ядра виконують нуклеїнові кислоти, що знаходяться в ядерній зоні – нуклеоїді. В цитоплазмі розрізняють основну речовину, рибосоми та велику кількість мембран і мембранних структур. Мітохондрії та хлоропласти у бактерій відсутні.
Клітинна оболонка бактерій тонка і еластична. Основу її скла-дають пектин і муреїн.
Бактерії можуть самостійно рухатися за допомогою джгутиків або внаслідок скорочення клітин. Джгутики – тонкі довгі нитки білкової природи – відходять від тільця в цитоплазмі.
Живлення бактерій здійснюється шляхом всмоктування пожив-них речовин крізь напівпроникну мембрану. За типом живлення всі бактерії поділяють на автотрофи і гетеротрофи. Більшість бак-терій є гетеротрофами і представлені паразитами і сапрофітами. Бактерії-паразити живуть у тканинах живих тваринних і рослин-них організмів, за рахунок яких вони й живляться. Сапрофітні бак-терії живляться органічними рештками відмерлих рослин і тва-рин. Автотрофи самостійно здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних.
Дихання у бактерій здійснюється всією поверхнею клітини за допомогою дихальних ферментів. За відношенням до кисню всі бактерії поділяють на аеробні – використовують вільний кисень повітря та анаероби – не потребують молекулярного кисню.
Розмноження бактерій. Бактерії розмножуються простим поді-лом клітини на дві (амітозом). У багатьох бактерій за певних умов клітини після поділу залишаються зв'язаними в характерні групи. При цьому залежно від напрямку площини поділу і числа ділень виникають різні форми: у кулястих бактерій пари клітин – диплококи, ланцюги – стрептококи, пластинки, пакети – сарцини.
Деякі бактерії розмножуються брунькуванням.
Статевий процес виявлено лише в небагатьох випадках. Деякі бактерії розмножуються за допомогою двох типів спор: ендоген-них, що утворюються всередині клітини, та мікроцисти, що утворю-ються з цілої клітини. За несприятливих умов бактерії покрива-ються товстою оболонкою, утворюючи цисту, і переходять у стан спокою, за сприятливих умов вона проростає й утворює нову бак-терію.
Роль бактерій у природі та господарській діяльності людини. Сапрофітні бактерії забезпечують мінералізацію органічних речо-вин у загальному кругообігу речовин у природі, спричинюють гнит-тя продуктів. Надзвичайно важливу роль відіграють азотфіксуючі бактерії в забезпеченні рослин азотом. Види бактерій, які спричи-нюють молочнокисле бродіння, використовуються для приготуван-ня кислого молока, сметани й масла, кефіру, сиру, під час засолю-вання огірків, квашення капусти, силосуванні кормів. У сільсько-му господарстві деякі бактерії застосовують як бактеріальні добрива (нітрагін, азотобактерин).
Багато видів патогенних, або хвороботворних, бактерій завдають шкоди людині, домашнім тваринам і культурним рослинам, є збуд-никами хвороб (у людини – туберкульозу, бронхіту, скарлатини, тифу, корі, вітрянки та ін.; у тварин – бруцельозу, сапу, сибір-ки; у рослин – різних видів бактеріозів).
Література
Поліщук Л.К., Береговий П.М. Ботаніка. Київ.-1974р.
Івченко С.І., Єлін Ю.Я., Оляницька Л.Г. Ботаніка. Київ.-1979р.
Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. Київ.-1994р.