Наведені факти говорять про те, що астрагал може застосовуватися для лікування серцево-судинної недостатності, хронічною недостатністю коронарного кровообігу, що супроводиться, і нападами стенокардії (частіше на ґрунті коронаросклероза), при якій призначення дигіталісу небажане і часом – навіть протипоказано.

Розширення коронарних судин серця в умовах експерименту а також, головним чином, зникнення стенокардичних нападів в хворих під впливом астрагала послужило підставою для застосування останнього при хронічній коронарній недостатності.

Спостереження показали, що пухнастокольоровий астрагал надає позитивну дію на хворих з хронічною коронарною недостатністю. Досить швидке в хворих слабшають і незабаром зовсім зникають навколосерцеві і загрудинні болі, що, треба вважати, пов'язано з розширенням вінцевих судин під впливом астрагала.

Слід зазначити, що під впливом астрагала капілля-роскопична картина і електрокардіографічні дані дещо змінюються у бік поліпшення.

Разом з усуненням больових відчуттів в області серця, спостерігалося зниження артеріального тиску в хворих коронарокардіосклерозом під впливом астрагала. Найбільш помітно знижувався максимальний тиск як в плечовий, так особливо в скроневій артерії. У меншій мірі знижувався мінімальний тиск і мало помітно середній тиск в плечовій артерії.

Приведені дані говорять про те, що пухнастокольоровий астрагал може з успіхом застосовуватися при хронічній коронарній недостатності.

Гіпотензична дія астрагала в клінічних умовах послужила мотивом для застосування його при лікуванні хвороби гіпертонії.

Пухнастокольоровий астрагал зробив позитивний вплив у всіх стадіях хвороби гіпертонії. Гипотензівноє дія астрагала при хворобі гіпертонії була більш виразна, чим при кардіосклерозі, що, вірогідне, пов'язано з більш низькими початковими величинами артеріального тиску при кардіосклерозі. Найбільший ступінь зниження кров'яного тиску при хворобі гіпертонії спостерігався в скроневій артерії, достатній ступінь зниження максимального і мінімального тиску в плечовій артерії і якнайменший ступінь зниження середнього тиску в плечовій артерії. Під впливом астрагала відбувається нормалізація капіляроскопічної картини при хворобі гіпертонії, а також зникнення головних болів, запаморочення і больових нападів в області серця, і за грудиною, протікаючих по типу стенокардії. На підставі приведених клінічних спостережень, пухнастокольоровий астрагал може бути віднесений до числа засобів, що володіють гіпотензивною дією і з успіхом вживаних для лікування хвороби гіпертонії.

Здатність астрагала вирівнювати порушений кровообіг, знижувати підвищений кров'яний тиск, збільшувати діурез і сприяти сходженню набряків робило принадним застосування його при судинних захворюваннях нирок (нефритах), які, як відомо, супроводяться гіпертонією, набряками і нерідко порушенням гемодинаміки.

Лікування гострого і хронічного нефритів показало, що під впливом пухнастокольорового астрагала в хворих знижується кров'яний тиск, збільшується діурез, зникають або зменшуються набряки, усуваються або зменшуються альбумінурія, гематурія, циліндрурія, а також підвищується функціональна здатність нирок (поліпшується здатність нирок пристосовування і концентраційної, підвищується виділення азотних шлаків з сечею, знижується вміст залишкового азоту і сечовини в крові, збільшується величина депурації, знижується константа Комори).

Література

Степанішкніа К.И. Астрагал і його застосування в клінічній практиці. – До.: 1959.

Батрак І.Е, Попова Е.У. Фурс И.Т. Новий лікарські засоби рослинного походження. Київ, Госмедіздат УРСР, 1959

Вісюліна О.Д. Астрагал – Astragalus L.- B.

Гаммерман А.Ф., Селеніна И.В. Гуршвіцкач М.К. До порівняльного морфолого-анатомічного вивчення Astragalus oasyanthus Pall(астрагал шерстистоквітковий). – «Тр. Ленінгр. Хим-фарм. Ін-та» 1965 т. 19 Питання формакогнозії, вип 3

Гончарів Н.Ф. Astragalus L. – Астрагал В кн.: Флора СРСР, т.12 М.-Л., Ізд-во АН СРСР, 1946

Гроссгейм А.А. Флора Кавказу. Изд.2-е, т.5. М.-Л., АН СРСР, 1952

Лікарські рослин України, Київ «Урожай», 1971. Авт.: Д.С. Івашин, З.Ф. Катіна, И.З. Рибачук, В.С. Іванов, Л.Т. Бутенко.

Мірза М.В. Поширення астрагалу шерстістоцветкового (Astragalus dasyanthus Pall) на Україні і Молдавії, охорона і збагачення його запасів – “Укр..бот.журн.”. 1971, т.28.  6

Мірза М.В., Бойченко Є.С. Досвід введення в культуру астрагала шерстистоквіткового. – В кн.: Природна флора України і Молдавії і збагачення її шляхом інтродукції. Київ, «Наукова думання», 1972

Маєвській П.Ф. Флора середньої смуги Європейської частини СРСР. Ізд. 9-е. Л., «Колос», 1964

Степашкина К.И. Астрагал і його застосування в клінічний практиці. Київ, Госмедіздат УРСР, 1959

Турова А.Д. Лікарські рослини СРСР і їхнє застосування. Ізд. 2-е. М., «Медицина», 1974 .

Атлас лікарських рослин під ред. Цицина. – М.1962. ОМБ

Дані дослідж

Значення алкалоїдності астрагалів різних зборів 

п/п | Види астрагалів | Фаза розвитку | Час збирання | Аналізовані частини рослини | Зміст алкалоїдів | Якісна оцінка присутності алкалоїдів | Прізвище автора | Рік видання

Кремневольфрамова кислота | +(1:2) | Реакція Бурха-рда

. aegobtomus Boiss et Hauskn | Плодоношення | 17.06.1950р | Ціла рослина | +++ | ++– | ++ | С.Я. Золотніцка, Ш.Г. Асланян | 1953–

Цвітіння | 25.07.1947р.– | 0 | 0 | 0– | Аббасав,
Н.М. Ісламов

Р.Я. Рзазаде | 1955

. aloprcies Pall–– | Листя, коріння | 0––– | Н.А. Камбулін | 1946–––

Плоди зелені частини, свіжі | + | + | 0– | А.А. Атаєв | 1955

. alpinus L.–– | Листя, коріння плоди | 0––– | Н.А. Камбулін | 1946––

1940 | Всі рослини | ++––– | П.С. Массагетов | 1947

. glycyphyllus L.– | 1941 | Коріння | 0––– | А. І Баньковській, М.П. Карб, Л.А. Сергєєва | 1947–

Плодоношення | 7.10.1952 | Листя, стебла | сліди––– | Н.М. Ісмаїлов, Р.Я. Рзазаде | 1954

. neolis–– | Квіти, стебло, коріння | +––– | Л.А. Кувардін | 1942–––

Листя | 0––– | Н.А. Камбулін | 1946

. mucidus Bge–– | Листя | 0––– | Н.А. Камбулін | 1946––

1937 | Трава | ++––– | П.С. Массагетов | 1947

. piletocladus Fr.et si t– | 1925 | Вся рослина, коріння | ++––– | А.П. Горіхів | 1935–––

Вся рослина,