Флора урочищ села Слобідки (Придністровське Покуття)

Зміст

Методика та об’єкти дослідження.

Огляд літератури.

Фізико-географічна характеристика території дослідження.

Географічне положення.

Геологічна будова.

Геоморфологія.

Гідрографія.

Ґрунти.

Клімат.

Рослинний покрив.

Результати дослідження та їх обговорення.

Конспект флори.

Аналіз флори.

Перспективи використання видів флори урочищ с.Слобідки.

Охорона та перспективи використання рослин.

Висновки.

Література.

Додатки.

Вступ

Не тільки спеціалісти, але й широкі кола громадськості тією чи іншою мірою усвідомили, що споживацьке ставлення до природи, природних ресурсів -пройдений етап, і людина повинна знайти своє місце у вирішенні значного кола проблем, пов'язаних з охороною довкілля. Однак у своїх стосунках з природою людина досі не встановила ні союзу, ні рівноправності. Суспільство стихійно закріпилось у біосфері й стало «збурювальним фактором» у природі, викликаючи непередбачені й часто негативні зміни природного середовища.

Історія людства не знала такого глобального егоїзму, як тепер, коли люди, заклопотані проблемами власного існування, так інтенсивно руйнували б природне середовище, не враховуючи того, що природні ресурси, якими користуємося, ми взяли не у спадок від предків, а у борг від дітей і внуків. На жаль, ми недостатньо турбуємось про те, яку природу і в якому стані залишимо нащадкам. У процесі використання природних ресурсів маємо створювати нові соціально-культурні та природно-естетичні цінності. Така єдність за принципом «беру і даю», а не тільки «беру» є характерною ознакою людяних взаємовідносин з природою.

Охорона довкілля, збереження природного середовища певного мірою залежать від етичної та моральної орієнтації, рівня екологічної культури кожного із нас. Екологічні проблеми - наше спільне лихо і вирішувати їх треба разом, аби врятувати себе від вимирання. Екологія природи - це основа буття і залежить вона значною мірою від екології душі. Мусимо усвідомити, що настав час, коли жодна людина не може стояти осторонь природоохоронних проблем. Кожен має спитати себе: «Що я роблю для збережешся природи?»

Найсприятливіші для прищеплення любові до природи дитячі та юнацькі роки. Знання з проблем екології учні середніх шкіл набувають на уроках природознавства, географії, фізики, біології, хімії. Значний вклад в екологічне виховання учнів вносить Івано-Франківський обласний державний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, який 1999 року провів конкурси «Живи, Земле!», «Мій рідний край, моя Земля» за напрямками «Природоохоронна робота й екологія», «Продуктивна праця і дослідницька робота в галузі сільського та лісового господарства». Організував участь шкіл та позашкільних закладів області у Всеукраїнських акціях «Жива вода», «Прибережні смуги», «Птах року-99».

У вищих навчальних і закладах області екологічна освіта налагоджена в Івано-Франківському державному технічному університеті нафти і газу. На всіх факультетах є курс «Основи екології». Шостий рік ведеться підготовка екологів на інженерно-екологічному факультеті. На належному рівні ведеться робота з еко-логічних проблем у Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника, Івано-Фран-ківській медичній академії.

Державне управління екологічної безпеки в області, громадські природоохоронні організації здійснюють екологічне виховання шляхом проведення різних акцій, конкурсів, семінарів, зльотів, конгресів, читання лекцій. Від 1994 року проводяться екологічні акції, спрямовані на оздоровлення довкілля, а 1999-2000 роки - оголошені періодом екологічного відродження Прикарпаття «За здорове довкілля - основу нашого буття».

1. Методика та об’єкти дослідження

Літні екскурсії, осінні та весняні туристські походи допомогли нам в написанні та збору матеріалів дипломної роботи на тему: “Флора околиць села Слобідки” (Придністровське Покуття)”. Робота написана на основі власних нами спостережень і літературних джерел.

На околицях с.Слобідки зробили польові дослідження і зібрали різноманітні рослини в тому числі й болотяні види рослин. Встановили перелік виявлених видів флори урочища, проведено її систематичний та ценотичний аналіз, виявлено рясність популяцій видів. Територія багата на лікарські рослини, є рідкісні і зникаючі, а також зустрічаються й шкідники, зарослі кропиви й будяка на полях, а жовтого осоту городнього – Sanchus oleraceus L. на городах. Окремо провели дослідження рідкісних та зникаючих і лікарських видів рослин.

Для дослідження території ми користувалися маршрутним методом. Цей метод дає змогу охопити всі об’єкти, які трапляються на даному маршруті.

Спочатку ми проводили рекогносцирування місцевості тобто огляди, ознайомлення з територією, дослідження, під час якого ми зібрали попередні дані щодо рослинності цієї території. Пізніше проводили планування необхідних маршрутів.

Далі користувалися детально маршрутним методом. Під час такого маршруту ми склали перелік всіх видів рослин, які нам зустрілися, вказували рясність виду та місцезнаходження. Під час маршруту ми збирали гербарні матеріали всіх видів рослин, які нам зустрічалися.

Матеріалами дослідження є: виготовлений власноруч гербарій, який налічує більше 100 видів рослин.

Для визначення рясності видів користувалися шкалою Друде. При складанні таблиці було вжито такі позначення:

При еколого-ценотичному аналізі флори урочищ використовували такі флороценотипи:

Досліджували ми такі урочища с.Слобідки, як:

Мета роботи: дослідити більш детально рослинність даного регіону.

Завдання роботи: вивчити досконало рослинність урочищ, які знаходяться поблизу с.Слобідки. Встановити проблему зникаючих і рідкісних видів рослинних територій.

2. Огляд літератури

Флору Придністровського Покуття та Івано-Франківської області досліджували в два етапи:

I етап – це кінець ХІХ поч. ХХ ст. польські та румунські вчені.

У цей час в Румунії й Польщі було розпочате видання “Флор” і визначників рослин. Тоді до складу цих держав входили частини українського Прикарпаття, чим зумовилося зацікавлення вийшло у світ перше видання флори Румунії (Proolan 1923р.). Дослідження польських ботаніків висвітлені у зведенні “Flora Polska” (1919-1968) й багатьох автономних працях (цитую з Ткачик В.П.) [31]

На цей етап припадають дослідження Ф.Гербіха. Йому належать двадцять наукових публікацій, в тому числі праць “Флора Буковини” (Herbich, 1859), в