- Rosaceae – 12 видів, які зростають повсюдно, від підніжжя гори “Городище”, аж до її верхів. Мають велику рясність зростання і розповсюджуються на луках та полях.
До другої категорії можна віднести родини Жовтцеві - Ranunculaceae – 6 видів рослин; Бобові - Fabaceae – 5 видів; Соснові - Pinaceae і Хрестоцвіті - Brassicaceae – 4 види рослин, що зростають повсюдно, створюючи своєрідний ареал з іншими родинами.
Середню категорію займають родини Губоцвіті – Lamiaceae, Злакові - Poaceae, Зонтичні - Apiaceae, Лілійні - Liliaceae, Подорожникові - Plantaginaceae, Ранникові - Serophulariaceae, Фіалкові - Violaceae, Шорстколисті - Boraginaceae, які мають по 3 види у флорі.
Передостаннє положення займають родини, що мають по 2 види, це: Березові - Betulaceae, Брусничні - Vacciniaceae, Букові - Fagaceae, Вербові - Saliaceae, Гвоздикові - Caryophyllaceae, Гречкові - Polygonaceae, Дзвоникові - Campanulaceae, Жимолостеві - Caprifoliaceae, Кленові - Aceraceae, Первоцвіті - Primulaceae, Ситникові - Suncaceae.
Всі інші родини, що мають у флорі по одному виду, які зазначені вище в таблиці займають найменше положення.
Отже, підсумком всіх родин флори гори “Городище” можна зобразити графік коливання родин: від найбільшої до найменших.
4.3 Еколого-ценотичний аналіз
Протягом дослідження на горі “Городище” нами було встановлено місця зростання кожної з виявлених рослин за флороценотипом і подано у вигляді таблиці 3, де вказано кількість видів кожного флороценотипу і процентне число.
Таблиця 3
Флороценотипи гори “Городище”
Флороценотип | Флороценоелементи
Абсолютні числа | % числа
Неморальний | 15 | 12,8
Бореальний | 20 | 17,1
Лучний | 24 | 20,5
Лучно-степовий | 15 | 12,8
Гігрофільний | 15 | 12,8
Рудеральний | 19 | 16,3
Сегетальний | 9 | 7,7
За характером поширення види виявлені нами на горі “Городище” належать до 7 географічних флороценотипів. Найбільша кількість видів належить до лучного флороценотипу, оскільки це світлолюбні рослини відкритих місцезростань при урогені, до мозофільних умов зволоження. Рослини хвойних лісів належать до бореального флороценотипу. Досить великою чисельністю визначається рудеральний флороценотип, який об’єднує рослини невжитків, пустирів, подвір’я, стежок, доріг. Так, як полонина являється гірською місцевістю, то тут зустрічаються і види неморального флороценотипу, а також лучно-степового та гігрофільного (рослини боліт), що займають однакову кількість на даній горі.
Отже, підсумком всіх флороценотипів даної гори “Городище” можна зобразити графік їх за процентним числом.
5. Охорона та використання флори гірського масиву гори “Городище”.
5.1 Біоекологічні особливості рідкісних видів рослин гори “Городище”.
Рослинний світ Українських Карпат багатий та різноманітний. Він характеризується певним флористичним складом і структурою рослинного покриву. Під впливом господарської діяльності людини рослинний покрив дуже змінився: поспіль розораного поля, ліси на значних площах викорчування і замінено на сільськогосподарські угіддя, осушено багато боліт тощо. У зв’язку з чим види стають рідкісними, а деякі з них майже зникають з флори.
Флора гірського масиву гори “Городище” налічує 22 види рідкісних рослин, в тому числі 7 видів із них є під загрозою зникнення і віднесені до Червоної Книги України [31]. До рідкісних рослин флори належать такі види:
З родини Амарилісові – Amaryllidaceae –
Білоцвіт весняний – Leucojum vernum L. –
Багаторічна рослина висотою 10-35 см. Цибулина куляста (до 2-х см у діаметрі) з ясно-сірими оболонками. Стебло двогранне, у нижній частині разом з листям охоплене 2-3 піхвами. Листки (3-4) лінійні, тупі, коротші за стебло. Квітки (1-2) широко-дзвониковидні, білі, з жовтувато-зеленими плямами. Насінники світлі з принасінником. Цвіте у березні-квітні. Плодоносить у травні-червні. Розмножується цибулинами та насінням. Зростає на рівнинах гір, в передгір’ї (зокрема поблизу населених пунктів). Рослина віднесена до Червонної Книги України. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику.
Підсніжник звичайний – Galanthus nivalis L –
Рослина висотою 8-15 см, багаторічна. Цибулина в діаметрі 1-2 см яйцевидна, з бурою оболонкою. Листки 2-лінійні, плоскі, з кілем, сизі. Стебло під час цвітіння удвічі довше за листок. Квітка завдовжки 15-25 см, заввишки 8 мм; одна, звисла, біла, внутрішні листочки оцвітини мають зелену напівкруглу пляму. Цвіте у березні-квітні. Плодоносить травень-червень. Розмножується цибулинами та насінням. Зростає в листяних лісах, галявинах, чагарниках. Чисельність змінюється внаслідок масового зривання на букети, використовування цибулин. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику. Занесена до Червоної Книги України.
З родини Айстрові – Asteraceae
Арніка гірська Arnica montana L.
Багаторічна рослина заввишки 30-50 см, з приємним запахом. Кореневище коротке (до 15 см), циліндричне, багатоквіткове, червоно-буре, 1 см завтовшки. Протягом першого року виростає тільки розетка з 6-8 досить великих довгастих прикореневих листочків, на другий рік – пряме, слабо розгалужене коротко волосисте стебло. Біля його основи є 4-6 прикореневих листків з 5-7 поздовжніми жилками. Ці листки супротивні , коротко черешкові, яйцеподібні, цілокраї, заокруглені або гострі, зібрані у розетку. Листки на стеблі (1-3 пари) наполовину менші, довгасті, оберненояйцеподібні, зверху темніші, знизу – світліші. Квітки зібрані в кошики, діаметром 5-8 см на верхівці стебла і гілок. Обгортки кошиків напівкулясті, складаються з 16-24 видовжено-ланцетоподібних, загострених, зелених з бурими краями листочків. Чисельність рослин змінюється внаслідок збирання її, як лікарської сировини.
Волошка карпатська – Centaurea carpatica L.
Це багаторічна рослина, висотою 40-50 см. Стебло вгорі розгалужене, під кошиком трохи потовщене, по всій поверхні вкрите кучерявими волосками. Листки цілісні, по краю дрібнозубчато-пильчасті, ніжні-черешкові, решта – сидячі. Квітки рожево-пурпурові. Кошики зібрані у щитковидне суцвіття. Цвіте у липні-серпні. Плодоносить серпень-вересень. Розмножується насінням. Зростає на гірських луках, узліссях. Рослина занесена до Червоної Книги України. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику та Карпатському національному природному парку.
Оман високий – Inula helenium L.
Рослина багаторічна. Кореневище товсте, м’ясисте. Стебло прямостояче, борознисте,