РОЗДІЛ ІІІ Декоративні рослини кімнатного озеленення

2.1 Перелік кімнатних рослин оздоровчо-туристичного комплексу……………….

2.2 Біолого-екологічна характеристика окремих цінних кімнатних рослин, розведення та догляд за ними……………………………………………………

РОЗДІЛ ІV Народно-господарське значення декоративних кімнитних рослин….

ВИСНОВКИ …………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………

ДОДАТКИ ……………………………………………………………

РОЗДІЛ ІІ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ТА ПРИРОДНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Географічне положення. Оздоровчо-туристичний комплекс “Гута” розміщений в околицях селища Гути, Богородчанського району, Івано-Франківської області.

За фізико-географічним районуванням (Геренчук К. І., 1981) даний район знаходиться на стику І-ї області “Передкарпаття” та ІІ-ї області “Зовнішніх Карпат” в межах районів “Прилуквинського” та “Крайового низькогір’я під області Скибових Карпат” (схема 1).

За геоботанічним районуванням (Білик Г., Брадіс Є., Голубець М. Та інші.,1985) досліджувана територія знаходиться на стику ІІІ-го Карпатського (Рахівсько- Тукківсько-Берегометського) геоботанічного округу букових лісів та IV-го гірськокарпатського геоботанічного округу смерекових лісів в геоботанічних районах – 11-му Суходільсько-Яремчанському та 14а – Горганському підрайоні ялицево-буково- смерекових лісів (схема 2).

За флористичним районуванням (Андрієнко Т., Блюм О., Вассер С.,1985) територія оздоровчо-туристичного комплексу відноситься до ІІІ-го району “Горгани” (схема 3).

Клімат. Циркуляція атмосфери, як кліматотворчий фактор, виявляється у переносі атлантичних, континентальних і арктичних повітряних мас, а також у циклонічній та антициклонічній діяльності. При цьому всі форми циркуляції загалом зумовлюють тут перевагу повітряних мас з Атлантичного океану над переносом континентального повітря зі сходу.

У районах Передкарпаття для року в середньому переважають північно-західний та південно-східний напрямки вітру.

Річний хід температури повітря в області континентальний. У липні, найтеплішому місяці, середня температура повітря становить в районах Передкарпаття 19-19,50 , у найхолоднішу (січень) вона знижується до мінус 4-5,50С. У горах липневі температури спадають до 0,70С на кожних 100 м підняття. Тому середні температури липня в горах, на висотах близько 1700-1800м знижуються до 9-100С. У січні вертикальний градієнт температури в два рази менший , ніж липневий. Тому в цей час зниження температури зі збільшенням висоти відбувається повільніше.

В Івано-Франківській області, як і в інших західних областях, континентальність клімату найменша, порівняно зі східними областями України. Наприклад, Івано-Франківська показник континентальності становить 33, а для Полтави-41. У горах зі збільшенням висоти континентальність швидко зменшується на рівні 1430м , показник знижується до 24, отже, Карпати послаблюють континентальність клімату.

На території Івано-Франківської області річні суми опадів залежно від висоти місця коливаються у межах 600-1400мм і навіть більше. У районах Передкарпаття за рік випадає 600-800мм опадів.

Для річного ходу опадів характерна значна перевага їх кількості за теплий період порівняно з холодним (таб. 1).

Таблиця 1

Станція | І | ІІ | ІІІ | IV | V | VI | VIІ | VIII | IX | X | XI | XII | За рік

Івано-Франківськ | 26 | 25 | 28 | 45 | 63 |

88 |

93 |

80 |

49 |

41 |

37 |

28 |

603

За теплий період (IV-Х) в районах Передкарпаття випадає близько 73% опадів відрічної норми. Найбільш дощові літні місяці (VI, VII, VIII), протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень.

Проте зволоження місцевості не визначається лише кількістю опадів, оскільки вони можуть значно випаровуватися. Тому для оцінки зволоження користуються коефіцієнтом зволоження (К= О/Е), який являє собою відношення кількості опадів місця (О) до величини можливого за даних кліматичних умов випаровування (Е).

У межах Івано-Франківщини річні величини коефіцієнта зволоження (таб. 2) коливаються від 1,1 до 1,49 в районах Передкарпаття, в рівнинних районах області в цілому за рік зволоження є достатнім.

Таблиця 2.

Станція | Опади, мм | Випаровуваність за рік,мм | К

Для року

XI-III | IV-X | За рік

Івано-Франківськ | 144 | 459 | 603 | 556 | 1,08

Для повної характеристики клімату області необхідно мати уявлення про річні метеорологічні ритми-періоди і сезони року.

Теплий період. Важлива характеристика температурного режиму за теплий період – дати весняного і осіннього переходу середньої добової температури через певні межі, а саме через 0, 5, і 100С. Вони визначають почато, кінець і тривалість важливих для господарства періодів: теплового (понад 00С), загального періоду вегетації (понад 50С) і періоду активної вегетації сільськогосподарських рослин (понад 100С) .

39

Внаслідок впливу фактора висоти тривалість цих періодів по області змінюється у таких межах:

Теплий період від 260-270 днів у районах Передкарпаття до 200 днів у горах (на висоті 1450м)., загальний період вегетації відповідно від 200-210 до 165 днів., період активної вегетації відповідно від 160-165 до 80 днів. Характерно, що тривалість періоду активної вегетації у межах 250-1450 м скорочується зі збільшенням висоти вдвічі. Вище рівня 1800м період активної вегетації цілком зникає.

У теплий період виділяється безморозний період, який обмежений датами останнього весняного і першого осіннього приморозків. Приморозки пов’язані з неперіодичними вторгненнями арктичного повітря, що включає похолодіння.

Припинення весняних приморозків на передгірських ділянках області в середньому припадає на кінець квітня – на початок травня , а настають вони восени в кінці вересня – на початку жовтня.

Теплий період включає в себе три пори рок – весну, літо та осінь, які докорінно відрізняються за метеорологічним режимом.

Пори року визначають за різними ознаками. Звичайно до кожного сезону належить по три календарних місяці: до весни – березень, квітень і травень; до літа – червень, липень і серпень; до осені – вересень, жовтень і листопад; до зими – грудень, січень і лютий.

Найпізніші