шматки протягом декількох днів. Залежно від ріжучого інструменту форма одержуваних шматків камеді різна. При використовуванні товстого шила виступаюча з надколів камедь приймає по застиганні червоподібну форму; при застосуванні стамески шматки камеді виходять віялоподібної і листоподібної форми, на яких помітні дугоподібні концентричні лінії, що утворюються унаслідок добової періодичності закінчення камеді. Камедь, виступаюча з природних тріщин, виходить у вигляді безформних грудкуватих шматків. Щонайбільший вихід камеді виходить до цвітіння. Вихід камеді збільшується з віком кущів; в Туркменії, наприклад, середній вихід камеді від кожного куща віком 10–19 років складає 5,03 г; від кущів 30–39 лет– 10,88 г; від кущів 50 і більш років – 21,94 р. Підсочку ведуть в тиху погоду, оскільки вітер, несучий пил і пісок, сприяє забрудненню вологої камеді. Через 5–6 днів після підсочки камедь, що виступила, збирають і сортують по забарвленню: вищі білі сорти йдуть для потреб фармації і харчової промисловості, жовті і бурі – для технічних потреб.
Зовнішній вигляд сировини. Трагакантовая камедь кращого сорту – біла, просвічує, крихка, рогоподібної консистенції, в шматках різної форми. До низьких сортів відносять жовтенькі, бурі і забруднені шматки. В порошок камедь перетворюється насилу; товчуть в залізних ступках; підігрівання до 40‘ полегшує подрібнення, але при подальшому нагріванні сировина жовтіє.
Мікроскопія. Залежно від якості в камеді виявляється більш . або менш ясна клітинна будова. Чим вище сорт, тим менш різкі контури слизово-перероджуються кліток, що розпливлися, і тем менш зберігаються у вмісті кліток дрібні зерна крохмалю, що постійно знаходяться в трагаканті. Дрібний порошок розглядають при великому збільшенні в гліцерин-йоді (1/2% розчину Люголя 1 частина і гліцерину 6 частин); при цьому видно незграбні шматки. При надбавці 1–2 крапель води шматки поступово розбухають і знаходять клітинну будову, а крохмальні зерна в порожнині кліток поступово синіють; врешті-решт клітки розпливаються в безформну масу. Якщо до порошку трагаканту був домішений крохмаль, то препарат синіє негайно, до додавання води.
Хімічний склад. Склад трагакантової камеді дещо коливається залежно від вигляду, місця і часу збирання, від погоди і інших чинників. В середньому камедь містить, як головну складову частину, басорін (60–70%), сильно розбухаючий у воді, невелика кількість розчинного у воді арабіна у вигляді Са-, К- і Mg-солей (8–10%), крохмаль, клітковину, золу (близько 3%) і різні сторонні речовини. Порошок трагаканту поглинає 50–80 об'ємів води, в чому і полягає його головна цінність.
Властивості трагаканту визначаються наступною реакцією: 1 частина порошку трагаканту в 50 частинах води поступово розбухає, утворюючи мутнуватий, густий слиз; 20 частин цього слизу розводять 100 частинами води і фільтрують; фільтрат від йоду забарвлюється в жовтий колір, а густа маса, що залишилася на фільтрі, синіє унаслідок присутності крохмалю.
Застосування. Застосовують трагакант у фармацевтичній практиці в якості зв'язуючої речовини при приготуванні таблеток і пілюль, а також при фітохимичному аналізі.
В техніці трагакант використовують набагато більше, наприклад для згущування, для апретури тканини, а також вживають в кондитерському виробництві. Гірші сорти використовують у виробництві шкіряного взуття при проклеюванні підошов в цілях додання ним лиску.
ЛФ і препарати
За даними літератури відомо, що деякі серцево-судинні засоби
в тому числі препарати раувольфії, впливають на вуглеводний, ліпідний обмін, а також на дію катехоламінів.
Ряд авторів вважають, що в регуляції холестерину обміну та ліпідів взагалі беруть доля різні відділи головного мозку, особливе гіпоталамус.
Відомо, що при гіпертонічній хворобі та атеросклерозі підвищується вміст холестерину та ліпопротеїдів в сироватці крові. Седативні речовини та барбітурати знижують вміст холестерину та ліпопротеїнів в сироватці крові, тоді як збуджуючі центральну нервову систему препарати мають протилежну дію.
Деякі автори вказують на те, що гіперхолестеринемія призводить до пригнічення окисно-відновних процесів.
Проведені нами раніше дослідження показали, що препарат астрагалу підсилює дію снодійних сполук, має седативну та сечогінну властивості, нормалізує тканинне дихання та артеріальний тиск в тварин. Метою цього дослідження було з'ясувати з препарату астрагалу на вміст холестерину, бета-ліпотеїдів та катехоламінів в білих щурів.
Досліди проведене на 70 білих щурах вагою 180–200 г у фізіологічних умовах. Тварін не піддавали болючим процедурам, обезболювання не застосовували. Концентрацію холестерину сироватці крові визначали за методом Мрськоса, Товаряка, протеїди – за Т. Н. Лов'ягіною, Е. б. Баньковським, вміст катехоламінів в тканинах – за В. Про. Осинською. Одержані матеріали обробляли методом варіаційної статистики.
Проведено дві серії дослідів. В кожній серії використано по дві групи щурів, в першій по десять тварин, в другій – по 25.
В першій серії дослідів вивчали вплив препарату на деякі показники обміну холестерину та бета-ліпопротеїдів. З цією метою другій групі тварин через рот зондом вводили препарат астрагалу в дозі 50 мг/кг ваги на протязі 10 днів. Першій групі щурів, яка була контрольною, вводили в тому ж об'ємі ізотонічний розчин натрію хлориду.
Слід відмітити, що за годину дослідів в щурів, які одержували препарат астрагалу, вміст холестерину знижувався в порівнянні з вихідними даними на 16,2±1,8% (Р<0,05), тоді як в щурів контрольної групи концентрація холестерину збільшилась на 11,5±16% (Р<0,05). Отже, препарат астрагалу має гіпохлестеричну дію. Це підтверджується значною різницею вмісту холестерину в крові на кінець досліду в щурів, що одержували препарат, порівняно з його рівнем в контрольних тварин.
В щурів першої та другої групи за годину дослідів не відбулося суттєвих змін вмісту ліпопротеїдів, порівнюючи з вихідними рівнями.
Разом з тим, під дією препарату астрагалу дещо зменшилась концентрація ліпопротеїдів в сироватці крові в порівнянні з контрольними даними.
Наведені експериментальні