Популяційна структура Dryopteris filix-mas (L.) Schott у КНПП

ЗМІСТ

Вступ .....................................................................................................................3

1 Огляд літератури..........................................................................................5

2. Фізико-географічна характеристика території дослідження...................8

2.1. Географічне положення..............................................................................8

2.2. Геологічна будова........................................................................................8

2.3. Геоморфологія..............................................................................................9

2.4. Гідрографія..................................................................................................10

2.5. Грунти..........................................................................................................11

2.6. Клімат..........................................................................................................12

2.7. Рослинний покрив.......................................................................................13

2.8. Тваринний світ.............................................................................................15

3. Методика та об’єкти досліджень...............................................................17

4. Результати дослідження та їх обговорення...............................................19

4.1. Систематичне положення та поширення роду Dryopteris.......................19

4.2 Біоморфологічні особливості Dryopteris filix-mas L.................................20

4.3. Біологія розмноження Dryopteris filix-mas L...........................................21

4.4 Біометрична характеристика Dryopteris filix-mas L.................................21

Онтогенез популяцій Dryopteris filix-mas L..............................................31

Вікова структура популяцій Dryopteris filix-mas.....................................33

Щільність популяцій Dryopteris filix-mas 37

Висновки................................................................................................................40

Список використаних джерел..............................................................................42

Додатки.

ВСТУП

Актуальність обраної теми полягає в малодослідженості популяційної структури Dryopteris filix-mas (L.) Schott з родини щитникові (Dryopteridaceae) у флористичному багатстві Українських Карпат.

Дослідивши популяційну структуру Dryopteris filix-mas ми зможемо встановити місце даного виду серед рослинності Українських Карпат. Проведені дослідження дадуть змогу визначити вплив факторів навколишнього середовища на біологію досліджуючого виду. Вивчити взаємозв’язки рослин між собою. В подальших дослідженнях набутий матеріал дозволить вивчити стратегію популяцій рослин. Тобто це сукупність пристосувань, що дають змогу видові існувати разом з іншими видами і займати певне місце у фітоценозі (Работнов, 1975 ), або сукупність взаємо адаптивних ознак, сформованих завдяки природному доборові в певних умовах середовища, або сукупність подібних чи аналогічних генетичних рис, які широко розповсюджені серед видів; популяцій та проявляються в екологічній подібності останніх. (Романовський, 1989). Особливо важливим є пізнання стратегії популяцій в умовах теперішнього антропогенного впливу на екосистеми.

Об’єктом дослідження є популяції Dryopteris filix-mas.

Предметом дослідження є популяційна структура Dryopteris filix-mas.

Метою роботи є аналіз популяційної структури Dryopteris filix-mas.

Завдання:

- провести біометричний аналіз популяцій Dryopteris filix-mas;

- визначити коефіцієнти кореляцій і індекси морфологічної інтеграції у всіх популяціях Dryopteris filix-mas;

- порівняти чотири популяції, за біометричними показниками, між собою згідно із критерієм Стюдента;

дослідити вікову структуру і онтогенез популяцій Dryopteris filix-mas;

- дослідити щільність популяцій Dryopteris filix-mas у КНПП.

Наукова новизна роботи обумовлена тим, що популяційна структура Dryopteris filix-mas покищо не поставали предметом окремого глибокого дослідження. Отож, робота над цією проблемою дасть змогу збагатити знання про популяції окремих видів.

Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків (таблиць і фотографій).

Практичне значення проведеної роботи полягає в тому, що напрацьовані матеріали можуть бути використані при підготовці до лекційних і практичних занять і дадуть змогу дослідникам більш глибше вивчити досліджуваний вид.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В даний час у вітчизняній літературі нема робіт, які б несли інформацію про різні аспекти вивчення Папоротеподібних, в тому числі, і Dryopteris filix-mas.

В популяційній біології рослин [44] на сьогоднішній день різнобічно представлена радянська наукова школа П.А. Работнова, московська група шкіл А.А. Уранова, група в Львові під керівництвом К.А. Малиновського, в Казані – Е.А. Любарського, в Новосибірську Н.Н. Лащинського і ряд великих досліджень в інших районах – Ю.А. Злобіна, К.А. Куркіна. Особливість радянської наукової школи заключалась в розробці і широкому використанні концепції біологічного віку (вікового стану), а також в тісному зв’язку між морфологією і популяційною біологією рослин, що являється великою заслугою морфологічної школи І.Г. і Т.І. Серебрякових. На базі цих досліджень формується система уявлень про організацію природних ценопопуляцій у рослин різних життєвих форм.

У популяційних дослідженнях одним з найважливіших і разом з тим найважчих завдань є встановлення меж природно-історичних популяцій. Труднощі, що виникають при цьому, розглядаються в численних працях Гранта В. [11-13]., Малиновського К. А. [29], Мамаєва С.А. [31], Тимофєєва-Ресовського Н.В. [47], Яблокова О.В. [51].

Структуру популяцій досліджували багато вчених, зокрема, такі як: Василевич В.І., Злобін Ю.А., Марков Н.В. [2, 16, 32]. За їх уявленнями популяція, яка у розвитку досягла дефінітивного стану, існує в зоні між максимальною і мінімальною щільністю.

Стратегією популяцій займалися Т.А. Работнов [38, 39], Смирнова О.В. [42, 43].

Смирнова (1976), Воронцова, Заугольна (1979), займалися питаннями про вибір елементарної одиниці для аналізу ценопопуляцій.

Дослідження Ю.А. Злобіна (1960), В.Н. Єгорової (1966), Л.І. Воронової (1968, 1971), Л.А. Жукової (1967), Є.І. Кучеренка (1967, 1972) показали, що в різко відмінних екологічних умовах і при різному господарському використанні тип взаємовідносин видів може залишатись постійним або мінятися, як по силі впливу, так і по характеру [25].

Про особливості структури популяцій та еволюційні тенденції свідчить ряд наукових праць, виконаних на Закарпатті: Кричфалуший В.В,Сабодаш В.І [26, 41].

На думку К.А. Малиновського [30] вивчення популяцій належить до сфери популяційної біології – комплексної науки, методи якої спрямовані на розкриття структури виду, видоутворення і еволюції.

Крічфалуший В.В, Комендар В.І в книзі “Биоэкология редких видов растений (на примере эфемероидов Карпат)” [25] розглядає основні аспекти дослідження і охорони рідкісних видів рослин як компонентів природних екосистем. Оснований комплексний біоекологічний підхід на дослідженні рослин, які потребують охорони, на популяційно-видовому рівні. На прикладі нарциса вузьколистого і інших ефемероїдів складена програма вивчення еколого-фітоценотичної приуроченості видів, структурні демографії їх популяцій, біоморфологічних особливостей, життєвих циклів розвитку, репродуктивної біології, внутрішньовидової диференціації і моніторингових досліджень. Запропоновані наукові основи охорони генофонду рідкісних видів природної флори.

При вивченні мінливості необхідно враховувати, що деякі параметри морфогенезу виражаються для даної конкретної особини єдиним значенням, наприклад: висотою рослини, її фітомасою, і т.д. Такі параметри міняються тількі від особини до особини, і у співвідношенні їх спостерігається популяційна мінливість. Для інших показників (напр., розмір листків, фітомаса і ін.)мінливість реєструється уже в межах однієї особини. Класифікацію мінливості з урахуванням цього феномену вперше запропонував Ю.А. Філіпченко (1929р.). Він розрізняв часткову мінливість індивідуальну і групову [17].

Морфологічні ознаки