Яглиця звичайна – характерна рослина наших широколистих лісів, що часто під шатами дерев утворює суцільні зарості.

Ця рослина містить багато вітамінів, молоді листки приємні на смак. Ялиця – добрий медонос. Вона відома й як лікарська та кормова рослина, яку поїдає велика рогата худоба.

4.26 Родина Маренові – Rubiaceae

Маренка запашна –Asperula odorata L.

Багаторічна рослина 10-30 см заввишки. Від тонкого повзучого кореневища маренки відростають пряма стоячі чотиригранні стебла з кількома кільцями листків. Листки сидячі, цілокрас, нижні лопатковидні, верхні – ланцетні. Квітки мають лійковидну чотирироздільну оцвітину, зібрані у верхівкові щитковидні волокна. Цвіте у травні – червні, запилюється комахами. Плоди – разпадні горішки, вкриті гачкуватими щетинками, що чіпляються до тварин і розносяться ними.

У тінистих листяних лісах тендітні рослини маренки запашної часто утворюють під шатами дерев суцільні зарості.

Маренка – добрий медонос і лікарська рослина. Кореневища її дають червону фарбу.

4.27 Родина Товстолисті –Grassulaceae

Очиток їдкий –Sedum acre L.

Це своєрідна рослина 5-15 см заввишки з дрібненькими м’ясистими листочками та золотистими квіточками росте на пісках, у розріджених сухих соснових лісах. Вона світлолюбна, посухостійка.

Від повзучого розгалуженого кореневища очитка відростає по кілька стебел, густо вкритих листками. Незвичайно виглядають ці листки – товсті, соковиті, яйцевидно-циліндричної форми, сидячі, зверху опухлі, розташовані на стеблі густочерепичасто. Квітки в очитка маленькі з п’ятичленною оцвітиною поодинокі або по два – п’ять у верхівкових колосовидних суцвіттях.

Цвіте травень-липень, запилюється комахами. Плід складний. Утворений блідо-жовтими листянками, що зірчасто розходячться .

Очиток їдкий- характерний представник так званих ксерофітних рослин, тобто таких, що добре пристосовані до життя в посушливих умовах. Добрий медонос . Відомий і як лікарська рослина.

4.28. Родина Ломикаменеві - Saxifragaceae

Жовтяниця черговолиста –Chrysosplenium alternifolium L.

Багаторічна трав’яниста рослина 5-15 см заввишки. Має тонке повзуче кореневище та соковите гранчасте стебло з одним –трьома листками. При кореневі листки зібрані розеткою. Вони довогочерешкові з зарубчастим краєм, як і стебло розсіяно волосисті. Квітки дуже дрібні невиразні, без пелюсток, мають лише чотирироздільну чашечку. А зібрані вони у верхівкові плоскі зонтиковидні суцвіття оточені яскравими жовто-зеленими листочками. Ці листки виконують роль пелюсток –приваблюють комах для запилення. Цвіте в квітні-травні. Плід –коробочка.

Рано навесні, тільки розтане сніг, у лісових та лісостепових районах по луках, по берегах струмків з’являється групками жовтяниця.

4.29. Родина Хрестоцвіті - Cruciferaе

Зубниця бульбиста –Dentaria bulbifera L.

У листяних лісах поодиноко зустрічається зубниця бульбиста 40-60 см заввишки, з маленькими чорними бульбочками у пазухах листків. Має м’ясисте кореневище , з якого вростає одне прямостояче стебло.

Листки чергові, нижні –двічі перисторозсічені, верхні –цілісні. Квітки рожеві або блідо-фіолетові, зібрані в китиці. Цвіте у березні-травні, запилюється комахами.

Плід –лінійно-ланцетний стручок. Проте не завжди на рослинах розвиваються квітки, часто не дозрівають плоди. Саме тому зубниця розмножується переважно вегетативно за допомогою бульбочок, що утворюються біля основи листків. Тіньовитривала рослина.

Потребує охорони.

Поряд з зубницею бульбистою у листяних лісах росте зубниця п’ятилиста –D. Quingulfolia Bief. Листки в неї пальчастороздільні, бульбочок немає.

Кінський часник черешковий –Alliaria petiolata gavara et Grande

Дворічна рослина 30-100 см заввишки, має стрижневий корінь та пряме циліндричне, густо вкрите листям стебло. Листки великі, цілісні, черешкові. На верхівці рослини –зібрані в китицю білі квітки. Цвіте квітень-червень. Запилюється комахами. Плід –стручок, що розкривається двома стулками.

Росте кінський часник у листяних лісах поодиноко або великими групами.

Усі частини рослини, а особливо листки, якщо їх розтерти, пахнуть часником. Має й лікувальне значення.

4.30. Родина Складноцвіті - Asteraceae

Золотушник звичайний –Solidago virgaurea L.

Струнке стебло золотушника досягає 40-100 см заввишки, вкрите листям, з кореневища виростає кілька стебел. Листки чергові, довгасті з пилчастим краєм. Квітки дрібні, золотисто-жовті, в невеликих але численних кошиках. Починає цвісти з липня, запилюється комахами. Плід –сім’янка з чубком жовтуватих волосків, які сприяють поширенню насіння за допомогою вітру.

Золотушник можна зустріти серед літньо-осінніх трав’яних рослин дубово-соснових та грабових лісів.

Золотушник –добра осіння медоносна та лікарська рослина. Відваром трави золотушника зібраного разом з квітками, лікують різні хвороби. Трава його дає жовту фарбу.

Цмин піщаний –Helichrysum arenarium DC.

Ця багаторічна рослина 15-30 см заввишки з кількома стеблами, що відростають від міцного кореневища, добре захищена від зайвого випаровування вологи білотовстистим опушенням. Листки у цмину цілісні, ланцетні або довгасті сидячі, спірально розташовані на стеблах. На верхівці стебел –щитковидне суцвіття з маленьких кошиків. Кошики мають плівчасту солом’яно-жовту обгортку. Дрібненькі квітки п’ятичленної будови, їх у кошику багато, крайові –маточкові, трубчасто-нитковидні, серединні –двостатеві, трубчасті. Цмин піщаний цвіте з липня до вересня, запилюється комахами.

Плоди –сім’яники, мають чубок з білих волосків, за допомогою яких поширюються вітром.

Посухостійкий невибагливий цмин піщаний своїми золотисто-жовтими суцвіттями прикрашає піщані місця, мішані ліса.

Важлива лікарська рослина, що застосовується для лікування багатьох хвороб.

На піщаних сухих місцях, по узліссях разом з цмном, чебрецем та іншими посухостійкими світлолюбними рослинами зустрічаються котячі лапки дводомні –Antennaria Dioica Gaerth. Має значення як лікарська рослина.

Також ще на сухих піщаних місцях росте нечуй –вітер волохатенький –Hieracium pilosella L. Ціниться як літній медонос та лікарська рослина. Для ліків рослину збирають під час цвітіння.

4.1.1. Флора пам’ятки природи дубово-грабових лісів

Вперше опис лісового резервату, як цікавої та цінної в науковому відношення ділянки, її флори, рослинності та фауни подав Йосип Урбанський (1933р) за пропозицією якого тут і був створений резерват.

Тут панують дубово-грабові ліси, в невеликій кількості можна зустріти ялицево-букові лісостани.

У лісі трапляються поодинокі штучно