Якщо врахувати, що в умовах клініки астрагал застосовують у вигляді 10% настою по одній столовій ложці три рази на день, то на підставі отриманих експериментальних даних можна зробити висновок, що препарати астрагала малотоксичні. Правильність такого висновку підтверджується дослідами на кішках. Результати дослідів показали, що при краплинному внутрівенному введенні кішкам 10% настою астрагала в кількості до 275 мл загибель тварин не наступає.

Такий же ефект був отриманий і на собаках, яким астрагал вводився внутрівенно, а також і всередину. Так, наприклад, при повторному наданні 100–400 мл 20% настою астрагала собаці всередину разом з молоком {100 мл) протягом 7–10 днів яких-небудь змін загального стану і поведінки собак не спостерігалося.

При повторному внутрівенному введенні собакам 10% настою астрагала по 3–50 мл протягом 3–10 днів можна було спостерігати у момент ін'єкції рухове збудження: собаки скулили, кидалися у верстаті, тремтіли, дихання ставало глибоким і переривистим, в деяких випадках з'являлася блювота.

Після того, як гострий період реакції проходив, тварини ставали млявими, повисали в лямках, але вже через 1–2 хвилини ці явища проходили і собаки поверталися до звичайного бадьорого стану, самостійно йшли з верстата і приймали їжу.

Додаткові спостереження над твариною протягом одного-півтора місяців після останньої ін'єкції показали, що протягом цього періоду яких-небудь відхилень в поведінці тварин не наголошувалося.

На підставі вищенаведених фактів можна зробити загальний висновок, що препарати астрагала володіють великою широтою терапевтичної дії як при введенні їх всередину, так і при внутрівенних ін'єкціях.

Вплив пухнастокольорового астрагала (Astragalus dasvanthus) на організм тварини в умовах експерименту

До 1952 р. не було наукового обґрунтування використання пухнастокольорового астрагала з лікувальною метою і він лише застосовувався емпірично в народній медицині. Фармако-динамічні властивості цього виду астрагала були вивчені Е. В. Попової (1952) на кафедрі фармакології (зав. каф. проф. Г. Е. Батрак) Дніпропетровського медичного інституту).

Випробування пухнастокольорового астрагала на тварин (собаках) показало, що препарат цей не токсично як при введенні внутрівенно, так і через рот.

Собакам разом з їжею давалося щодня по 100– 400мл 20% настою пухнастокольорового астрагала протягом 7–15 днів. Подальше спостереження над тваринними в звичайних умовах протягом 1 –1/2міс.- встановило, що астрагал не викликає помітних змін в поведінці тварин, проте, в окремих тварин спочатку наголошувалося загальне заспокоєння і дрімота, але надалі їхня поведінка ставала звичайною. Внутрівенне введення 10% настою пухнастокольорового астрагала в кількості 3– 50мл (3–10 раз) викликало в тварин дві фази реакції. Перша фаза характеризувалася появою рухового збудження, позіхання, облизування і блювоти. В другій фазі спостерігалася короткочасна млявість тварин, але протягом подальших IV місяців поведінка тварин була звичайною.

Слід зазначити, що відмінність в реакції тварин на введення настою пухнастокольорового астрагала залежала як від способу введення, так і від дози вживаного препарату.

Якщо введення невеликої дози всередину (12 мл 20% настою на 1 кг ваги тварини) викликало лише заспокоєння нервової системи, то застосування великої дози (100 мл 20% настою на 1 кг ваги) тим же способом приводило до сонливості. Реакція тварини на внутрівенне введення препарату також була пов'язана з дозою, що вводиться. Так, при введенні невеликої дози (0,3 мл 10% настою на 1 кг ваги) виходила реакція – облизування і блювота, тоді як застосування більшої дози (7 мл 10% настою на 1 кг ваги) викликало спочатку збудження, а потім різку загальну млявість. Наведені факти дозволяють вважати, що пухнасто-кольоровий астрагал володіє великою широтою терапевтичної дії.

Особливо ґрунтовно було вивчено вплив згаданого вище виду астрагала на серцево-судинну систему: на артеріальний тиск, стан тонусу різних судинних областей і силу серцевих скорочень. Вивчення впливу астрагала на кров'яний тиск проводилося як на здоровій тварині, так і після різних експериментальних пошкоджень: ваготомфї, денервації каротидиних синусів, високого перерізання спинного мозку. Сила серцевих скорочень досліджувалася на ізольованому серці жаби як до «стомлення» його, так і після. Дія астрагала на судинний тонус в різних областях була випробувана на судинах ізольованих органів (серця, печі, кишечнику, вуха) до і після штучно викликаного їм спазму.

Великий інтерес представляє вплив астрагала на висоту артеріального тиску. Однократне застосування 10% настою астрагала в дозі 0,5 мл на 1 кг ваги тварини внутрівенно знижувало артеріальний тиск в більшості тварин на різні величини (аж до 60% початкової величини). Збільшення дози астрагала до 1 мл на 1кг вагу викликало гіпотензивний ефект у всіх тварин, починаючи від незначних ступенів зниження тиску і кінчаючи виразимою гіпотензією (зниження на 50– 100 мм рт. ст.). Було відзначено, що ступінь гіпотензивного ефекту вище в спокійних тварин і незначна – в збуджених.

Багатократні ін'єкції астрагала (курсове застосування) викликали більш помітне і більш стійке зниження кров'яного тиску. Якщо однократне введення 10% настою пухнастокольорового астрагала внутрівенно викликало зниження артеріального тиску в середньому на 11,1%, то багатократне (7 ін'єкцій) – в середньому на 61,9%.

Ступінь гіпотензивного ефекту у високій мірі визначався і дозою астрагала, що вводиться. Так, доза, рівна 0,5 мл на 1 кг ваги, приводила до зниження артеріального тиску в середньому на 22,6%, тоді як введення астрагала в дозі 1 мл на 1 кг ваги викликало падіння його на 33,5%.

Слід зазначити, що гіпотензивний ефект у всіх тварин був короткочасним. Іноді, після первинної гіпотензивної реакції, можна було відзначити підвищення кров'яного тиску вище первинних величин, але незабаром воно, як правило, встановлювалося на