Шеляг - Сосонко Ю.Р. - відомий геоботанік. Вперше висунув і обґрунтував існування трьох рівнів еволюції рослинності і на цій основі запропонував генетичну класифікацію широколистяних лісів України, зробив істотний внесок в теорію фітоценотипів, розробив ієрархічну класифікацію та популя-ційну структуру ареалів видів, розробив наукові принципи створення перспективної мережі збереження гено- і ценофонду України. (Григора І.М., Соломаха В.А., 2000 )

Андрієнеко Т. Л. - геоботанік, созолог. Вперше ґрунтовно вивчала болота українських Карпат. Чимало її праць присвячено питанням охорони рідкісних ботанічних об’єктів, проблемам зонування, створенню екологічної мережі охоро-ни й відтворення рідкісних і зникаючих видів та фітоцено-зів в умовах антропогенного прогресу. [6 ]

Малиновський К.А., Стойко С.М. - досліджували різні екосистеми природної рослинності Карпат, розробили нові фор-ми та методи її вивчення, відтворення й раціонального ви-користання природних ресурсів. [22]

Косець М.І. - український геоботанік, вчений. Дав найпов-нішу характеристику букових лісів Закарпаття й Прикарпат-тя. Ряд праць присвятив питанням геоботанічного району-вання. [6]

Попович С. Ю., Тюх Ю.Ю. - дослідники, вчені, які розроби-ли методи по охороні унікальних гірських, пралісових еко-ценофітонів, розробили дієві заходи по створенню еколо-гічних коридорів Карпат. [15]

2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Загальний огляд

Долина річки Теребля є складовою частиною національного природного парку „Синевир”, який належить до Горганського високогір’я і розташований у північно-східній частині Міжгірського району Закарпатської області. Вона ділить парк на два нерівних гірських масиви західний і східний, які представляють собою систему хребтів, що на всьому своєму протязі звивисті з багатьма відрогами різної сте-пені величини. З північного сходу „Синевир” межує з лі-сами Івано-Франківської області , а з північно-західного бо-ку з Тячівським та Хуським районами. [ 7 ]

Територія долини розміщена в південно-західній частині парку. З південного боку долини розміщений мішаний ши-роколистяний ліс.

2.2. Водні ресурси

Водна мережа представлена річкою Теребля, яка протікає зі сходу на захід. Вона має ширину 18 - 20метрів, глиби-ну – 0.7-1.5 метра і дуже швидку течію до 6метрів за се-кунду.

Живлення річки влітку відбувається за рахунок дощів, навесні – снігове і дощове живлення, восени – дощове і підземне. Замерзає річка у другій половині грудня і розмерзається в кінці лютого або на початку березня, але швидкі течії потічків залишаються вільними від льоду на-віть і в сильні морози. (цитую за Штаєр В.Ю., 1983)

Якість поверхневих вод, за екологічною оцінкою вважаєть-ся високою у верхніх ділянках річки. Тут практично від-сутня господарська діяльність. У зонах із антропогенним навантаженням де має місце забруднення поверхневих вод, вони оцінюються як чисті або умовно чисті.

Підземні прісні води, які добуваються із надр землі ма-ють надзвичайно важливе значення для питного водопос-тачання - як найчистіші. їх відносять до умовно захищених від забруднення через поверхневі водоносні горизонти. Це стосується криниць.

2.3. Ґрунти

Найбільш поширеними ґрунтами тут є бурі гірсько-лі-сові та бурі гірсько-лугові ґрунти.

Бурі гірсько-лісові – це ґрунти з неглибоким або середньо - глибоким заляганням щільних порід.

Бурі гірсько-лугові ґрунти є двох типів щебенюваті, які утворилися на пісковиках і глинистих сланцях, та торфо-вані ґрунти, які добре забезпечені азотом, фосфором, ка-лієм, і мають високу кислотність. [7]

Навіть при найбільшій загальній площі орних земель тут мало. До того ж суворі погодні умови та низький вміст гумусу дозволяють вирощувати тут тільки біб, овес, кар-топлю, капусту, багаторічні трави.

2.4. Клімат

Клімат помірно-континентальний з достатнім і надлишко-вим зволоженням, нестійкою весною, недуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. [І] Є роки із знач-ним сніговим покривом. Середня температура зими - 8 СС.

Весна починається пізніше і значно триваліша (до 160 днів). Заморозки у повітрі закінчуються у першій де-каді травня.

Літо в середньому триває до 120 днів. Середня тем-пература повітря +18 °С.

Осінь починається з першої половини вересня до кін-ця листопада. Перша її половина переважно тепла і суха, а друга – характерна збільшенням опадів і туманів.

Опади розподіляються дуже нерівномірно.Максимум опадів припадає на перші літні місяці інколи на осінні. Вони

становлять в середньому 1000–1500 мл. Бувають роки ви-сокої відносності, коли за рік випадає до 2400 мл. В ці роки частішають повені. (Штаєр В. Ю., 1985 )

2.5. Рослинний покрив

Місцевий клімат сприяє росту смереки, угрупування якої займають найбільшу площу парку. Зустрічаються й інші широколистяні породи явора, клена гостролистого, ясена, в’яза гірського, граба. Поодиноко зустрічаються чагарники кизилу справжнього, бузини чорної, крушини ламкої, мали-ни. У лісах та на луках щедро родять ягоди чорниці, брусниці, суниці, горіхи ліщини. [ 15 ]

Флористично найбагатшими вважаються післялісові луки – царини на яких можна налічити понад 140 видів рослин. Тут можна побачити рідкісні та зникаючі види рослин з яких до Червоної Книги України занесено: білоцвіт весняний, підсніжник білосніжний, волошку карпатську, дзвоки карпатські та інші.

Росте також багато представників мохів, лишайників, папоротей. Трав’яний покрив супроводжується переважно ба-гаторічними травами.

3. МЕТОДИКА ТА ОБ'ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об'єктом моїх досліджень була долина річки Теребля, а предметом досліджень була флора долини. Дослідження проводились протягом вегетаційного періоду рослин 2004 ро-ку. У процесі ЇЇ вивчення мною було застосовано два методи:–

на самому першому етапі дослідження флори я вико-ристовувала рекогносцирувальний маршрутний метод. Тобто для цього було попередньо ознайомлення із місцевістю та визначення основних типів рослинності, рельєфом.–

потім застосовувався детально - маршрутний метод. Під час нього закладаються передгільні лінії середня відстань між якими становить приблизно 25 метрів. По парале-льних лініях проводила детальний маршрут під час якого я збирала гербарій і записувала всі види рос-лин,