Деревно-підзолисто-глеєві грунти Передкарпаття безструктурні, брилуваті, їхній водно-повітряний режим незадовільний, ґрунти бідні на фосфор і калій.

Водні ресурси.

Водні ресурси Івано-франківської області – це переважно річки. Озер мало, переважають штучні озера-ставки.

Ріки Карпат і Передкарпаття своїми сильно розгалуженими верхів’ями починаються на північних схилах Карпатських гір на абсолютній висоті 700-1800м., де річна сума атмосферних опадів становить 900-1500мм. Середні і нижні їх течії протікають по Передкарпаттю, де також випадає багато атмосферних опадів (понад 700мм.).

Ріки Передкарпаття, як правило, взимку покриті льодом, але льодовий режим надто нестійкий і протяжність льодоставу, звичайно, невелика. Основний річковий басейн Івано-Франківської області – річка Дністер. До типово Передкарпаських приток Дністра, що протікають через урочище Вістова належать річки Луква з Луквицею – течія цих річок стійка але трапляються паводки.

Клімат

Вітровий режим. У районах Передкарпаття переважають північно-західний та південно-східний напрями вітру. З напрямком пов’язана температура і вологість повітря. Напрям вітру залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно створюється рельєфом місцевості.

Термічний режим. Під термічним режимом розуміють зміни температури повітря у часі та просторі, які виражені в багаторічних середніх місячних і середніх річних температур повітря, амплітудах річних коливань температури, її абсолютних максимумах, мінімумах. Річний хід температури повітря у Передкарпатті континентальний. У липні, найтеплішому місці, середня температура повітря становить 19-19,5оС, у січні, найхолоднішому місяці вона зменшується до (-4)-(-5,5оС)оС.

Режим зволоження. Основні характеристики температури зволоження – середні місячні та річні суми атмосферних опадів, а також їх сума за теплий і холодний періоди. У районах Передкарпаття за рік випадає 800мм. опадів. За теплий період тут випадає близько 78% опадів від річної норми. Найбільш дощовими вважаються літні місяці, протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень. Річні величини коефіцієнта зволоження в районах Передкарпаття коливань від 1,1 до 1,49.

Рослинний покрив.

Територія Івано-Франківської області розташована у двох широтних рослинних зонах:

лісовій;

лісостеповій.

Цим зонам відповідають Європейська широколистяно-лісова та Європейсько-Сибірська лісостепова геоботанічні області.

В межах першої виділяють Центральну Європейську провінцію із Східно-Карпатською гріською провінцією, яка представлена кількома геоботанічними округами – Самбірсько-Івано-Франківським, Карпатським, Гірсько-Карпатським, Свидовецько-Покутсько-Мормароським, і Східно-Європейську провінцію із Західно-Українською провінцією – Крименецько-Хотинський округ, що охоплює Опілля та частину Прутсько-Дністровського межиріччя.

Рослинність являє собою сукупність рослинних угрупувань, систему фітоценозів даної ділянки зеленої поверхні і характеризується рясністю кожного виду, певним поєднанням видів.

На рівнині та в передгірних районах ліси займають понад 30% території, а на схилах Карпат 60%.

Лісова рослинність. На рівнинній частині області і в пониженнях передгір’ях є 4 лісові формації:

грабово-дубові ліси;

дубові ліси;

букові ліси;

Долинні ліси з домуванням вільхи чорної;

Соснові ліси, ялинкові і мішані, хвойношироколистяні, які займають більшу частину загальної площі.

Грабово-дубові ліси. Трав’яний покрив рясний в мало змінених порубами двоповерхових деревостанах і помітно рідкий під густо зімкнутими чисто грабовими наметами.

Дубові ліси. У трав’яному ярусі переважає осока трясучко видна, анемона дібровна, ялиця звичайна, маренка запашна, розхідник звичайний, медунка темна.

Діброви з дуба скельного. У трав’яному покриві домінують горобейник пурпурово-голубий, осока Мікелі.

Грабово-букові ліси. У трав’яному покриві найчастіше трапляються осока волосиста, моренка запашна, дивина звичайна, фіалка лісова, медунка маленька, чистотіл звичайний, вороняче око.

