Флора дубово-грабових лісів середньої течії ріки Серет

Зміст

Вступ

Розділ

Методика та об’єкти дослідження

Розділ

Огляд літератури

Розділ

Фізико-географічна характеристика території дослідження

Розділ

Практична частина роботи

Таблиця 1. Конспект флори.

Таблиця 2. Систематичний аналіз.

Таблиця 3. Флороценотичний аналіз.

Родина Амарилісові –Amaryllidaceac

Родина Первоцвіті –Primulaceac

Родина Жовтецеві –Ramenculaceac

Родина Лілійні –Liliaceac

Родина Барвінкові –Apocinaceac

Родина Фіалкові –Vidaceac

Родина Шорстколисті –Boraginaceac

Родина Дзвоникові –Campanulaceac

Родина Хвилівникові –Aristdochiaceac

Родина Руткові –Fumariceac

Родина Безщитникові –Athyriaceac

Родина Політрихові –Polytrachuaceac

Родина Гвоздикові –Caryophyllaceac

Родина Звіробійні –Hyparicaceac

Родина Бобові –Fataceac

Родина Опарові –Onagraceac

Родина Губоцвіті –Lamiaceac

Родина Злакові –Poaceac

Родина Розові –Rosaceac

Родина Осокові –Cуperaceac

Родина Плаунові - Lycopodial

Родина Вересові – Ericaceac

Родина Валеріанові – Valerianaceac

Родина Геранієві – Gereniaceac

Родина Зонтичні - Apiaceac

Родина Маренові – Rubiaceac

Родина Товстолисті – Crassulaceac

Родина Ламикаменеві –Saxifragaceac

Родина Хрестоцвіті – Cruciferac

Родина Складноцвіті – Asteraceac

Висновки

Список рекомендованої літератури

Вступ

Ліс з давніх давен відіграє величезну роль у житті людини. Він дає плоди до столу, деревину для будівництва, траву і сіно для худоби, він є в місцях полювання на різну дичину. Ліс оберігає грунт від водної та вітрової ерозії, а ріки від висихання. Ліс –оздоба людського життя, цілюще середовище для здоров’я.

Користування лісом не можна розглядати лише, як споживання певних сировинних ресурсів. Проблема охорони й раціонального використання та відновлення лісових багатств України в умовах прискореного науково-технічного прогресу вимагає глибокого вивчення сучасного стану лісів, їх продуктивності та біологічної стійкості лісовідновних процесів, водоохоронно-захисної ролі лісів, тенденцій лісокористування тощо. Деякі з цих питань частково будуть висвітлені в даній роботі.

Метою цієї роботи є проведення наукового дослідження флори дубово-грабового лісу. Аналізувати, систематизувати та узагальнити дані, отримані в результаті наукових досліджень, зробити висновки.

Завданням є: дослідити флору лісу, визначити кліматичні умови, географічне положення, водні ресурси, грунти, рослинний покрив та тваринний світ даної території.

Практичне значення полягає в тому, щоб дослідити ту чи іншу територію дубово-грабового лісу середньої течії ріки Серет, визначити рослинний покрив цієї території, описати найхарактерніші ознаки, які характерні представникам тих чи інших родин, які ростуть в дубово-грабовому лісі.

Розділ 1. Методика та об’єкти дослідження

Визначаючи розміщення лісу і динаміку місцевості користуються комплексним методом досліджень, в якому важливу роль відігравали карта графічний і грунтовий методи та історичний аналіз.

При складанні оригінальної карти лісу користуються грунтовим та картографічним методом.

Використовують маршрутні методи дослідження, а також літературні та гербарні дані.

Маршрутний метод складається з 2 етапів.

Під час маршруту збирають гербарій рослин, записують всі рослини які зустрілись причому вказують їх рясність та місце знаходження.

Рясність рослин визначають 2 способами:

Окамірний- приблизно, рясність велика, зустрічається заростями, часто, зрідка, поодиноко.

Рясність числового підрахунку визначається за шкалою Друде:

Soc – дуже густо, зарості.

Сор – рясність велика

Сор3 – займають площу до 50%

Сор2 – 50-20%

Сор1 – до 20 %

Sp –рідко

Sol – зовсім рідко

Un – один єдиний.

Всі виявлені види рослин впорядковують у конспекти флори. Якщо назва рослини невідома, її визначають з допомогою визначника рослин. Види рослин комплектують по родах і родинах. Для кожного виду вказують рясність, екологічні умови, місце зростання.

Розділ ІІ. Огляд літератури.

Ліс оспівано у щирих, задушевних піснях, чари лісу відбито в казках і віршах, безсмертних полотнах образотворчого мистецтва. Глибока шана звучить у словах Вергілія: “Вже як співають про ліси, то нехай спів той буде консула гідний”. А.П.Чехов устами доктора Астрова говорить: “…Коли я проходжу біля селянських лісів, які я врятував від вирубання, або коли я чую, як шумить мій молодий ліс, посаджений моїми руками, я усвідомлюю, що клімат трохи і в моїй владі, і що коли через тисячу років людина буде щаслива, то в цьому трохи буду винен і я”.

Овіяні чарами глибокої думки і високих почуттів слова про природу можна знайти у Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Максима Рильського, Олеся Гончара, Михайла Стельмаха, Остапа Вишні, та інших українських письменників.

Всенародній справі охорони, перетворення і збагачення природи, розвиткові лісівництва присвятили своє життя видітні лісівники Г.М.Висоцький, Г.Ф.Морозов, В.М.Сукачов, П.С.Погребняк та інші.

Велике значення лісу надавав В.І.Ленін. Під час його правління було підписано багато декретів щодо охорони природних багатств лісу.

Видатні діячі науки й культури з болем та гіркотою відмічали, що капіталізм знекровлює, нищить природу, насамперед зелені багатства –ліси. В.В.Докучаєв писав, що ліси, які захищали місцевість від висихань, розливань і вітрів, накопичували сніги, сприяли збереженню вологи і, напевне, підняттю рівня грунтових вод, охороняли джерела, озера й річки від замулювання, зменшували розміри і подовжували тривалість весняного водопілля. Ці найважливіші, найбільш надійні регулятори атмосферних вод і життя наших річок, озер і джерел місцями зменшилися у 3-5 і більше разів.

За далекими не повними даними тільки з 1854 до 1914 р. площа лісів на Україні зменшилася на 2,17 млн га, або на 30,5%.

Нині загальна площа лісового фонду України становить 9645 тисяч гектарів, а запас деревини 1025,5 млн. м3.

Доведено також, що на площах, які прилягають до лісів і лісосмуг, урожай зернових постійно на 3-4 центнери вищий, ніж на відкритих.

Розділ ІІІ. Фізико-географічна характеристика території дослідження.

Вивчення герграфічного середовища різних геологічних періодів, особливо останніх тисячоліть галоцену, виявлення закономірностей розвитку рослинності та її територіального розміщення