Флора і рослинність урочища “Пагур” (Придністровське Поділля)

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

2. Фізико-географічна характеристика території дослідження

2.1. Географічне положення

2.2. Геологічна будова

2.3. Геоморфологія

2.4. Водні ресурси

2.5. Грунти

2.6. Клімат

2.7. Рослинний покрив

3. Методика та об’єкти дослідження

4. Результати дослідження та їх обговорення.

4.1. Конспект флори.

4.2. Аналіз флори

4.3. Еколого-біологічні особливості найбільш поширених видів рослин урочища

4.4. Рослинність урочища “Пагур”

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Природа – в усьому. В зеленому клекоті

Дерев мідногорлих при буйній погоді,

В шуганнях ракет і в пташиному скрекоті –

Слава природі!

Іван Драч.

Людину оточує справжній зелений океан різноманітних рослин, який є важливою, невід’ємною складовою частиною біосфери Землі. Він відіграє незамінну роль у житті як людини, так і всієї природи. Без перебільшення можна сказати, що без зелених рослин життя на нашій планеті в такій формі, в якій воно снує, було б неможливе. Саме зелені рослини постачають життєдайний кисень, годують все живе, будучи джерелом органічної речовини. Разом з тим вони є важливою складовою частиною екологічного середовища, без якого неможливе нормальне, повноцінне життя всього живого, в тому числі і людства.

Люди, які багато віків жили в природному середовищі, злились з природою, розуміли те, до чого ми, проживаючи в штучно створеному середовищі, ще не прийшли: природу неможливо перетворити відповідно до наших потреб, їх слід привести у відповідність з природою. Пізнавати природу, її закони, згідно з якими вона, а отже, і ми розвиваємося, щоб випадково в гордині своїй або неосвіченості не вибрати хибний шлях, - завдання, яке стоїть перед людиною.

Вивчаючи флору Землі, зокрема окремих її ділянок, як наприкладі урочища Пагур, ми дізнаємося багато цікавого. Саме новизна досліджуваної ділянки привертає нашу увагу, адже до цього часу дане урочище ніким не вивчалось.

Отож, в процесі дослідження та вивчення флори даної території ми ставимо перед собою певні завдання, які допоможуть охарактеризувати та вивчити дану ділянку, а саме:

встановити перелік видів рослин урочища;

провести флористичний аналіз;

встановити рідкісні і зникаючі види рослин;

розробити пропозиції щодо охорони і використання флори урочища.

Таким чином, ми зможемо привернути більшу увагу людей, щодо правильного використання флори урочища Пагур, та бережливого ставлення до цінних видів рослин, які проростають на даній території. Адже більшість людей через постійну заклопотаність іншими великими й малими справами мало звертають уваги на безліч рослин, які оточують нас, мало знають про них. А прте у кожній травинці, билинці, квіточці, листочку б’ється пульс біосфери – того природного середовища, в якому ми всі живемо і від якого істотно залежить як сьогоднішнє, так і майбутнє благополучне існування людського роду. То ж нам потрібно постійно пам’ятати, що кожна рослинка чи інше живе створіння відіграють свою певну роль у постійному вирі життя рідної природи і на свій лад конче потрібні у цьому одвічному процесі. Так що будь-який рослинний організм, будь-який вид рослинного світу по-своєму потрібні і корисні. У зв’язку із цим кожному із нас зокрема, і всім разом потрібно з більшою пошаною, любов’ю та обережністю ставитись до всього живого, що оточує нас, потрібно намагатись краще пізнати і глибше зрозуміти цей багатий та різноманітний світ живих істот, що створюють живу оболонку нашої планети.

Огляд літератури

Своєрідна і багата флора Придністровського Поділля здавна приваблювала ботаніків, флористів.

1800-1870р. Характеризується появою флористичних робіт В.Г.Бессера і А.А.Андрижевського, які поклали початок вивченню флори Васино-Поділля. Перше двотомне зібрання В.Г.Бессера (Besser, 1809) присвячений флорі Галичини, в якому описано 1215 видів рослин. В наступній роботі В.Г.Бессера (Besser, 1822) знаходиться опис 1632 видів рослин. В роботі А.А.Андрижевського знаходяться списки родів і видів, які зростають на Подільській височині (Andrezejowski. 1823, Андрижевський, 1855). Він наводить багато цікавих в флористичному відношенні видів. Доповненням до флори Галичини знаходяться в роботах Ф.Гербіха (Herbich, 1831). В період 1870-90-х років публікуються флористичні списки окремих районів Поділля, а також описи нових для науки таксоном видів (Blocki, 1881, 1883). Значним дослідженням була робота Печорського (1910) про основні риси розвитку при роди Поділля. Характеристиці флористичних границь Поділля присвячені роботи М.Кочвари (Koczwara, 1925). Матеріали про флору східної і південносхідної частини Подільської височини знаходяться в публікаціях Е.М.Лаврінко (1927), Ю.Д.Клепова (1928), Ф.А.Гриня і В.О.Михайличенко (1933), Н.І.Косця (1937). Широкі флористичні списки східної частини Поділля представлені в роботах О.О.Совостіянова (1925). Характеристика флори середнього Придністров’я представлені роботами Г.А.Кузнєцової (1938, 1963, 1967). Характеристиці флористичних особливостей, опису нових таксономічних видів, реліктових, рідкісних видів присвячені роботи Заве рухи (1976). Відомості про смуги, степові ділянки знаходяться в публікаціях Е.М.Бродіна (1957), Г.В.Козія (1963), Н.А.Зап’ятовой (1963). В період 1966-83-х років вийшли роботи присвячені описам рослинності і корисних видів Г.С.Луковиці (1970, 1973), Ю.Р.Шеляг-Сосонка (1970), Ю.Р.Шеляг-Сосонка, Г.С.Луковиця (1970).

Підводячи підсумки огляду літератури треба відмітити, що на протязі 175р. ботаніки замалися вивченням флористичного опису, який характеризував ценоекологічні і флорогенетичні особливості та специфічність районування.

Фізико-географічна характеристика території дослідження

Географічне положення.

Івано-Франківська область за конфігурацією території нагадує ромб, витягнутий по довгій осі з півночі на південь.

Границі Івано-Франківської області дуже звивисті і мають загальну протяжність близько 760 км. Межує з такими сусідніми областями як Тернопільська, Чернівецька, Закарпатська, Львівська.

Івано-Франківська область розташована в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах Північно-Східна частина території (Придністров’я) лежить по Подільській височині.

Середня частина області розташована в межах Передкарпаття з піднятим і сильно розчленованим рельєфом.

Південно-західна частина Івано-Франківської області заходить в Українські Карпати.

Східна частина Івано-Франківського передгір’я має виразний поділ на два орографічні райони: Передкарпатське Покуття