Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Огляд літератури

Вивченням флори та рослинності України займалися ряд вітчизняних та іноземних науковців, про що свідчить наявність різноманітних літературних джерел.

В літературі нагромаджений значний матеріал з фітоценологічної та лісівничої характеристики лісів України, міститься багато відомостей про флору України. Проте слід відмітити, що недостатньо описів флори та рослинності Прикарпаття.

Літературні дані за хронологічним принципом можна поділити на 2 періоди: довоєнний і післявоєнний.

Довоєнний період:

Вивчення лісової рослинності України почалось ще в ХVІІІст. Проте, дослідження ХVІІІст. та першої половини ХІХст. були епізодичними і охоплювали незначні площі. Зміст одних робіт був флористичний, інших – лісогосподарський.

У другій половині ХVІІІст. дослідження рослинності стають частішими, охоплюють більшу територію і тісніше пов’язуються з практичними завданнями [32].

Встановленню таксономічних спектрів рослинного населення Прикарпаття присвячені роботи багатьох дослідників. Перші відомості про флору Прикарпаття знаходимо в працях Б. Гак кета (1790-1796), В. Бессера (1809) і Н. Віт мана (1824). Проте вони дуже скупі і нерідко викликають сумніви, оскільки територія, охоплювана їхніми дослідженнями, виходить далеко за межі Прикарпаття, а вказівки на місцезнаходження видів відсутні або неконкретні.

Тому справедливо вважати, що вивчення флори Прикарпаття започаткував А. Zawadski (1825), який дослідив флоронаселення тодішніх Стрийського і Станіславського повітів. Дещо пізніше він опублікував список рослин Галичини та Буковини, в якому наведено 1491 вид.

Дослідження флори в Станіславському повіті після А. Завадського продовжили J. Jachno, E. Turczynski і K. Borowiczka [38 ].

Уже першими роботами була визначена основна мета досліджень: встановлення таксономічних спектрів і виявлення особливостей розповсюдження окремих видів. Дослідження велися переважно в напрямі вивчення рослинного населення адміністративних і регіонально-адміністративних виділів.

У цей же час інтенсивні дослідження в Коломийському повіті вели А. Slendzinski і L. Wajgl [38].

У 1984р. J. Jachno видав узагальнену працю про флоронаселення Станіславського і Коломийського повітів [38].

Варто відзначити, що багато праць дослідників ХІХст. надруковані під заголовками списків видів або флор околиць тих чи інших міст, які на той час були переважно адміністративними (повітовими) центрами: Станіслав, Коломия, Чернівці.

Під околицею дослідники цього періоду розуміли усю територію того чи іншого повіту з однойменним центром. Тому цінність для сучасних досліджень мають лише ті праці, в яких є вказівки на конкретні місцезнаходження видів. Такою, зокрема, є праця А. Слендзінського, яка містить анотований список 432 видів, зібраний біля Коломиї, Печеніжина, Яблунева, Космача та інших населених пунктів Покутського Прикарпаття [38].

У другій половині ХІХст. на початку ХХст. дослідження лісової рослинності стають частішими, охоплюють більшу територію і тісніше пов’язується з практичними завданнями. Чимало праць було присвячено переважно лісогосподарському опису лісів окремих адміністративних районів, лісництв і лісових масивів.

У 1836р. почав виходити в світ “Лісовий журнал”, який видавався Петербурзьким лісовим товариством. У ньому поряд з лісогосподарськими статтями друкувалися праці інших авторів, присвячені переважно флорі та рослинності окремих лісів України. Вивчення рослинності України, особливо перед першою світовою війною, стало пов’язуватись з інтересами різних організацій (земствами, науковими товариствами). Однак і в цих дослідженнях не було планомірності та координування. Лише в радянський період вивчення рослинності набуло планового характеру і стало витікати з практичних завдань господарств [32].

Післявоєнний період.

Багато праць, які вийшли після другої світової війни, присвячено вивченню рослинності Карпат і Прикарпаття. В них наведена загальна характеристика рослинності лісів Українських Карпат і висвітлені закономірності розподілу їх на території. Таким чином, ліси окремих районів Карпат описано К.А. Малиновським [22], С.М. Стойком [35],
В.І. Чопиком [42].

Так, Малиновський К.А. вперше досліджував рослинність високогір’я Українських Карпат. Ним розроблено класифікацію рослинності, методи оптимізації біогеоценотичного покриву високогір’я. Рослинність вивчалася ним на видовому та популяційному рівнях [22].

Вивченням лісової рослинності окремих районів, округ та областей України займались геоботаніки. Окремі дані про широколистяні ліси є в працях З.Н. Горохової, Ю.Р. Шеляг-Сосонка [45].

Зокрема, Ю.Р. Шеляг-Сосонко вперше висунув і обґрунтував існування трьох рівнів еволюції рослинності і на цій основі запропонував генетичну класифікацію широколистяних лісів України, розробив ієрархічну класифікацію фітоценотипів та популяційну структуру ареалів видів, розробив наукові принципи створення перспективної мережі збереження гено- і ценофонду України [46].

Питання історії розвитку флори та рослинності лісів, особливо широколистяних, за даними сучасного поширення рослин і на підставі палеоботанічних досліджень, висвітлені в працях Ю.Д. Клеопова [19],
Ф.О. Гриня [10], В.В. Осичнюка, Т.А. Андрушенка [46].

Відомості про лісову рослинність західних областей наводять
М.І. Косець [18], З.Ю. Герушинський [7].

Питаннями господарського використання рослинності високогір’я та розробкою природоохоронних заходів займалися С.М, Стойко, Л.І. Мілкіна [36], В.І. Чопик [44].

У повоєнний період центром вивчення флори Прикарпаття стала кафедра ботаніки Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича, співробітники якої, зокрема: І.В. Артемчик, З.Н. Горохова, ТІ. Солодкова, А.І. Погребняк, В.І. Стефаник та інші, зібрали багато матеріалів у Чернівецькій і в частині Івано-Франківської областей [38].

З праць по вивченню рослинності Карпат і Прикарпаття, що вийшли в радянський період, в першу чергу слід відмітити статтю О.Н. Ільїнського, в якій на підставі літературних даних наведена загальна характеристика рослинності лісів Українських Карпат і висвітлені закономірності розподілу їх на території.

В іноземній літературі відомості про лісову рослинність західного Лісостепу ми знаходимо в працях В. Шафера. Б. Гриневецького, М. Раціборського, А. Борза, С. Тульчинського, Й. Мотики.

Поняття “флориценотип” було введено в флористичну термінологію Камеліним Р.В., Заверухою Б.В. [12] в 1985р. Ієрархічну класифікацію фітоценотипів Прикарпаття досліджував В. Ткачик [38].

Вивченням лікарських рослин займалися Мінарченко В.М.,
Тимченко І.А. [24], Кархут В.В. [15], Носаль І.М. [25] та інші.

Оцінюючи літературу про лісову рослинність


Сторінки: 1 2 3