Дослідник кедрових лісів В. Д. Добровольській відзначав (1964): «Красива текстура, приязний розовий колір і постійно виділяється тонкий аромат, що оздоровлює і дезинфікуючий повітря приміщення,— ще чого ряд цінних специфічних властивостей кедрової деревини». Фахівці одностайно вважають, що внутрішня обробка будинків кедровими дошками не тільки красива, але і сприятливо впливає на здоров'ї людей, що живуть в них. Забезпечується такий вплив дезинфікуючими властивостями ефірного масла, що постійно виділяється кедровою деревиною, найнікчемніша домішка якого до повітря кімнати робить його здоровим і приємним. До речі, саме тому і цінувалися платтяні шафи і скрині з кедрового дерева — за їхні пахощі, що нагадує запах кипариса, яке до того ж відгонило моль.

Багато цілителів використовує деревину кедра безпосередньо, виготовляючи з неї спеціальні пластини (це можуть бути медальйони, або браслети, або деякі інші форми). Вважається, що контакт деревини кедра з тілом людини дуже благотворно впливає на всі процеси, що протікають в організмі, гармонізуючи його роботу і зміцнюючи здоров'я.

Смола

Смола сибірського кедра отримала в народі назву «живиця», і це, зрозуміло, не випадкове. Живиця кедра володіє неймовірною здатністю загоювати рани. Жителі Сибіру і Уралу давним-давно відкрили лікувальні анестезуючі властивості живиці і використали її для лікування гнійних ран, фурункулів, порізів, опіків. Застосовувалася кедрова смола і від укусів змій. Вчені підтвердили бактерицидно-бальзамові властивості живиці і відзначили ряд вигідних особливостей кедрової смоли в порівнянні, наприклад, з просто сосновою. Живиця кедра менше схильна до висихання, менше кристалізується, а тому, будучи прикладеною до рани, не надає дратівливої дії.

Під час Великої Вітчизняної війни, про що вже згадувалося вище, був отриманий терпентин-бальзам з кедрової живиці. Просочені їм тампони накладали на рани, і він оберігав їх від зараження, активно сприяв регенерації клітин, стимулював процеси утворення нових тканин, прискорював заростання післяопераційних ран. Кедровий бальзам не тільки сприяв скороченню термінів лікування в госпіталях — багато чим пораненим воїнам він зберіг життя.

Перші заготівки живиці кедра велися в Гірському Алтаї починаючи з 1932 року. В 1947 року в області Томська була закладена перша промислова ділянка, а вже через рік стали створюватися лісові господарства по здобичі живиці. З гектара кедрового лісу щорічно можна одержувати від 40 до 60 кг живиці. На думку і багаторічні спостереження вчених, підсочка не шкодить кедрам. Навпаки, вона підвищує зростання хвої і збільшує охвоенність. В результаті підсочки кедр запасає в кроні живильні речовини, які забезпечують нормальне плодоношення. Проте дослідники пов'язують з підсочкою і негативний факт — кількість повнозернистих насіннин зменшується. Живиця знаходить застосування і в промисловості. Так, з неї отримують иммерсійне масло, необхідне для спеціальної мікроскопічної техніки, яка допомагає оприділювати показники заломлення найдрібніших частинок речовини. Кедровий бальзам використовується в оптичній промисловості. З нього виробляють гліцеринові ефіри, пластификаторы.

Хвоя

Хвоя кедра містить велику кількість біологічно активних речовин, що володіють лікувальною і стимулюючою дією. Вона багата аскорбіновою кислотою і каротином, а тому є відмінним противоцинготным засобом.

Академік П. З. Паллас в 1786 року в своїй фундаментальній праці «Опис рослин Російської держави» відзначав, що молоді втечі кедра «мають в собі наиприятнейший, цитронной кірці подібний смак і складають вельми добре ліках від цинги, якщо хоча сирі, хоча в пиві або воді варение вжиті будуть». Далі він додавав, що з молодих кедрових вершин «можна робити вельми лікарське противоцинготні і кріпильне пиття».

Для цієї ж цілі застосовував кедрові нирки лікар Еспенберг під час кругосвітньої подорожі на кораблі «Надія» під командуванням І. Ф. Крузенштерна в 1806 року. В послеекспедіціонном звіті він указував, що відваром нирок кедрового стланика виліковувалися від цинготної хвороби і навіть наривів на ногах.

Настоєм хвої сибірського кедра або кедрового стланика за тих далеких часів рятувалися від цинги багато експедицій. По своїх антицинготних властивостях хвоя сибірського кедра, як і сосни і ялини, може бути прирівняна до лимонів і апельсинів — , витамина 3 в ній міститься від 250 мг до 350 мг на 100 г хвої.

Хвою кедра використовують для приготування загально-зміцнюючих, ароматизму і гігієнічних ванн.

З молодих втеч сибірського кедра здобувають ефірне масло. Хвоя кедра містить 2,18% ефірних масел, що в 5 разів більше, ніж в хвої сосни звичайній. Ефірні масла кедрової хвої признавалися цілителями самими найважливішими антимікробними речовинами. Особливо активні ці ефірні масла в липні і серпні, тому в ці літні місяці значно збільшується фітонцидна активність кедрів взагалі.

Кедрова хвоя може мати і чисте практичне застосування. В першій половині XIX століття дослідником З. І. Гуляєвим був знайдений спосіб виробництва «лісової шерсті». Його винахід був опробуваний в Томську, де у той час працювала заводська установка по переробці хвої. «Лісова шерсть», тобто волокно, одержуване з хвої, виявилася прекрасним набивочным матеріалом для м'яких меблів, матрасів.

В наші дні в промислових умовах з тонни хвої кедра виробляють приблизно 5000 добових порцій вітаміну З, близько 5 кг ефірного масла, 10 кг хвойного екстракту для лікувальних ванн, більше 200 г. якнайтонших целюлозних ниток, які поступаються за якістю волокнам бавовника.

Горішки

Серед дарів кедрового лісу справжнім скарбом є кедрові горішки. Їхні живильні і смакові якості дуже високі, а продукти, одержувані з горішків, по калорійності, засвоюваності и другим показникам перевершують аналоги тваринного походження. Підраховано, що якщо зібрати і переробити річний урожай горіхів кедра, то можна задовольнити світову потребу в рослинному маслі.

Місцеве населення із століття в століття використовує кедрові горішки