БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району

ЗМІСТ

Вступ | 3

І розділ. Методика та об’єкти дослідження. | 4

ІІ розділ. Огляд літератури. | 5

ІІІ розділ. Фізико-географічна характеристика території дослідження. | 6

ІV розділ. Результати дослідження та їх обговорення. | 12

4.1. Конспект флори лікарських рослин урочища Вістова. | 12

4.2. Аналіз флори лікарських рослин. | 16

4.3. Біоекологічна характеристика та використання лікарських рослин | 18

Висновки | 33

Література | 35

Додатки | 37

ВСТУП

Мета роботи: вивчити лікарські рослини урочища Вістова

Завдання:

скласти перелік лікарських рослин урочища.

провести флористичний аналіз.

вивчити лікарські види рослин.

розробити заходи щодо використання лікарських рослин з лікувальною метою.

Актуальність роботи:

У зв’язку з інтенсифікацією різноманітних форм антропогенного впливу на навколишнє середовище істотно порушується природній процес розвитку фітобіоти: спостерігається подальше збіднення автохтонної флори. Зменшення площ природних рослинних угрупувань і спрощення їх ценотичної структури.

У результаті екологічної дестабілізації природного середовища знижується рівень ценотичної різноманітності рослинного покриву, порушується рівень натуральності філоценогенезу. Тому актуальним завданням сьогодення є розробка наукових основ охорони не лише реритетного фітогенофонду, але й фітоценофонду.

І Розділ. Методика та об’єкти дослідження.

Матеріали збиралися протягом вегетаційного періоду 2005 року. В ході досліджень ми використовували маршрутний метод геоботанічних досліджень.

Маршрутний метод охоплює кілька етапів дослідженя:

рекогницирувальний етап, при якому виявляються особливості місцевості, основні типи рослинності.

Детально-маршрнутний етап, під час якого дослідник складє список рослин якій йому зустрічаються, збирає гербарій, підбирає місця для майбутніх пробних ділянок.

Для визначення рясності видів ми користувались окомірним методом прямого обліку. Цей метод визначається шкалою Друде:

SOC (100-81%) – якщо рослини змикаються надземними частинами.

COP3 (60-81%) – рослини дуже рясні в фітоценозі.

СОР2 (40-60%) – рослини рясні.

СОР1 (30-40%) – рослини досить рясні.

SP (10-30%) – рослини рідкі.

SOL (10-20%) – рослини дуже рідкі.

UN (<1%) – одна рослина в фітоценозі.

Об’єктом дослідження стали лікарські рослини урочища Вістова.

ІІ Розділ. Огляд літератури

Для написання бакалаврської роботи ми користувалися великою кількістю рекомендованої літератури, з якої ми почерпнули величезний багаж корисної інформації. Для висвітлення фізико-географічної характеристики території дослідження ми звернулись до книги під редакцією К.І. Геренчука «Природа Івано-Франківської області», де подані матеріали про рельєф, геологію, клімат поверхневої і підземні води, грунтовий покрив, рослинний і тваринний світ всієї Івано-Франківської області.

Ними розглянуті питання щодо методів охорони довкілля.

Для подання біоекологічної характеристики та використання лікарських рослин ми користувалися книгами У.М. Насаля «Від рослини – до людини», М.О. Гарба ця «Довідник з фітотерапії», В,В, Кархута «Ліки навколо нас», В.І. Комендора «Лікарські рослини Карпат», Б.В, Заверухи «Дикорослі рослини – джерело вітамінів» та іншими. Кожна книга – невичерпне джерело інформації про лікарські рослини, зокрема в книзі В.І. Комендора «Лікарські рослини Карпат» детально описані техніка збирання лікарських рослин, правила сушіння і зберігання висушених рослин, описані методи охорони лікарських рослин і боротьба з неправильним збиранням. Книги І.М Носаля «Від рослини – до людини» і Д.В. Кархута «Ліки навколо нас» - справжні енциклопедії рослинного світу, скарбниці народної мудрості. Тут подано точні назви рослин, їх назву на латинській мові, детально описані способи їх використання, вказані час і місце збирання рослин, цінні поради щодо їх збирання і сушіння.

