цвітіння і формування зав’язі. Вологість грунту в цей час повинна досягати 70-80 % від повної вологоємкості.

Лимон добре витримує кімнатні умови вирощування і при дбайливому догляді дає рясні врожаї цілющих плодів

РОДИНА ТУТОВИХ

Moraceae Link

ФІКУС (Ficus). Відомо близько 900 видів, поширених у тропічних і субтропічних районах Південно-Східної Азії, Індокитаю, Австралії, Америки та островів Тихого океану.

Фікуси відзначаються різноманітністю форм: серед них є велетенські дерева, невеликі чагарники і навіть ліани. Їх об’єднує спільна риса – вони утворюють дрібні безпелюсткові квітки, які розміщуються в порожнині м’ясистого кулястого суцвіття – сиконії. Листки чергові, цільні або лопатеві, блискучі чи опушені. При пошкодженні тканин із них виділяється молочний сік, що містить каучук.

Серед фікусів є плодові культури, але переважно це декоративно-листяні рослини, придатні для вирощування в оранжереях, зимових садах, житлових або службових приміщеннях.

Фікуси відзначаються інтенсивним ростом і тому у весняно-літній період потребують систематичного підживлення органічними і мінеральними добривами. Навесні слід пересаджувати у легку поживну землесуміш із листкової, дернової, перегнійної землі і піску.

З метою формування крони і зменшенння розмірів фікуси потрібно періодично обрізувати.

РОДИНА ОНАГРОВИХ

Onagraceae

Фуксія (Fuchsia). В прородних умовах вільно ростуть в Центральній і Південній Америці, частково на островах Нова Зеландія, Таїті. В роді налічується 100 видів і багато сортів.Представники цього роду – це маленькі дерева., кущі та напівкущі. Це високо декоративні рослини, широко поширені в декоративному садівництві та в ботанічних садах.Листя супротивні, продовгувато-овальні, ланцетні, яйцевидні, цілокраї або пильчасті. Квіти з витягнутою, трубчатою, 4-лопатевою червоною або білою чашечкою, тичинки довгі, витягнуті.

В кімнатній культурі особливо поширена фуксія гібридна, яка походить від різних південно американських видів (Чілі). Серед них є багато сортів, які відрізняються кольором і формою квіток. Найчастіше червоні або білі чашолистки квіток розташовані горизонтально або відігнуті назад до довгастої нижньої зав’язі. Пелюстки червоні або фіолетові. У неповних квіток висуваються з віночка довгі тичинки і ще довший стовпчик маточки.

Фуксія дуже легко розмножується вегетативно – стебловими живцями.

РОДИНА БАГАТОНІЖКОВИХ

Polipodiaceae

Рід Багатоніжка (Polipodium). Багаторічні трав’янисті рослини, епіфіти. Кореневище повзуче, листя різноманітне. Спорангії розміщені вздовж середньої жилки або між боковими жилками. Поширені в тропіках західної та східної півкуль. В роді нараховується до 300 видів.

В кімнатній культурі особливо поширена Багатоніжка пузирчаста (Polipodium pustulatum). Це рослина родом з Австрлії та Нової Зеландії. Високо декоративний вид. Кореневище повзуче, розгалужене, покрите коричневими лусочками. Листя перисторозсічене. Поверхня листків пузирчаста.

РОДИНА КАКТУСОВІ

Cactaceae

Рослини посушливих місць. Тому поливати їх потрібно обережно. Взимку кактуси поливають один раз на місяць, коли вони почнуть помітно в’янути. В кінці лютого, коли кінчається період спокою, поливання збільшують. На літо кактуси слід винести з приміщення і вкопати в напівзатінку.

Гарний декоративний вигляд мають такі кактуси , як : опунція волосиста, стовпчастий цереус, кулястий ехінокактус, листоподібні кактуси – філокактус і епіфілюм.

Щороку цвіте в лютому – квітні, найчастіше яскраво-червоними квітками філокактус. Гарно цвітуть у грудні рожевими квітками епіфілюми. Епіфілюми цікаво прищепити на стовбурцях пейрескії.

Коли зацвіте будь-який кактус, слід провести штучне запилення, щоб утворилися плоди і насіння, з якого можна було б виростити нові рослинки. Цікаво, що сім’ядолі сходів кактусів листуваті, і лише з розвитком утворюється рослина типової форми.

Але основний спосіб розмноження кактусів вегетативний. Найкращий час для вегетативного розмноження кактусів – весна і перша половина літа. Вони дуже легко розмножуються стебловими живцями. Зрізаний живець треба витримати 3-5 днів, щоб підсохло місце зрізу, і лише потім висадити у вогкуватий грунт. Поливати треба дуже обережно, щоб не загнили живці.

РОДИНА АРАЛІЄВІ

Araliaceae

Рід Плющ (Hedera). Це ліани. В природі поширені в Європі, Північній Америці, Азії. В роді 15 видів. З них найбльш відомий Плющ звичайний (Hedera helix). Це – вічнозелені ліанові рослини до 20 м довжини. Листя 3-7 дольні, з серцевидною основою, маленькі, темно-зелені, зі світлими жилками. Квіти двостатеві, рідше – одностатеві.

Широко поширений вид, росте в лісах, в затінених місцях, по схилах балок., ярів, на скалах. В горах піднімається до висоти 1500 м н. Р. м.

Плющ звичайний широко розводять як кімнатну рослину для вертикального озеленення стін. Розмножується черешками, які вкорінюються дуже швидко, особливо, в другій половині літа, хоча практично їх можна вкорінювати протягом всього року.

РОДИНА АСФОДЕЛОВИХ

Asphodelaceae Juss

Алоє – Aloe. Багаторічні деревні рослини, чагарникиабо трав’янисті, частіше з розеточним литорозміщенням. Дуже різноманітні за формою і кольором листків. Відомо понад 200 видів, а також багато різновидностей і гібридів. Поширені майже в усіх аридних зонах Африканського континенту, островах Мадагаскар, Сокотра у щебенистих пустелях, саванах, на схилах гір і горбів. Деякі види інтродуковані в країнах Середземномор’я, Індії, США..

Алоє деревовидне (Aloe arborescens). Походить з пустелі Карру в Південній Африці. На батьківщині росте як дерево, досягаючи до 4 м висоти. Типовий сукулент. Коренева система мичкувата. Від основи стебла часто розвивається багато бічних пагонів, які використовуються для вегетативного розмноження. Має соковиті молоді стебла, чергові , м’ясисті, по краях колючі; у верхній частині стебел зближені у вигляді розетки.

В кімнатній культурі тільки старі екземпляри мають здерев’янілі стебла. В кімнаті алоє цвіте рідко, в оранжереях частіше. Це віддувається тому, що в кімнатах для