З родини Букові - Fagaceae-

Бук лісовий – Fagus sylvatica –

Дерево висотою 30 м, діаметром 70-100 см. Листки прості, квітки одностатеві. Плід – горіх, оточений мисочкою. Цвіте у травні-червні. В медицині використовують продукт перегонки букового дьогтю – креозот, що застосовується ззовні як припікаючий і обеззаражу вальний засіб, в середину – при хронічних катарах дихальних шляхів і гнильних процесах у легенях.

Дуб звичайний – Quercus robur L –

Дерево 30м ззавишки; листки заруб часто-пилчасті, при основі зібрані по 3-5 на коротких черешках. Плід – жолудь. З лікувальною метою використовують кору дуба, яка має в’яжучі і місцево-кровоспинні властивості. Відвар вживається при полосканні ротової порожнини – при стоматитах, запалення слизової оболонки та при ангінах; для промивання та примочок, при деяких шкірних захворюваннях.

З родини Губоцвіті –Lamiaceae–

Чебрець звичайний –Thymus serpillum L.–

Це дрібний напівкущ 5-15 см заввишки. Стовбур дерев'янистий, від нього подекуди відходять вертикальні трав'янисті квітконосні і безстебельні пагони. Листки черешкові, еліптичні, темно-бурі. Цвіте з червня по вересень. Лікарською сировиною є надземна частина. Містить ефірну олію, дубильні речовини, органічні кислоти. Використовують як відхаркувальний засіб. Призначають у середньому при грудних захворюваннях, хронічному гастриті, безсонні, хворобах печінки, недокрів'ї, порушеннях обміну речовин; зовнішньо – для примочок, загоювання ран та опіків. Дуже декоративна рослина. Розмножується насінням.

З родини Звіробійні –Hypericaea –

Звіробій звичайний –Hypericum perforatum L–

Багаторічна трав'яниста рослина 30-50 см заввишки. Стебло пряме, голе, вгорі гіллясте. Листки супротивні, сидячі, овальні, видовжено-яйцеподібні або видовжені, тупуваті, цілокраї з численними залозками. Квітки правильні, зібрані в щиткоподібну волоть або нещільну китицю. Чашечка з п'яти зрослих при основі ланцетних чашолистків. Віночок п'ятичленний, жовтий, пелюстки з численними чорно-бурими крапками. Тичинок багато, маточка одна, з верхньою зав’яззю і 3-5 стовпчиками. Плід коробочка. Росте на луках, лісосіках. Рослину використовують усередину при колітах, а зовнішньо – при опіках, гінгівітах та стоматитах. Його рекомендують при поносах, шлунково-кишкових захворюваннях, хворобах дихальних шляхів, печінки, нирок, як тонізуючий при серцево-судинних захворюваннях, як кровоспинний при маткових кровотечах, як глистогінний при невралгіях, безсонні, епілепсії, паралічах.

З родини Зонтичні –Apiaceae –

Кмин звичайний –Carum carvi L–

Дворічна рослина. У перший рік життя створює лише розетку прикореневих листків, а на другий розвиває порожнисте, всередині борознисте стебло, яке пускає гілки майже з основи. Листки чергові, перисторозсічені, верхні – сидячі. Квітки білі, правильні, зібрані в складні зонтики. Цвіте в червні-липні. Плоди - сім'янки. Росте на лісових зрубах, луках, по краю доріг. Плоди містять ефірну олію і жирну олію з високим вмістом петроселінової кислоти та дубильні речовини. Їх відвар використовують при атонії і болях у кишечнику, метеоризмі, для підсилення функції підшлункової залози, підвищення в ньому процесів бродіння і гниття.

З родини Жовтицеві –Ranunculaceae –

Анемона діброва –Anemone nemorosa L.–

Рослини висотою 10-25 см, з довгими підземним кореневищами. Листки пальчасто-роздільні. Квітки поодинокі, з білими або рожевуватими з нижнього боку листочками оцвітини. Плоди – багато горішки. Цвіте у квітні-травні. Росте розсіяно в широколистяних і мішаних лісах, узліссях, на схилах. У народній медицині настій з листя анемони використовують для лікування водянки, подагри, при погіршенні зору, простудних захворюваннях, шлункових кольках і жовтяниці, затримці місячних, імпотенції. Але слід пам'ятати, що рослина отруйна, тому використання її потребує обережності. Декоративна.

Жовтець їдкий –Ranunculus arcis L–

Багаторічна рослина. Стебло одиночне, прямостояче, розгалужене, 30-70 см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листочки – черешкові пальчастоп'ятироздільні, з видовжено-ромбічними частками, цілокраї або зубчасті, верхні листки сидячі, трироздільні. Квітки одинокі, правильні, п'ятироздільнопелюсткові, золотаво-жовті, блискучі. Плід – збірний із сім'янок, головчастий. Цвіте у травні-серпні. Росте на луках, узліссях, трав'янистих схилах. Рослина має антибактеріальні, антивірусні, антитоксичні та протитуберкульозні властивості. В народній медицині його використовують в основному як зовнішній засіб для лікування ран, інфікованих дерматозів та туберкульозу шкіри, відвар квіток вживають при захворюваннях печінки. Має отруйні властивості.

Калюжниця болотна –Caltha palustris l–

Рослина багаторічна. Стебло прямостояче, просте або вгорі розгалужене, заввишки 20-40 см. Листки чергові, темно-зелені, блискучі, зарубчасті, нижні – великі округосерцевидні, верхні – майже сидячі, напівстеблообгорнуті, з нирковидно-серцевидними пластинками. Квітки великі, до 30 мм у діаметрі, на довгих квітконіжках, з 5 або більше жовтих пелюсток. Цвіте у квітні-травні. Плід – листянка. Росте на болотах, вологих луках. У народній медицині використовують як протизапальний і знеболюючий засіб при опіках, ранах, забиттях, нейродерматипах, екземі. В гомеопатії її траву використовують при кашлі, бронхіті, порушенні менструального циклу та інших хворобах. Внутрішнє використання її обмежується токсичністю. Після цвітіння токсичність зникає, і рослину можна використовувати в їжу.

З родини Жимолостеві –Caprifoliaceae–

Калина звичайна –Viburnum opulus L–

Гіллястий кущ, 2-4 м заввишки з сірою корою. Пагони зеленувато-сірі з супротивними бруньками. Листки супротивні, майже голі. Пластинка їх 3-5-лопатева, з серцеподібною основою, зелена, з двома ниткоподібними при листочками, черешки довгі. Запашні квіти зібрані в плоскі кінцеві щиткоподібні суцвіття, крайові великі, білі, безплідні, серединні – дрібніші, двостатеві. Чашечка з п'ятьма зубчиками, віночок п'ятироздільний. Плоди