ІІІ Розділ. Фізико-географічна характеристика території дослідження.

Географічне дослідження.

Івано-Франківське Передкарпаття – це рочленована височина між північними скибовими хребтами Горган і охоплює басейни Бистриць, Надвіряннської і Солотвинської, Лукви, Сивки і частково Свічі. Абсолютна висота дна улоговин коливається від 250 до 300-350м. Їх границею служить ізогіпса. В улоговинах випадає найменша кількість атмосферних опадів у всьому Івано-Франківську Передкарпаття.

Геологічна будова.

На території Івано-Франківщини на поверхні відслоюються різні за своїм віком породи: палеозойські, мезозойські, палеогенові, неогенові, четвертинні.

Крейдові відклади на території області виявлені морськими платоформенними і геосинклінальними фаціями. Перша відміна поширена в межах Волино-подільської плити і друга – у Внутрішній зоні прогину і складчастій області Карпат. У палеоцені в Скобовій зоні Передкарпарського прогину майже всюди відклалися масивні пісковики Ямщицької Світи (потужність 100-300м.) з Яремчанським горизонтом строкатих глинистих порід в основі.

В межах Передкарпатського прогину поширені відклади тортону. Нижня частина тортонських утворень представлена відкладами Богородачнської світи. У її розрізі виділяють 2-і товщі: нижньо-мергенсько-тудову – з проверстками аргілітів і верхньо-глинисто-піщану – з проверстками світоталенієвих вапняків.

Геоморфологія.

Відповідно до 3-х основних тектонічних зон Івано-Франківської області утворюється три основних типи рельєфу:

рівнинно-пластовий на платформі;

флювіально-акумулятивний в зоні прогину;

гірський складчастий в геосинклінальній зоні.

В передкарпарській частині Івано-Франківської області поширений делювіально-акумулятивний рельєф. На річках Передкарпаття (Свічі, Лімниці, Лукві, Бистриця Солотвинській і Надвірнянській) утворилося 7 терас, які в свою чергу утворюють своєрідні акумулятивні рівні.

В Івано-Франківському Передкарпатті крім вище перерахованих є ще такі типи рельєфу:–

структурно-ерозійні низькогір’я зі скульптурно-строзійними формами;–

структурно-тектонійні межиріччя з поширенням зсувних форм рельєфу.

Перший тип рельєфу представлений складками так званих нижніх молах Передкарпатського прогину, складених пісковиками, конгломератами, соляними глинами.

Другий тип рельєфу утворюють структурно-ерозійні межиріччя з поширенням зсувних форм.

Грунти.

В межах Івано-Франківської області є такі типи грунтів:

1. дренові-підзолисто-глеєві;

2. опідзолені (світлосірі, сірі, темно-сірі);

3. чорноземи;

4. чорноземи глибокі, мало гумусні;

5. лучно-болотні;

6. болотні;

8. торфовища низинні;

9. бурі гірсько-лісові;

10. буроземно-підзолисті;

11. гірсько-лучно-буроземні.

На Передкарпатті переважають деревно-підзолисто-глеєві та дернові грунти. Характерною рисою цих грунтів є чітка диференціація на горизонти за підзолистим типом:

гумо сово-елювіальний горизонт (безструктурний, світло-сірого кольору);

елювіальний горизонт (безструктурний, світло-попелястого кольору);

ілювіальний (має призматичну структуру і темно-буре забарвлення).

За ступенем вираження підзолистого процесу деревно-підзолисто-глеєві грунти Передкарпаття поділяються на:

слабопідзолисті (мають слаборозвинений елювіальний горизонт);

середньо підзолисті (елювіальний горизонт яскраво виражений, але товщі не перевищує верхній гумо сово-елювіальний горизонт);

сильно підзолисті (елювіальний горизонт виражений потужно і по товщі перевищує верхній