проводила А. До. Дідко) хворих, страждаючих стенокардією на ґрунті склерозу вінцевих судин. У віці від 30 до 50 років були 19 хворих, понад 50 років – 19. -тривалість захворювання (від початку ангінних нападів) до 1 року була в 12 хворих, від 1 року до 3 років – в 11, від 3 до 5 років – в 6, понад 5 років – в 9.
В 30 хворі не було явищ серцево-судинної недостатності і єдиним мотивом надходження хворих в стаціонар була стенокардія. В 8 хворих можна було відзначити недостатність кровообігу II А стадії (задишка, збільшена печінка, іноді пастозність гомілок, уповільнення швидкості кровотоку, підвищення венозного тиску), проте, переважали в картині хвороби скарги на болі за грудиною і в області серця з типовою іррадіацією.
Під час вступу хворих в клініку, крім звичайного клінічного обстеження, проводилися наступні дослідження: артеріальний тиск в плечовій артерії методом осцилографії, артеріальний тиск в скроневій артерії методом пальпації, венозний тиск, швидкість кровотоку, капіляроскопія, електрокардіографія. Після дослідження хворим призначався 10% настій астрагала per os по 3–5 столових ложок в день.
Тривалість перебування хворих в клініці – від 7 до 28 днів (в середньому 14,6 дня).
До лікування астрагалом в картині хвороби переважали ознаки порушення коронарного кровообігу. Виразні напади стенокардії можна було відзначити у всіх 38 хворих, головні болі – в 13, запаморочення – в 8. Призначення астрагала досить швидко призводило до зменшення болів в області серця і за грудиною. Якщо під час вступу до клініки напади стенокардії спостерігалися у всіх 38 хворих, то до моменту виписування болі зникли в 29 хворих і сталі нетривалими, слабими і зрідка з'являються в 8.
Головні болі припинилися в 8 хворих і значно зменшилися в 5. Запаморочення було зняте в 6 хворих, в 2 воно залишилося, але в більш слабій формі.
Таблиця 9 Вплив астрагала на суб'єктивну картину хвороби при стенокардії
№п/п | Симптомы | Загальна кількість обслідуваних | До лікування | Після лікування
Зникли зовсім | зменшилися | Залишилися без змін
1 | Болі в області серця у формі стенокардії | 38 | 38 | 29 | 8 | 1
2 | Головний біль | 13 | 8 | 5 | 0
3 | Запаморочення | 8 | 6 | 2 | 0
Помітне впливів надав астрагал на артеріальний тиск. Максимально? артеріальний тиск в плечовій артерії, зміряний осцилографічним методом, до лікування астрагалом, для групи хворих без явищ декомпенсації (І група) складало в середньому 140 мм, а після лікування – 118 мм.
Таким чином, тут спостерігалося зниження максимального тиску на 16%. В групі хворих, в яких була відзначена серцева недостатність (II група), максимальний тиск після лікування астрагалом знизився в середньому з 155 мм до 115 мм, т. е. на 26%.
Мінімальний артеріальний тиск знизився в 1 групі всього лише з 70 до 60 мм, тоді як в II групі з 82 до 68 мм, т. е. на 17%.
Середній тиск показав незначні коливання у бік зниження. В І групі воно знизилося з 100 до 90 мм в середньому або на 10%, в II групі – з 102 до 90 мм в середньому (на 11%).
Тиск в скроневій артерії під впливом астрагала знизився в значній мірі: в І групі – з 73 до 60 мм, в середньому (на 18%); в II групі – з 85 до 58 мм
в середньому (на 33%).
Таблиця 10
Вплив астрагала на артеріальний тиск при стенокардії
Аретріальноє тиск | І група (у стадії декомпенсації) | II група (у стадії декомпенсації)
До лікування | Після лікування | % зниження | До лікування | Після лікування | % зниження
Максимальне | 140 | 118 | 16 | 155 | 115 | 26
Мінімальне | 70 | 60 | 14 | 82 | 68 | 17
Середнє | 100 | 90 | 10 | 102 | 90 | 11
Скроневе | 73 | 60 | 18 | 85 | 58 | 33
При капіляроскопічному дослідженні до лікування астрагалом хворих стенокардією знайдено: мутнувате, а іноді зовсім каламутне поле зору; бліді, звиті, звужені капілярні петлі; нерідко зернистий то прискорений, то нормальний струм крові. Після лікування астрагалом поле зору ставало ясним, капілярні петлі були менш звужені і менш звиті, струм крові поміркований, гомогенний.
Електрокардіографія до лікування астрагалом показувала: явне переважання лівого шлуночка в 5 хворих, порушення коронарного кровообігу – в 19, дифузні зміни міокарду–у 9, синусовубрадікардію– в 8, аритмію екстрасистоли – в 1, інфаркт міокарда у минулому – в 1. Після лікування астрагалом зміна електрокардіографічної картини зводилася до незначного зменшення числа хворих з порушенням коронарного кровообігу, до зняття синусової тахікардії і аритмії екстрасистоли.
Слід сказати, що в хворих корснарокардіосклірозом у стадії серцево-судинної недостатності під впливом астрагала спостерігалося зменшення задишки і розмірів застійної печінки, зниження венозного тиску і прискорення швидкості кровотоку, підвищення діурезу. Якщо венозний тиск до лікування в хворих у стадії декомпенсації складало в середньому 86 мм Н2О, то після лікування воно знизилося до 60 мм Н2О (зменшення на 39%). Збільшення швидкості кровотоку виражалося в зменшенні часу в середньому з 21,7 до 18,8 сек. (збільшення швидкості кровотоку на 14%).
1. Хвора До., 65 років, домохазяйка. Діагноз: атеросклероз, міокардіосклероз атеросклерозний, стенокардія. Знаходилася в клініці з 4. І. по 28.1.1956 р. Вважає себе хворим близько 10 років, скаржиться на напади