Плетуха звичайна (Galastegia sepium (L.) R. Br.) - вико-пують кореневища цієї рослини і сушать на свіжому повітрі в добре провітрених приміщеннях. Готують навар і застосовують як легкий розслаблюючий засіб.

Конюшина лучна (Trifolium pratense L.)- збирають голов-ки рослини в період цвітіння. Сушать в добре провіт-рених приміщеннях. Готують відвар і п’ють як засіб знеболювальний і протиспазматичний.

Калюжниця болотна (Galtha palustris L.) - збирають рос-лину під час цвітіння і сушать в затінку. Готують від-вар і використовують його при захворюваннях шкіри зовнішньо, у вигляді примочок та компресів.

Анемона дібровна (Anemone nemorosa L.) - збирають всю рослину в період повного цвітіння і сушать у добре провітрених приміщеннях. З неї готують навар, який використовують, як добрий знеболювальний і про-тиспазматичний засіб.

Декоративних рослин на території долини виявлено 22 види. Кожен із цих видів є особливо привабливим під час цвітіння.

Зозулинець плямистий (Orchis maculata L.);

Любка дволиста (Platanthera bifolia Rich.);

Підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.);

Білоцвіт весняний (Leucojum wernum L.);

Шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus Herb);

Арніка гірська (Arnica montana L.);

Волошка карпатська (Centaurea carpatica (Porcius));

Дзвоники карпатські (Campanula carpatica Jacd);

Золотушник звичайний (Solidago virgaurea L.);

Гвоздика дельтовидна (Dianthus deltoides L.);

Незабудка болотна (Myosotis palustris L.);

Фіалка триколірна (Viola tricolor L.);

Королиця звичайна (Leuconthemum vulgare L.);

Волошка фрегійська (Centaurea phrygia L.);

Косарики череписті (Gladiolus segetus);

Купальниця європейська (Trollius europaeus);

Проліска дволиста (Scillia bifolia L.);

Зозулинець обпалений (Orchis ustulata L.);

Дзвоники персиколисті (Campanula persicifolia L.);

Анемона дібровна (Anemone nemorosa L.);

Коручка пурпурова (Epipactis purpurata Smith);

Білозір болотний (Parnasia palustris L.).

ВИСНОВКИ

1. Флора долини річки Теребля переважно лучного флороценотипу. Вона об'єднує 33 родини, з яких найбільш чисельними є: Складноцвіті (Asteraceae) –16 видів рослин, Злакові (Роасеае) – 7 видів, Хре-стоцвіті (Brasicaceae) – 5 видів, Бобові (Fabaceae) –5 видів, Розові (Rosaceae) – 4; та 82 роди. Всьо-го досліджено 98 видів рослин.

2. Протягом досліджень мною було встановлено міс-ця зростання кожної рослини і при цьому я робила визначення рослин за флороценотипом. Най-більш чисельним є лучний флороценотип - 32 види рослин; потім рудеральний - 15 видів; гігрофільний - 14 видів; неморальний і сегетальний - 13; бореальний - 4; ксерофільний - 4 ; монтанний - 3 види рос-лин.

3. Структура флори за рясністю розміщується наступ-ним чином : звичайно - 44,9 % ; рідко - 24,5 % ; час-то - 23,5 % ; поодиноко - 7,1 %.

4. Лікарських рослин на території долини налічую 18 видів. Вони і досі широко використовуються людьми в народній медицині. Найбільш пошире-ними серед них є: Звіробій звичайний (Нурегісшп perforatum L.), Деревій тисячолистий (Achillea millefolium), Кмин (Carum carvi L.), Ромашка лікар-ська (Matricaria chamomilla L.), Череда трирозділь-на (Bidens tripartita ), Конюшина лучна (Trifolium pratense L.)

5. Серед значної чисельності видів рослин долини певну частину займають червонокнижні рослини. Їх на території долини налічую 10 видів. Вони ж є і декоративні, тому кожному із нас необхідно пам'ятати, що коли ми збираємо, продаємо або купуємо ці квіти, то самі ж наближаємо їх загибель. їхня доля залежить від кожного з нас.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Алісов Б. П. Кліматичні області і райони СССР. -М. : Географія, 1996.

2. Артюшенко 3. Г. та Харкевич С. С. Ранньовесняні декоративні рослини Карпат.- Львів.: Вища школа, 1989. - 207 с.

3. Балашов Л. С. Рослинність мезотрофних боліт долини річки Снов. - Укр. ботан. журн., 1962, №1, с. 94 - 95.

4. Береговий П. М. Геоботаніка. - Київ : В-цтво Ра-дянська школа, 1986. – 176 с.

5. Богайчук Р. С., Куковиця Г. С. Степова рослинність Західного Поділля. – Укр. бот. журн. - 1967, №5, с. 17 - 21.

6. Григора І. М., Соломаха В. А. Фітоценологія. - Київ : Фітосоціоцентр, 2000. - 237 с.

7. Геренчук К. І., Удра І. X. Фізико - географічне району-вання Української ССР. Київ : В - цтво Київ, 1987, с. 36 - 55.

8. Зелена Книга України. Київ : Наукова думка, 1994. -196 с.

9. Клеопов Ю. Д. Аналіз флори широколистяних лісів європейської частини СССР. - Київ: Наукова думка, 1990. - 352 с.

10. Комендар В. І. Біоекологія рідкісних та найбільш поширених видів рослин у Карпатах. Львів: Світ, 1990.- 160с.

11. Куковиця Г. С. Рідкісні, ендемічні та реліктові види Подільського Придністров'я, в кн. : Охорона приро-ди та раціональне використання природних ресур-сів. - Київ: Наукова думка.- 1970, с. 31 -34.

12. Малиновський К. А. Рослинність високогір'я Україн-ських Карпат. - Київ: Наукова думка, 1980. - 277с.

13. Мельник В. І. Рідкісні види флори рівнинних лісів України. - Київ : Фітосоціоцентр, 2000. -212с.

14. Нестерук Ю. І. Лікарські рослини. - Львів : Поллі, 1992. - 136 с.

15. Новосад В. В., Тюх Ю. Ю. НПП "Синевир" як фор-пост збереження фіто - та флорорізноманіття судин-них рослин регіону Горган. Вісник національного науково - природного музею. - Ужгород, 2001. - 230 с.

16. Определитель высших растений Украины. - Киев : Наук-ова думка, 1987.- 548 с.

17. Поваріцин В. О. Рослинність УРСР. Ліси. Київ: Науко-ва думка, 1971. - с. 18 - 72.

18. Поп С.С., БоднарВ.Л. Природні ресурси Закарпатської області. - Київ : Наукова думка, 1993. - 112 с.

19. Стойко С. М. Карпатам зеленіти вічно. Ужгород : Кар-пати, 1977.- 173с.

20. Стойко С.М., Мілкіна Л. І., ТасєнкевичЛ.О. Природа Карпатського краю.- Київ: Наукова думка, 1993.-215с.

21. Стойко С.М. Еталони природи.- Львів: В-цтво при Львівському у-теті, 1980. - 188с.

22. Стойко С. М.. Малиновський К. А. Заповідні екосис-теми Карпат.- Львів: Світ, 1991.-