатоподібна
Waldsteinia geoides Willd. | + | + | +
14. | Гравілат річковий
Geum rivale L. | + | + | +
15. | Гравілат міський
G.urbanum L. | + | + | +
16. | Гравілат алепський
G.allepicum Jacq. | + | +
17. | Гадючник звичайний
Filipendula vulgaris Moench | +
18. | Гадючник в’язолистий
F.ulmaria (L.) Mixim. | +
19. | Приворотень гірський
Alchimilla monticola Opiz | + | +
20. | Приворотень стрункий
A.gracilis Opiz | +
21. | Приворотень гостролопатевий
A.acutiloba Opiz | +
22. | Приворотень зарубчастий
A.subrenata Bus. | +
23. | Парило звичайне
Agrimonia eupatoria L. | + | +
24. | Родовик лікарський
Sanguisorba officinalis L. | +
25. | Чорноголовник родовиковий
Poterium sanguisorba L. | +
26. | Таволжник звичайний
Aruncus vulgaris Raf. | + | +
27. | Груша звичайна
Pyrus communis L. | + | + | +
28. | Яблуня лісова
Malus sylvestris Mill. | + | + | + | +
29. | Горобина звичайна
Sorbus aucuparia L. | + | + | + | +
30. | Берека
Sorbus torminalis (L.) Crantz | + | + | + | +
31. | Глід чашечковий
Crataegus calycina Peterm. | + | + | + | +
32. | Глід зглажений
Crataegus levigata (Poir.) DC | + | + | + | +
33. | Малина
Rubus idaeus L. |
+ | + | +
34. | Ожина сиза
Rubus caesius L. | + | + | +
35. | Ожина шорстка
Rubus hirtus Waldst et Kit. | + | + | +
36. | Шипшина зарубчаста
Rosa crenatula Chrshan. | + | + | +
37. | Шипшина польова
Rosa agrestis Savi | + | + | +
38. | Шипшина дрібноквіткова
Rosa micrantha Smith | + | + | +
39. | Шипшина щитконосна
Rosa corymbifera Borkh. | + | + | +
40. | Шипшина повстиста
Rosa tomentosa Smith. | + | + | +
41. | Шипшина чагарникова
Rosa dumalis Bechst. | + | + | +
42. | Шипшина собача
Rosa canina L. | + | + | +
43. | Терен колючий
Prunus spinosa L. | + | +
44. | Черешня дика
Cerasus avium (L.) Moench. | + | + | + | +
45. | Черемха звичайна
Padus avium Mill. | + | + | + | +
Як видно з таблиці 4, родина Розових має дуже важливе господарське значення, зокрема 44 види цієї родини мають лікувальні властивості, 32 види – вітамінні, 15 видів є їстівними і 19 видів – декоративними.
5.2. Ботаніко - фармакологічні властивості найбільш поширених видів та їх застосування.
Більшість видів лікарських рослин широко розповсюджені і їх можна використовувати як лікувальну сировину.
Особливо цінними лікарськими рослинами є наступні види.
Перстач прямостоячий, калган – Potentilla erecta (L.) Hampe
Багаторічна трав’яниста рослина 15-50 см заввишки з товстим, коротким бульбисто потовщеним кореневищем. Квітконосні стебла виходять з пазух прикореневих, зібраних у пучок листків. Стебла висхідні або прямостяочі, у верхній частині вилчасторозгалужені, короткоопушені, листорозміщення чергове. Стеблові листки зелені, трійчасті, з великими парними прилистками, сидячі, з клиноподібно-видовженими надрізано-пилчастими догори листочками. Прикореневі листки 3-5-пальчасті, черешкові. Квітки на довгих квітконіжках, поодинокі (10-13 мм у діаметрі), правильні, з подвійною вільнопелюстковою оцвітиною. Чашечка з чотирма вузькими частками і підчашею, волосиста. Пелюсток чотири. Вони блідо-жовті, обернено-яйцеподібні, виїмчасті, трохи довші від чашечки. Тичинок 15-20, маточок багато, зав’язь верхня. Плід складається з багатьох горішкоподібних сім’янок.
Калган зростає в соснових та мішаних лісах, на лісових полянах і суходільних луках, на окраїнах боліт. Це світлолюбна рослина. Цвіте у червні-вересні.
В кореневищах перстачу прямостоячого є дубильні речовини (до 31%), флобафени, кристалічний ефір торментол, тритерпенові сапоніни, хінна і елагова кислоти, крохмаль, віск, смолисті речовини й сліди ефірної олії та мінеральні речовини (6%).
Кореневища перстачу прямостоячого використовують у науковій та народній медицині, як в’яжучий, кровоспинний і бактерицидний засіб, при запальних процесах шлунково-кишкового тракту, при дизентерії, кровотечах різного характеру, зовнішньо – при опіках, екземах та інших