(Кавказ, Крим, Урал і др.), зустрічається і в Сибірі. Сладколістний астрагал має багато назв. Фармакологічна назва його glycyrrhiza sylvestris (Про. Berg, 1855). Російські і українські народні назви: «косатик», «заячий горох» (Полтавська область), «вязиль» (Дніпропетровська обл.), «волосник» (Київська обл.), «укладник» (Херсонська обл.), «девятисильник», «крило орлине», «ненаситець» (Україна), «розходник бір» (Чернігівська обл.), «Сарачец» (Воронежська обл.), «Петров хрест» (Тамбовська обл.), «волчан» (Курська область), «Чилчашная трава» і «журавлиний горох» (Сибір), «Іхирлю-Молик» (по-татарськи).
В народній медицині використовуються трава, коріння і насіння солодколистного астрагала. Відвар з трави застосовується в якості відхаркувального, сечогінного і послаблюючого засобу при захворюваннях нирок і сечових шляхів, утрудненому сечовипусканні, камінні нирок, золотусі і нашкірних висипах, сифілісі, ревматизмі і суглобових болях, поносі, катарах верхніх дихальних шляхів. Даний вид астрагала володіє і лактогенною властивістю. Слід сказати, що застосування цього виду астрагала широко поширено в багатьох країнах (Німеччина, Франція і др.). В листі і стеблах цього виду астрагала містяться алкалоїди (Ісмаїлов, Рзазаде), а також аскорбінова кислота (листя і квіти), в кількості 343–725 мг (В. І. Муравьева і А. І. Баньковській, 1947).
13. Ложносладколістний астрагал (. glycyphylloides D. З.). Виростає на Кавказі, в Криму, Малій Азії (Ларін, Талієв, Борісова). Застосовується в якості послаблюючого і лактогенного засобу.
14. Крючконосний або гачкуватий астрагал (. hamo-sus L., акул-мулк – татарск.). Росте по піщано-кам'янистих схилах і в степах Криму, в Астраханській області і Закавказзі. Коріння рослини застосовується в якості сечогінного засобу.
15. Датський, або луговий, астрагал (. hypoglottis L. або. danicus Retz., «мишачий горох», «кашка», «солодка трава» – рос.). Росте на лугах і заплавах лісової зони, в чорноземному лісостепі Європейської частини Є€€Р і Західного Сибіру (Кемеровська область). Застосовується в якості тонізуючого засобу при утомленості (Пермська обл.). при жіночих хворобах (Алтай). В стеблах астрагала містяться сліди алкалоїдів.
16. Буркуновий астрагал (. melilotoides, «білий плакун» – рос.). Росте на лугах і степах в Сибірі, Монголії, Маньчжурії, Північному Китаї (Флора Г. А. Струков). Застосовується відвар цього виду астрагала від «переляку» дітей і в якості сечогінного засобу.
17. Перетинковий астрагал (. membranaceus Fisch Bge, «срад-он», «срад-гар» – тибетск.; «щелкунцы» – рос.). Росте в соснових лісах, на лугах, серед чагарників на Дальньому Сході, Східному Сибірі, Північній Маньчжурії, Кореї (Флора Варлаков, Куренцова, Л. П. Сергиевськая, 1940). Застосовуються коріння, водний екстракт і сік рослини, в народній російській, Тибеті і китайській медицині при набряках, інфікованих ранах, для прискорення пологової діяльності і відділення посліду, при розладах травлення, дитячих і нервових захворюваннях. Трава, стебла і коріння цього виду астрагала, містять значну кількість алкалоїдів.
18. Монпельерській астрагал (. monspessulanus, дикий еспарцет). Росте на Кавказі, у Франції (долинах Сени, Манта і Вернена), по всій Південній Європі. Корінню цього виду астрагала властива сечогінна і патогенна дія. В народній медицині застосовується при сифілісі, шкірних хворобах, ревматизмі, суглобових болях (Роллов, 1908; Фурнье, 1947).
19. Еспарцетсвідний або еспарцетолистний астрагал (. onobrychis L., «помилковий еспарцет», «котячий вязиль», «стобильник» і др.). Росте на полях, степах і схилах Європейської частини, в лісостеповій смузі України, в горах Кавказу (Абхазія), на півночі Казахстану, в середньому Поволжя і на Алтаї, в центральній і Західній частинах Франції (Залесова і Петровськая, Роллов, Уткин, Талієв, Павлов, А. Ф. Терехов, 1940, Черняєв, Маєвській, Колаковській, Фурньє). Застосовується цей вид астрагала як потогінне і диуретическое засіб при сифілісі і шкірних захворюваннях, при ревматизмі і суглобових болях.
20. Висячокольоровий астрагал (. pendulifloras, «мишачий горох» – сибирск.). Порошок з коріння застосовується в російській і Тибеті народній медицині як сильний сечогінний засіб. В траві і корінні містяться алкалоїди.
21. Гострошорсткий астрагал (. Scaberrimus Bge). Виростає в Східному Сибірі (Забайкалье), Монголії, Маньчжурії, Північному Китаї. Використовується народною медициною Тибету.
22. Астрагал Сиверса (. sieversianus «цуфаки даван-ди» – сх.). Росте в степових і напівпустинних поясах гір Середньої Азії, в Казахстані (Гаммерман, Павлов, Сахо-біддінів). Застосовується в російській і арабській народній медицині при нервових захворюваннях, при грижах в дітей (використовуються насіння для прийому всередину), при сифілісі (куріння трубки). В зелених частинах рослини містяться в поміркованій кількості алкалоїди.
23. Болотяний астрагал (. uliginosus L.). Росте по берег гамір річок, узліссям хвойних лісів в Сибірі, в передгір'ях Південного Уралу, Маньчжурії, Північній Кореї, Північному Китаї. Застосовується при набряках, водянці і для прискорення пологової діяльності. Під час цвітіння в рослині виявляється багато аскорбінової кислоти (в листі – 1875 мг%, в кольорах – 779 мг%).
24. Мешотчатий, або пузиристий, астрагал (. urtiqcr Pall.). Росте по схилах, крейдяним оголенням, степам Європейської частини, в Криму, Причорномор'ї, Закавказзі, області Кубані, Киргизії, Оренбургу (Залесова, Роллов, Талієв). Застосовується в народній ветеринарії проти сапа і запалення лімфатичних вузлів в коней.
25. Прутяной гіллястий, астрагал (. virgatus Pall., «лозняк», «ак-ак-бас-жорншка» – казахск.). Росте в степових місцях, долинах річок лісостепу Європейської частини, Західному Казахстані. Застосовується для лікування сифілісу.
В народній медицині застосовуються також і інші види астрагала: . Christianus Linn.. nothus. depressus Linn.. Lusitanicus clusii. Monspessulanus.
Що стосується .использования пухнастокольорового астрагала в народній медицині, то відомо, що на Україні (Київська, Харківська, Полтавська, Херсонська, Дніпропетровська області) відвар з коріння цієї рослини використовується при «грудних болях» як відхаркувальне і сечогінне (Дерікер, 1866). Зокрема, в Дніпропетровській області він використовується при загальній слабості і розладах діяльності серця в старих (Е. В. Попова, 1952).
Лікувальним властивостям пухнастокольорового астрагала (. dasyanthus) будуть присвячені всі подальші глави книги.
Об'єднуючи астрагали по групах