на серці, згідно даним експериментального дослідження, зводиться до збільшення сили і ураженню ритму серцевих скорочень. Слід зазначити, що вплив астрагала іншого тропа виразимий більшою мірою, чим хронотропні. Зміна діяльності серця під впливом астрагала пов'язана як з дією останнього на центри, регулюючі роботу серця, так і з безпосереднім впливом на нервово-м'язовий апарат серця. Особливо великий інтерес представляє той факт, що дія астрагала іншого тропа більш виразно помітна на серці, що заздалегідь піддається перевтомі. В останньому випадку вплив астрагала на серці аналогічно дії серцевих глюкозидів і камфори, вживаних в клінічних умовах при лікуванні хронічної недостатності кровообігу.
Крім відзначених вище властивостей астрагала, останній робить вплив і безпосередньо на периферичні судини ряду органів в умовах експерименту, викликаючи розширення коронарних і ниркоподібних судин.
Ступінь фармакологічної дії астрагала зрештою визначається дозою і способом введення препарату, а також початковим функціональним станом всього організму і окремих його органів. Настій астрагала володіє великою широтою дії як при введенні його через рот, так і внутрівенно.
З погляду можливості використовування пухнасто-кольорового астрагала в практичній медицині, необхідно підкреслити чудову його властивість – поєднання позитивної дії іншого тропа на серці з гіпотензивним ефектом.
1. Хворий Щ., 53 років, бухгалтер. Діагноз: атеросклероз, атеросклерозний миокардиосклероз, мерцательна аритмія, порушення кровообігу III стадії. Знаходився в клініці з 15. XI. 52 по 12. XII. 52 р. Хворий з 1942 р. – задишка при фізичному навантаженні. З 1950 р. стан хворого погіршився (задишка у спокої, серцебиття, набряки). Лікувався в стаціонарах і амбулаторно; після лікування наступало поліпшення стану. Особливо погано відчув себе два місяці тому (напади задушення).
У минулому хворів на черевний тиф. З 1950 р. не палить, спиртні напої вживав зрідка.
Під час вступу до клініки загальний стан важке, задишка, положення в ліжку вимушене (напівсидяче), ноги набряклі, акроціаноз. Число дихань 40 в одну хвилину, перкуторний звук легеневий, дихання везикулярне, ослаблене, сухі хрипи. Пульс 100 в одну хвилину, аритмічний, дефіцит пульсу 20. Межі серцевої тупості (перкуторно) зміщені управо па 1 см, вгору – до верхнього краю ГІІ ребра, вліво – на 3 см, топи серця глухі, аритмічні, на верхівці шум систоли. Артеріальний тиск 100/80 мм рт. ст., венозний тиск 150 мм вод. ст., швидкість кровотоку – 38 секунд. Живіт збільшений, печінка нижче ребрового краю на 7 см, хвороблива.
Рентгеноскопія органів грудної клітки: в легенів застійні явища, діафрагма ослабленої екскурсії, розміри серця збільшені за рахунок дилатації порожнини, пульсація малої амплітуди, аорта склерозирована і дифузно розширена. Загальний аналіз крові без особливостей.
Загальний рівень сироваткових білків крові – 4,2%, холестерин крові –94 мг%, проба з навантаженням бензонокислим натрієм – 35%. Сеча: сліди білка, одиничні вилуговувані еритроцити, питома вага 1019.
Протягом 25 днів в умовах стаціонару хворий одержував 10% настій пухнастокольорового астрагала по 1 столовій ложці 3 разу на день per os і по 100 мл е. щоденно per rectum. На третій день від початку лікування стан став поліпшуватися і до кінця лікування зникли серцебиття, дефіцит пульсу і задишка, у спокої, зменшилися ціаноз і розміри печінки, зникли набряки. Артеріальний тиск не змінився, венозний тиск знизився до 90 мм вод. ст., швидкість кровотоку збільшилася до 22 сік, протеїни крові зросли до 4,6%, холестерин – до 100 мг % . Хворий виписаний з клініки в задовільному стані.
2. Хворий Я., 41 р., контролер. Діагноз: бронхоактатичная хвороба, пневмосклероз, легенево-серцева недостатність III стадії. Знаходився в клініці з 22. І. 52 р. по 29. II. 52 р. Хворий з 1948 р. (задишка, посилення кашлю, який турбував і раніше). З 1950 р. – погіршення стану (серцебиття, набряки ніг, посилення задишки). Лікувався кілька разів в стаціонарі. За останній час задишка стала постійною, набряки – великими, з'явилися болі в області серця і в правому підребер'ї.
У минулому хворів корі, висипним тифом, туберкульозом легенів і тазостегнового суглоба. Палить (20 цигарок в день), спиртні напої з 1949 р. не вживає.
Під час вступу до клініки загальний стан важке, задишка, положення в ліжку вимушене (напівсидяче), дифузний ціаноз, шийні вени набряклі, загальні набряки (анасарка), эпігастральна пульсація. Число подихів в одну хвилину – 30, над легенями перкуторний звук з відтінком коробочки, дихання везикулярне, ослаблене з великою кількістю сухих і вологих хрипів. Пульс 100 в одну хвилину, ритмічний, слабого наповнення і напруги. Межі серцевої тупості зміщені управо на 2 см, вліво – на 1 см, тони серця глухі Артеріальний тиск 130/85 мм. рт ст., венозний тиск 125 мм вод ст., швидкості кровотоку – 42 секунд. Живіт збільшений, визначається асцит, печінка на 6 см нижче ребрового краю, хвороблива.
Рентгеноскопія органів грудної клітки легені емфізематозні, склеротичне ущільнення інтерстицію легких верхніх і середніх легеневих полів, коріння легенів посилене і розширене, діафрагма ослабленої екскурсії Конфігурація серця наближається до митри, випинання 2-й дуги зліва, гіпертрофія правого і дилатація лівого шлуночків, ретрокардіальне простір вільне, пульсація учащає, малої амплітуди
Електрокардіографія: гіпертрофія правого шлуночка, порушення коронарного кровообігу, погіршення внутріпередсердечної провідності. Загальний аналіз крові без особливостей. Загальний рівень сироваткових білків крові – 5,8%, холестерин крові – 100 ліг %, проба з навантаженням бензойнокислим натрієм – 59% Сеча: сліди білка, одиничні вилуговувані еритроцити; питома вага – 1012.
Протягом 36 днів в умовах стаціонару хворий одержував 10% настій пухнастокольорового астрагала по 75 мл per rectum двічі в день 1. На п'ятий день від початку