Ліси з ялиці білої на Івано-Франківщині ростуть у передгірських і гірських умовах. Ялиця не утворює самостій-ного рослинного поясу на схилах Українських Карпат. Екологічно й біологічно вона близька до бука, тому основні масиви ялицевих лісів зосереджені переважно в межах нижнього лісового (букового) поясу. На відміну від дуба, бука й смереки, ялиця утворює не природні чисті деревостани, а обов'язково змішані. Виділяються три субформації ялицевих лісів: дубово-буково-ялицеві, буково-ялицеві й смереково-буково-ялицеві. Площа лісів з домінуванням ялиці зменшилась за останній період удвічі. Основні похідні деревостани в ялицевих лісах - смеречники, бучняки і яличники.

Ялинові ліси в Карпатах утворюють верхній гірський лісовий пояс. Івано-Франківщина- найбагатша на смеречники область України. Крім природних, на місці зрубаних букових і ялицевих лісів дуже поширені штучні ялинники. Верхня межа ялинового лісу в Карпатському високогір'ї проходить на висоті близько 1700 м над рівнем моря, нижня - близько 600 м над рівнем моря. Чагарниковий і трав'яний яруси в незрушених деревостанах розвинені слабо. Площа похідних смеречників на Івано-Франківщині за двісті років зросла у межах сучасного лісового покриву втричі.

Природні соснові ліси на Івано-Франківщині збереглись на невеликій площі (близько 600 га) на холодних схилах Горган, на кам'янистих розсипах у басейні ріки Прут. Реліктові сосняки розповсюджені також на торф'яних болотах (урочище Турова Дача, Мщана, Лютошара). Формація цих лісів має велике значення для вивчення історії розвитку рослинності в Карпатах.

Чорновільхові (клейковільхові) ліси належать до найменш поширених в області. Вони ростуть на річкових терасах на рівнині, рідше - в горах.

Сіровільхові ліси на Івано-Франківщині поширені переважно на нижніх річкових терасах, заміщають клейко-вільхові угруповання і трапляються на землях, непридатних для сільськогосподарського використання.

Вище верхнього лісового поясу починається високогір'я. До 1700 м над рівнем моря простягається субальпійський, а вище - альпійський пояс. Між верхньою межею лісу і субальпійським поясом пролягає післялісова смуга, рослинний покрив якої складається з післялісових трав'яних і чагарничкових угруповань, що сформувались на місці зрубаного лісу.

Смугу сланкої дерев'янистої рослинності утворює криволісся з гірської сосни-жерепа і вільхи зеленої та зарослі ялівцю сибірського. Криволісся душекії (вільхи) зеленої сформоване у межах висот 1400-1700 м над рівнем моря, в холодній кліматичній зоні. Воно поширене на невеликих площах і окремими масивами, переважно на схилах північної і північно-західної експозиції.

Гірсько-соснове криволісся (сосна-жереп) тяжіє до субальпійського та верхньої частини лісового поясу, облямовуючи верхню межу лісу. З підняттям угору зарості стають чимраз рідшими і низькорослішими, розпадаючись на окремі куртини або навіть кущі.

Зарості ялівцю сибірського починаються від верхньої межі лісу. Частіше ялівець росте окремими куртинами серед чагарникових пустищ або серед луків, утворюючи відповідні рослинні комплекси. Значні простори високогір'я займають чагарничкові пустища, у складі яких є рододендрон східнокарпатський, брусниця, чорниця, лохина.

На степових ділянках Івано-Франківщини переважають угруповання ковили волосистої, осоки низької, типчака, подекуди - вівсюнця Бессера, пірчастої ковили. На волино-подільських степах найбільш поширена осока низька. Тут зростають такі специфічні для західноукраїнських степів види, як вівсюнець Шелла, сон український, цибуля гірська, козлобо-родник подільський. Майже на всіх степових ділянках є угруповання типчака, що сформувалися під впливом випасання.

Степи з вівсюнцем Бессера трапляються в основному на Подільському Покутті. Вони збереглися лише в урочищі Масьок біля с. Острівець Городенківського району. В цих угрупованнях зростає більша частина рідкісних, реліктових та ендемічних видів подільських степів, таких як сеслерія Хейферава, змійоголовник австрійський, шиверекія-подільська, жовтець Запаловича. Зрідка в степах трапляються угруповання пірчастої ковили. Вони збереглися лише на Косовій горі біля с.Бовшів Галицького району. Подекуди на степових ділянках ростуть невеликі за площею степові чагарники.

Упродовж року степи змінюють свій вигляд. Рано навесні з'являються золотаві квіти горицвіту весняного та жовтувато-зелені - осоки низької. Наприкінці весни жовтий колір змінюється білим: зацвітають анемона лісова, деревій паннонський, пірчаста ковила. В середині літа квітують різні види дзвоників, шавлії, залізняк бульбастий, волошки. Наприкінці літа - на початку осені степ набирає бурувато-зеленого кольору, помітні лише окремі суцвіття пізньоквітучих рослин. Степові ділянки Івано-Франківщини взяті під охорону.

Найменше на Івано-Франківщині болотної рослинності. На рівнині болота зосереджені у заплавах Дністра, Прута, Бистриці, Лімниці. Особливо поширені низинні болота, переважно осокові, осоково-гіпнові, злаково-осоково-гіпнові. Перехідних боліт значно менше.

У межах верхнього лісового й субальпійського поясів відомі високогірні болота - сфагнові жерепняки й рідкісні сфагнові болітця. Ці болота вважають льодовиковими реліктами. До них належить, зокрема, пухівково-сфагнове торфовище з рідкостійною ялиною і сосною-жерепом у підніжжі полонини Пожижевської на Чорногорі та пухівково-сфагнове торфовище з багном звичайним і журавлиною чотирипелюстковою у Горганах. У високогір'ї Чивчин поширені так звані висячі осокові болота з переважанням трав'яного покриву осоки волосистої і з участю костриць альпійської і Порціуса, жовтяниці альпійської, ломикаменю зірчастого, зозулинця серценосного. Болотна рослинність підлягає охороні.

ТВАРИННИЙ СВІТ

Різноманіття тваринного світу тісно пов'язане з умовами клімату й рослинним покривом, з рельєфом, наявністю води та іншими компонентами екосистем. Кожному типу місцевості - лісостеповому, ДО якого входить Покуття та Опілля (При-дністров'я); лучно-лісному (Прикарпаття) та Українським Карпатам із вертикальними ландшафтними поясами - відпові-дає характерна фауна. До складу фауни хребетних Івано-Франківщини належить 328 видів, зокрема, 49 риб, 15 зем-новодних, 11 плазунів. 287 птахів, 66 ссавців.

Риби. У басейні Дністра й Пруту водяться різноманітні види риб: українська мінога, стерлядь, форель струмкова, форель райдужна, щука, плітка, веризуб, вівсянка, краснопірка, гловень, лин. підуст, марена,