Швидка течія, кам'янисте, рідке мулисте дно, бідність планктону й слабо розвинена рослинність визначили склад іхтіофауни. Тут поширені ріофільні, всеїдні види, що відкладають ікру на кам'янистий або галечно-піщаний субстрат. На рослинність відкладають ікру близко 20 % видів риб.

Мінога українська належить до круглоротих, трапляється у Дністрі, іноді її спостерігають у верхів'ї басейну. Із осетрових у Дністрі трапляється стерлядь, рідко запливає севрюга. Оселедцеві представлені двома родинами - лососеві (форель) і харіусові. Форель струмкова - гарна риба з яскравими чорними та червоними плямами піднімається гірськими потоками на висоту до 1000 м. Кормом служать комахи, личинки, бокоплави, молюски, сміттєва риба. Харіус поширений у верхній частині гірських річок. Двома видами представлені щукові. Щука заселяє ставки й озера, живиться дрібною рибою та іншими хребетними. Найчисельнішими є представники родин коропових та окуневих. Карась - масовий і поширений вид, живе в старицях Дністра, в заболочених водоймах Прикарпаття. Виключно рослиноїдний. Плітка найчастіше живе в озерах та старицях, за складом поживи - рослиноїдна. Веризуб трапляється в Дністрі та його притоках, але не часто. Головень - в усіх річках, за винятком їх верхів'їв. Білизна поширена в середній течії Дністра. Підуст звичайний - у Дністрі і його правих притоках. Марена звичайна трапляється у Дністрі, Лімниці й заселяє ділянки із швидкою течією і кам'яним дном. Рибець концентрується після нересту на глибоководних ділянках із кам'янистим або глинистим дном. Карась золотистий заселяє рівнинні ділянки рік, стариш, озера, ставки. Окуневі представлені родинами окуневих (окунь, судак, йорж) і бичкових (ротан, гловач, кругляк, головень, бабка).

Земноводні. Представники батрахофауни (земноводні) належать до двох рядів: хвостаті та безхвості. Вертикальне поширення амфібій у Карпатах майже не виявляє екологічної прив'язаності до рослинної поясності. Земноводні трапляються від передгір'я до субальпійських лук - полонин, заходять на рівнину. До рівнинних видів належать тритон гребенястий, червоночерева кумка, звичайна часниця, звичайна квакша, ставкова жаба, очеретяна ропуха. Для земноводних типові палеарктичні (звичайний і гребенястий тритон, гостроморда, озерна й ставкова жаби), середземноморські (альпійський тритон, плямиста саламандра, звичайна квакша), західноєвро-пейські (жовточерева кумка, звичайна квасниця, звичайна і очеретяна ропухи, прудка жаба) види.

Хвостаті представлені п'ятьма видами родини саламандрових (звичайний, гребінчастий, карпатський і альпійський тритони та плямиста саламандра). Тритон звичай-ний зустрічається на всій території області, особливо числен-ний навесні у стоячих водоймах. Улюблене місце перебування - канави, заводі рік, мілководдя озер і ставків, болота. Тритон карпатський - найпоширеніший представник хвостатих земноводних Українських Карпат. Живе на висоті від 300 -400 до 160 - 1900 м над рівнем моря. Заселяє, водойми. Зберігає активність при +3 - -4°С. Пониження температури води призводить до загибелі значної частини поголів'я. Зимує на суші під гнилими стовбурами дерев, камінням, купами хмизу.

Живиться водними й наземними безхребетними. Особливістю карпатського тритона є відсутність гребеня на спині. Тритон альпійський - характерний представник гірських та передгірських районів. Вертикальне поширення - від 300 до 1900 м над рівнем моря. Порівняно з карпатським він трапляється рідше. У Чорногорі його можна побачити на заболочених ділянках полонини. До складу їжі входять різні представники безхребетних. Карпатський тритон - ендемічний вид, який зберігся на дуже обмеженій території.

Саламандра плямиста виявлена в межах Прикарпаття та Карпат, де заселяє лісові ділянки. Типове місце перебування - гірські сирі букові ліси. Безхвості представлені п'ятьма родинами: кумки (червоночерева й жовточерева), квакші (звичайна), часничниці (звичайна), ропухи (звичайна, зелена, очеретяна) й жаби (озерна, ставкова, трав'яна, гостроморда).

Плазуни. Герпетофауна характеризується значно меншою кількістю видів. Вертикальне поширення рептилій приблизно таке, як і в амфібій: 50% видів мають широкий діапазаон вертикального поширення, а болотяна й грецька черепахи, зелена ящірка екологічно пов'язані з рівнинним ландшафтом.

Черепаха болотяна подекуди заселяє стоячі водойми на лівобережжі Придністров'я. Живиться тваринною їжею, зокрема дощовими черв'яками, молюсками, рачками, дрібною рибою. Черепаха грецька рідко проникає долинами рік Пруту й Дністра з Румунії та Молдавії.

Серед ящірок найпоширеніша веретінниця ламка, ящірка зелена, ящірка прудка та ящірка живородна. Веретінниця -безнога ящірка, яка трапляється від низин до полонин, але частіше - на лісових галявинах, у Карпатах - на висоті 1400-1500 м над рівнем моря, біля верхньої межі лісу. Активна у вечірний час, удень ховається в укриттях. Живиться різноманітними безхребетними. Ящірка зелена збереглася лише на Придністров'ї. Основний ареал її поширення - вздовж ріки Дністер, у найбільш сухих і добре прогрітих сонцем місцях. Популяція ящірки прудкої досягає верхньої границі субальпійського поясу і концентрується на південних схилах.

Ящірка живородна - єдиний вид плазунів, що досягає в Карпатах максимальних висот. Заселяє полонини, лісові галявини, долини рік, вологі луки, торфовища. За своєю чисельністю в сухих місцях поступається перед прудкою, однак у вологих біотопах домінує над нею. Зі змій на території області поширені вуж звичайний, лісовий полоз, мідянка, гадюка звичайна. Вуж звичайний трапляється в найрізноманітніших місцях, надає перевагу вологим біотопам. У Карпатах дістаєть-ся висоти 1600 м над рівнем моря. Іноді в горах спостерігаються скупчення вужів під стовбурами гнилих дерев. Вони активні в теплу пору року. Живляться жабами, кумками, ящірками, рибою, мишовидними гризунами, комахами та іншими безхребетними. Ескулапів, або лісовий полоз, зареєстрований біля с. Маняви. Довжиною до двох метрів. Сховища влаштовує в дуплах. Живиться дрібними гризунами, землерийками, птахами, ящірками, вужами. Дуже рідкісний, занесений у Червону книгу України. Гадюка звичайна - найбільш