У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Реферат - Стебло
8
мм. Значних розмірів дося-гають стовбури основних лісових порід. Так, у дуба звичайного він досягає 40 м, у ясеня звичайного — 35 м, сосни звичайної — 50 м і в смереки білої — 70 м. Найвищі дерева світу австралійські евкаліпти — 155 м з діаметром стовбура біля основі 10 м. Товщина стовбура африканського баобаба досягає 12 м.

Видозміни стебла. Крім основної функції, стебла виконують ще додаткові, пов'язані з їх видозмінами.

Тонкі стебла паразитної рослини повитиці втрачають хлоро-філ. У певних місцях її стебла утворюються присоски, які своїми виростами проникають до провідних пучків рослини-хазяїна. При-сосками вони беруть з рослини-хазяїна готові поживні речовини.

У кактусів і кактусоподібних молочаїв тропічних країн потовщені м'ясисті стебла зелені й виконують функцію листків. У тканинах стебла утворюються значні запаси води. Листки как-тусів перетворилися в колючки.

У винограду, гарбуза, кавуна, огірків вирости стебла утво-рюють вусики (мал. 27), якими рослини прикріплюються до різ-них предметів або рослин з міцним стеблом.

У значної кількості багаторічних рослин (особливо злаків, осок) утворюються підземні стебла — кореневища, (мал. 28) на яких є невеликі лускаті листки буруватого кольору. Ростова частина їх закінчується верхівковою брунькою. Зовні кореневища подібні до коренів; кореневого чохлика в них немає.

У осок і злаків кореневища тонкі, шнуроподібні, у купини, конвалії — короткі, товсті й вузлуваті.

У м'ясистих укорочених підземних стеблах (бульби картоплі, земляної груші) утворюється крохмаль. Бульби вкриті редукова-ними листками, у пазухах яких утворюються бруньки (вічка). На-весні висаджені в грунт бульби при відповідній температурі і воло-гості проростають. З вічок утворюються надземні стебла. Бульби зв'язані із стеблом видовженими кореневищами — столонами.

У деяких рослин (кольрабі, тропічних епіфітних орхідей) утворюються зелені надземні бульби. У городньої цибулі на першому році життя в грунті утворюється цибулина. Вона скла-дається з укороченого стебла — денця і видозмінених м'ясистих листків, що тісно прилягають один до одного. Як і бульба, цибу-лина є органом вегетативного розмноження.

ЛИСТОК

Листки — це асиміляційний апарат, за допомогою якого в рослинах відбувається фотосинтез, газообмін, транспірація, вбирання поживних речовин при позакореневому живленні, виділення ефірних олій, фітонцидів, що має велике значення у формуванні рослинних угруповань, у боротьбі з хворобами тощо. Ці функції, особливо фотосинтез, найкраще здійснюються при максимальній поверхні листка порівняно з його об'ємом. Це буває в рослин з пластинчастою будовою листків.

Важливе значення має й середовище. Водне середовище порів-няно з повітрям має більшу густину, здатне завдавати сильніших механічних ударів при переміщенні (рідні течії). Під впливом цих умов листки водяних рослин набули іншої форми; спостеріга-ється гетерофілія — різнолистість в однієї рослини. У листків, що розміщені у воді, утворюються великі розсічені листкові пластинки, окремі частини яких мають ниткоподібну форму (рдесник, водяний жовтець). Листки, що лежать на поверхні води — пластинчасті. Вони порівняно невеликі (наприклад, в елодеї). Листки ростуть своєю основою (базальний ріст). Лише листки папороті ростуть верхівкою (як і стебло). У південно-африканської рослини вельвічії листок не опадає і має необмежений ріст. Більшість листків складається з листкової пластинки, череш-ка та прилистків — невеликих, різної форми утворів біля основи черешка. На черешку листкова пластинка повертається до світла. За допомогою черешків у рослин створюється листкова мозаїка — розміщення пластинок, при якому кожна освітлена сонцем. У цьо-му велике значення має різна довжина та вигнутість черешків, різні розміри листкових пластинок та висока їх світлочутли-вість.

Прилистки звичайно парні і мають вигляд плівок, лусок, щетинок, дрібних листочків тощо. Вони утворюються раніше від інших частин листка і виконують захисну функцію. В багатьох рослин прилистки видозмінюються і мають вигляд колючок (біла акація), пластинок (горох, підмаренник), лійкоподібного утвору (гречка та ін.). Коли листки розпустяться, прилистки або опа-дають (у фікуса), або продовжують функціонувати. Часто у листків утворюється піхва. Це розширена нижня частина черешка або пластинки листка, яка частково або повністю охоплює стебло. Піхва буває трубчаста або жолобчаста. Вона захищає молоді ростучі частини стебла або пазушних бруньок; іноді зміцнює стебло. Піхви добре розвинуті у злаків, осок, багатьох зонтичних, орхідних та ін. У бананів із піхв листків утворюється високе (до 15 м) несправжнє стебло. У багатьох злаків оригінальною час-тиною листка є язичок, — невеликий безбарвний плівковий виріст у місці переходу піхви листка в пластинку. З його допомогою пластинка листка відгинається від стебла і тому краще освітлю-ється; він закриває щілину між стеблом і піхвою листка, перешко-джаючи проникненню до меристемних тканин різних шкідни-ків, спор грибів та води. У багатьох злаків у місці переходу листко-вої пластинки в піхву утворюються світліше забарвлені вирости — вушка, що лежать вільно, або більш-менш охоплюють стебло. Розміри листків надзвичайно різноманітні навіть у близьких видів, у тієї самої рослини (завдовжки від 1 — 1,5 мм до 20—22 м— у африканської винної пальми — рафії. Діаметр плаваючого листка вікторії досягає 1,5 м).

Розрізняють листки низові, серединні і верхівкові. Низові — недорозвинуті та видозмінені листки, що нагромаджують по-живні речовини або виконують захисну та інші спеціалізовані функції Вважають, що це перші листки пагона, які затримались у своєму розвитку. Прикладом їх є луски цибулини, кореневищ, покривні луски бруньок, листки, що обгортають нижню частину стебла трав'янистих рослин, сім'ядолі зародків (наприклад, у бобових). Серединні — це типові для даного виду зелені фотосинтезуючі листки різноманітної форми і розмірів. Верхівкові листки містяться на верхівці пагона, де розташовані суцвіття та квітки; вони відрізняються від серединних меншими розмірами, прості-шою формою, а часто й іншим


Сторінки: 1 2 3