Атмосферне зволоження весняного сезону можна вважати помірним. За три місяці цього сезону (ІІІ-V) випадає 23% опадів від їх річної норми.

У літній сезон (червень-серпень) на рівнинних районах 50% днів мають середні добові температури в межах 15-200 .

Характерна особливість літа - велика кількість атмосферних опадів. Літні опади

40

часто мають вигляд злив. Зливні опади належать до найбільш шкідливих для

народного господарства атмосферних явищ, оскільки вони є причиною катастрофічних паводків на Дністрі та його притоках.

Зливи часто супроводжуються грозами.

Осінь у районах Прикарпаття наступає на початку вересня, коли відбувається перехід середньої добової температури через 150 , і закінчується у перших днях грудня після переходу температури через 00

Листопад за температурними ознаками належить до так званого передзимового.Протягом цього місця температура в середньому знижується від 5 до 0 С.

Холодний період. До холодного періоду належить частина року з негативною середньою добовою температурою повітря. В Івано-Франківській області в середньому зима коротка. Загальна тривалість зими на території Передкарпаття становить 95-105 днів.

Зимовий період поділяють на три періоди:

Перший період зими на рівнинах характерний повільним пониженням температури від 0 до 5 С і становить 40-50 днів. Протягом холодної пори року можливі значні пониження і повищення температури повітря. Наприклад в Івано-Франківську (метеостанція) в січні, лютому і навіть березень температура знижувалась до –34 С.

Важлива особливість холодного повітря - утворення снігового покриву. У районах Івано-Франківського Прикарпаття сніговий покрив внаслідок відлиг нестійкий. У будь-який час зими він може зникати повністю. Стійкий сніговий покрив тут відсутній у 20-25% зим.

У снігу за зимовий період нагромаджується великі запаси води, якою навесні зволожуються грунт і живляться ріки. У районах Івано-Франківського Прикарпаття водні запаси в снігу на кінець другої декади лютого досягають 25-30 мм.

41

Поверхневі води. Поверхневі води Івано-Франківської області – це переважно ріки. Озер мало, переважають штучні озера-ставки. Загальна кількість досягає 7120; переважають малі, довжиною до 10 км. Ріки, які мають довжину понад 10 км., налічується 152, а понад 100км – тільки 5.загальна їх густота в середньому по області становить 0,20-0,40 км.; в окремих басейнах вища, наприклад, басейн Бистриці дорівнює1,3 км

У межах території Івано-Франківської вона має пір’ясту будову. Сітка правих і лівих притоків Дністра, в зв’язку з особливостями рельєфу і клімату цих районів, розвинена нерівномірно. Найбільш розвинена сітка правих притоків, які формуються у щедро зрошуваних атмосферними опадами кАрпатах. До них належать: Свіча, Лімниця, Луква, Бистриця та інші. Ці ріки мають досить розгалужену систему, ососбливо в гірській частині. На Карпатські притоки припадає близько 70% водозбірної площі басейну Дністра.

Карпатські ріки одержують живлення головним чином, дощове і снігове, грунтове живлення є додатковим. Карпатські ріки як правило, взимку покриті льодом.

Найбільші Карпатські притоки Дністра в межах Івано-Франківської області – Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська і Бистриця Надвірнянська.

Бистриця Солотвинська стікає з найвищої частини Горган – Сивулі. Від с. Пороги долина розширюється і біля Солотвина досягає 2 км..

Івано-Франківське Передкарпаття – це розчленована височина, яка розташована між північними скибовими хребтами Горган і охоплює басейни Бистриць, зокрема Бистриці Солотвинської.

Горгани – одна з найбільших гірських областей Скибової зони Українських Карпат. Вони повністю розташовані в межах Івано-Франківської області.

Сивулянсько-Станимирські Горгани, які розміщені в верхів’ї Бистриці Солотвинської, займають місцевість між долинами Лімниці і Бистриці

42

Надвірнянської. Межиріччя Лімниці та Бистриці Солотвинської заповнене горами Сивулянського хребта (Сивуля 1836м) , який з численними розгалуженнями простягається з півночі на південь.

Західні схили Сивулянського хребта розчленовані глибоко врізаними долинами рік: правими притоками Лімниці. Не менш розчленовані і східні схили хребта притоками Бистриці Солотвинської. Сивулянський хребет – це найвищі гори в усьому районі Горган. Відносні висоти вершин досягають 1000-2000м. Гребнева зона хребта високо піднімається над верхньою межею лісу. На відміну від інших гірських груп Горган Сивулянський хребет відрізняється широким площовим розвитком на вершинах гребеня. г. Сивуля подібна до гостроверхої скелястої піраміди. Нижні та середні схили хребта покриті густими хвойними лісами.

Рослинність. Івано-Франківська область об’єднує гірські, передгірські та рівнинні ландшафти. Кожному з них властивий свій спецефічний рослинний покрив. Тому і в сучасному, і в минулому флора Івано-Франківщини характерна і багатством, і строкатістю флористичних елементів. На території області одночасно виростають бореальні і європейські неморальні, монтанні, гірсько-диз’юнктивні та степові види.

На території Івано-Франківщини в Передкарпатті належать рослини, які характерні для широколистяних лісів (букових, дубових, грабових). Це насамперед: бук лісовий, граб звичайний, дуби звичайний та скельний, липи серцелиста та європейська, явір, тис ягідний. Серед трав’янистих видів відзначимо цікаві види, які поширені передусім у гірській місцевості: стрептопус листообгортний (Streptopus amplexifolius), живокіст серцевидний (Symplytum cordatum), первоцвіт високий (Primula elatior), звичайна супутниця широколистяних лісів переліска багаторічна (Mercurialis perennis) та інші.

В історичні часи пануючим типом рослинності на території Івано-Франківської

43

області були ліси. І тепер за лісами зберігається панівна роль. На рівнині і в передгірних районах ліси займають понад 30% території, а на схилах Карпат – досягають 60%.

Майже не збереглася у непорушному стані природна трав’яна рослинність, оскільки більша частина безлісих територій розорана під сільськогосподарське угіддя. Серед трав’янистих формацій найбільш поширені луки, які займають певні площі по заплавах найбільших річок, зокрема Дністра, серед лісів та