Дубово-букові ліси. Трав’яний ярус не суцільний і поширюється лише на галявинах та узліссях. Основу його становить осока волосиста, шавлія клейка, яглиця, барвінок малий.

Букові ліси. У трав’яному покриві є такі види рослин як білоцвіт весняний, живокіст серцевидний, ожина лісова, яруси аруш плямистий.

Дубово-буково-ялицеві ліси. Трав’яний ярус складають зеленчук, зубиця залозиста, щитник чоловічий, перелічка багаторічна.

Буково-ялицеві ліси. В трав’яному покриві турляються моринка запашна, осока волосиста, щитник чоловічий, калюжниця, розхідник, квасениця.

Ялецево-букові ліси. Пануючі види трав’яного покриву квасениця, осока лісова, костриця висока, зубниця залозиста.

Соснові ліси. Добре розвинений трав’яно-чагарниковий ярус з домінуванням чорниці, водянки чорної, брусниці, багна.

Ялинові ліси. У трав’яному покриві домінують такі види рослин як чорниця, ожина лісова, щитник чоловічий, сальмонела гірська, звіробій чотиригранний.

Ялинники кедрові. У трав’яно-чагарниковому ярусі переважають чагарники, чорниця, брусниця, водянка чорна.

ІV Розділ. Результати досліджень та їх обговорення.

Конспект флори лікарських рослин урочища

Протягом дослідження ми виявили 60 видів рослин, систематизували їх у таблиці по родинах і вказали рясність кожного виду.

Таблиця. Систематика видів по родинах та їх рясність.

Родина | Вид | Рясність | Місце зростання

1. Розові (Rosaceae) | Суниця лісова Fracania vesca L. |

Cop2 | На узліссі

Малина звичайна Rubur idaeus L. |

Cop3 | На зрубах

Ожина звичайна Rubur caesius L. |

Cop3 | На зрубах

Горобина звичайна Sorbus aucuparia L. |

Сор2 | Обабіч лісової дороги

Гадючник оленячий Filipendula ulmaria L. |

Сор2 | Лісова галявина

Шипшина собача

Rosa canina L. |

Sp | Обабіч лісової дороги

Родовик лікарський

Sanquspa officindis |

Sp | У підліссі

Монотролові

(Monotropaceae) | Підялинник звич.

Hypopitus monotkora cranez |

Sp | Ялиновий ліс

Складноцвіті

(Astenaceae) | Деревій звичайний

Achilea millefolium |

Сор3 | Лісова галявина

Цикорій дикий

Cschorium intybus |

Cop2 | Обабіч лісової дороги

Пижмо звичайне

Tonacetum vulgare |

Cop1 | Обабіч лісової дороги

Оман високий

Inula helenium |

Сор1 | Обабіч лісової дороги

Оман британський

Inula britannica |

Sp | Берег річки

Хамаміла лікарська

Chamamilla recutita |

Сор3 | На узліссі

Кульбаба лікарська

Taraxacum ofticinela |

Сор1 | Лісова галявина

Нечуйвітер волохатенький

Hieracium pillosila |

Сор1 | Лісова галявина

Жовтозілля звичайне

Senecio Vulgaris |

Sp | Лісова галявина

Рудоцвіті

Lamiaceae | М’ята перцева

Menta piperita L |

Сор1 | Берег річки

Материнка звичайна

Origanum nelpare |

Сор1 | Обабіч лісової дороги

Чебрець повзучий

Thynus serpillum |

Сор3 | Лісова галявина

Звіробійні

(Hipericuceae) | Звіробій звичайний

Hipericum perfonatum |

Сор2 | Лісова галявина

Соснові

(Pinaceae) | Сосна звичайна

Pinus silvestris |

Сор3 | Сосновий ліс

Зонтичні

(Apiaceae) | Дудник лісовий

Angelica silvestris |

Сор1 | Берег річки

Борщівник європейський

Heracleum sphondylium |

Сор1 | Берег річки

Морква дика

Daucus corota |

Сор1 | Берег річки

Підлісник європейський

Sonicula curropea |

Sp | У підліссі

Ранникові

Schophulariaceae |