Флора гори Городище та перспективи її використання (хребет Вододільних Горган)

Зміст

Вступ | 3

Огляд літератури. | 6

Фізико-географічна характеристика території дослідження . | 9

Методика, матеріали і об’єкти дослідження. | 20

Результати дослідження флори гори “Городище” та їх обговорення. | 22

Конспект флори | 22

Систематичний аналіз флори | 27

Еколого-ценотичний аналіз | 29

Охорона та використання флори гірського масиву гори “Городище” | 31

Біоекологічні особливості рідкісних видів рослин гори “Городище” | 31

Лікарські та декоративні рослини гори “Городище” | 39

Систематичний аналіз рослин флори, які відносяться до рідкісних, зникаючих, лікарських та декоративних. | 57

Висновки і пропозиції | 60

Список використаних джерел | 61

Додатки

Вступ

Людину оточує справжній зелений океан різноманітних рослин, який є важливою, невід’ємною складовою частиною біосфери Землі. Він відіграє незамінну роль у житті як людини, так і всієї природи. Без перебільшення можна сказати, що без зелених рослин життя на нашій планеті в такій формі, в якій воно існує, було б неможливе. Саме зелені рослини постачають життєдайний кисень, годують все живе, будучи джерелом органічної речовини. Разом з тим вони є важливою складовою частиною екологічного середовища, без якого неможливе нормальне, повноцінне життя всього живого, в тому числі і людства.

Серед усіх живих організмів, що населяють нашу Землю, рослини є найбільш беззахисними живими істотами перед наступом технічного прогресу. Вони найменш рухливі, і що найважливіше, мають обмежений вибір нових місць зростань для успішного відтворення собі подібних. Не можуть вони пристосуватися й до шкідливих впливів індустріалізації, у зв’язку з чим окремі види поступово зникають зі складу нашої флори.

Наукою встановлено, що знищені види ніякі людські зусилля відтворити сьогодні ще не можуть, бо рослина кожного виду має свою специфічну молекулярну будову. На його створення потрібні були мільйони років еволюційного процесу. Усвідомлення цього факту покладає на людину великий моральний обов’язок – зберегти всі наявні види рослин на Землі. Це і є засадами руху за охорону рідкісних та зникаючих видів, що охопив наукову громадськість більшості країн світу.

Відкриття та описування нових для науки видів рослин триває і в наші дні. Навіть зі складу найбільш вивчених квіткових рослин вчені-ботаніки, систематики та флористи у всьому світі описують щорічно до 2 тис. нових для науки видів. А ще сотні та сотні видів з інших груп рослинного світу. Тому-то з остаточною точністю встановити кількість видів рослин у всьому світі поки що неможливо, але приблизні числа відомі. Точнішими є зведення видового складу для певних більш чи менш обмежених територій.

Рослинні організми – об’єкти наукових досліджень і відкриттів, природні моделі тих явищ, які повинна розкрити наука в майбутньому і застосувати їх на практиці. Ніхто сьогодні не може стверджувати, що той чи інший вид у майбутньому не принесе й великої практичної користі, яку сьогодні ще не можна передбачити. Адже багато видів диких рослин досі не розкрили перед людиною свого потенційного наукового й практичного значення. А знищення будь-якого виду взагалі унеможливлює такі перспективи.

Метою наших досліджень є виявлення певних рис флори високогір’я Українських Карпат, а саме, флори гори “Городище” висотою 1077 м, її систематичної, та біоекологічної структури, що розташовується в гірському масиві Вододільних Горган.

Перед собою ми поставили завдання: виявити певну кількість трав’янистих і деревних рослин та кущів, які зростають у флорі гори “Городище”. А саме, на цій горі нараховується 117 видів рослин, із них 16 деревних, 4 види кущів та 97 трав’янистих рослин. З деревних видів: береза повисла, вільха чорна, бук лісовий, дуб звичайний, верба біла, осика, клен-явір, клен гостролистий, липа серцелиста, ясен звичайний, горобина звичайна, глід колючий, сосна звичайна, ялина колюча, ялина європейська, ялиця біла. Із кущів: бузина червона, калина звичайна, ліщина звичайна, ялівець звичайний.

З трав’янистих рослин: білоцвіт весняний, підсніжник звичайний, арніка гірська, волошка карпатська, відкасник безстебловий, деревій звичайний, кульбаба лікарська, королиця звичайна, кошачі лапки дводомні, лопух справжній, любочки осінні, нечуй вітер волохатенький і оранжево-червоний, оман високий, осот болотний, підбіл звичайний, пижмо звичайне, ромашка лікарська, стокротки багаторічні, брусниця звичайна, чорниця, горошок мишачий, конюшина повзуча, лучна і гірська, лядвинець рогатий, верес звичайний, гвоздика скупчена, коронація зозуляча, гірчак почечуйний, щавель кислий, одноквітка звичайна, горлянка повзуча і женевська, чебрець звичайний, дзвоники розлогі і скупчені, анемона діброва, жовтець бульбистий, повзучий і їдкий, калюжниця болотна, купальниця європейська, звіробій звичайний, зозулинець болотний, пальчатокорінник плямистий і Фукса, пирій повзучий, просянка розлога, тимофіївка лучна, астранція велика, дягель лікарський, кмин звичайний, квасениця звичайна, кропива дводомна, чемериця біла, веснівка дволиста, конвалія звичайна, жовтяниця черговолиста, переліска багаторічна, під’ялинник звичайний, іван-чай вузьколистий, одинарник європейський, сольданела гірська, подорожник середній, ланцетолистий і великий, плаун булавовидний, дзвінець малий, вероніка діброва, льонок звичайний, гадючник в’язолистий, малина, ожина, перстач гусячий, повзучий і прямостоячий, родовик лікарський, приворотень звичайний, суниці лісові, ситник розлогий і членистий, тирлич ваточниковий, фіалка запашна, польова, і триколірна, сухоребрик лікарський, грицики звичайні, суріпиця звичайна, талабан польовий, хвощ польовий, живокіст лікарський, медунка лікарська, незабудка польова, дріоптерис чоловічий.

1. Огляд літератури

В минулому рослинний покрив Карпат в цілому й окремих частин вивчали багато дослідників Австро-Угорщини, Чехословаччини, Польщі, Румунії й Угорщини. З 1946 починається інтенсивне дослідження флори Карпат радянськими ботаніками [15].

В історії розвитку поглядів на рослинний світ Українських Карпат чітко виділяють три періоди: автро-угорський (друга половина ХVIII – 1918 рр.), який характеризується перевагою флористичних досліджень; польсько-чехословацько-румунський (1918 –