4.2.2 Еколого-ценотичний аналіз флори

Поняття “флореценотип” розглядаємо як сукупність флороценоелементів переважно груп формацій тих чи інших типів рослинності, які характеризуються певними природно-історичними зональними, еколого-едафічними, типологічними властивостями, а також спільністю поширення в межах одних і тих же типологічних виділів рослинного покриву [38].

На основі аналізу гербарних зразків виявлено, що у флорі урочища “Станіславівка” переважає лучний флороценотип, який складає 41,3% і нараховує 50 видів (таб. 6). Це такі види рослин, як волошка лучна (Centaurea jacea L.), любочки осінні (Leontodon autumnalis L.), чебрець повзучий (Thymus serpillum L.), суховершки звичайні (Prunella vulgaris L.), м’ята польова (Mentha arvensis L.), конюшина лучна (Trifolium pratense L.), люцерна серповидна (Medicago falcata L.), герань лучна (Geranium pratense L.) та ін.

Неморальний флороценотип налічує 28 видів (перестріч гайовий, петрів хрест лускатий, підлісник європейський, печіночниця звичайна, медунка лікарська, барвінок малий, граб звичайний та ін.), що складає 23,1%.

До гігрофітів входить 18 видів, що становить 14,9% (м’ята водяна, чистець болотний, вероніка струмкова, калюжниця болотна, вириниця болотна).

У флорі урочища налічується 12 рудеральних видів рослин (9,9%): підбіл звичайний, цикорій звичайний, жабрій, підмаренник чіпкий, хаменерій вузьколистий, молочай кипарисовидний, паслін солодко-гіркий, калачики лісові, бузина трав’яниста, щавель горобиний.

Гірський флороценотип предаствлений тільки трьома видами, такими, як підмаренник північний, астранція велика, тирлич ваточниковий (2,5%).

З адвентивних у флорі зустрічається розрив-трава дрібноквіткова (0,8%).(мал..4)

Таблиця 6. Ценотичний спектр флори

Флороценотип | Абсолютна кількість | % число

Лучний | 50 | 41,3

Неморальний | 28 | 23,1

Гігрофіти | 18 | 14,9

Рудеральний | 12 | 9,9

Бореальний | 9 | 7,4

Гірський | 3 | 2,5

Адвентивний | 1 | 0,8

Найбільша кількість лучних видів рослин виявлена у родинах Fabaceae (9 лучних видів), Asteraceae (7 видів), Poaceae (7 видів).

На другому місці – неморальний флороценотип. Це в основному представники таких родин: Apiaceae, Ranunculaceae (по 3 неморальних види), Scrophulariaceae (2 види), Boraginaceae , Apocinaceae (1 вид) та інші.

Найбільша кількість гігрофітів виявлена у родинах Lamiaceae (3 види), Cyperaceae (3 види), Asteraceae (2 види).

Рудеральні види рослин найчастіше зустрічаються у родинах Asteraceae (3 види), Lamiaceae.

Бореальний флороценотип представляє родина Pinaceae, в якої всі 3 види належать до цього флороценотипу. Зустрічаються також бореальні види в родинах Onagraceae, Euphorbiaceae, Oxalidaceae та Liliaceae.

Види рослин гірського флороценотипу представлені родинами Gentianaceae, Apiaceae, Rubiaceae.

Мал.4 Флороценотичний спектр флори

1 - лучний, 2 - неморальний, 3 - гігрофіти, 4 - рудеральний,

5 - бореальний, 6 - гірський, 7 - адвентивний.

4.2.3 Рясність популяцій досліджуваних видів.

Однією з важливих ценотичних ознак фітоценозу є рясність, за якою можна визначити ступінь участі особин виду в ценозі [9].

Вивчаючи рясність популяцій досліджуваних видів користувалися окомірним методом прямого обліку і оцінку рясності проводили за шкалою О. Друде [9].

Внаслідок проведених досліджень ми виявили, що найбільшою рясністю (Soc) характеризуються такі види, як орляк звичайний (Pteridium aquilinum L.), анемона дібровна (Anemone nemorosa L.), барвінок малий (Vinca minor L.), чебрець повзучий (Thymus serpillum L.), підмаренник весняний (Galium vernum L) та інші, які складають 21,4% від загальної кількості видів (таб. 7).

Таблиця 7. Спектр рясності популяцій досліджуваних видів

Рясність (за О.Друде) | Кількість видів | % число

Cop1 | 28 | 23

Sp | 26 | 21,5

Cop3 | 21 | 17,4

Cop2 | 20 | 16,5

Soc | 15 | 12,4

Sol | 7 | 5,8

Un | 4 | 3,3

Дуже рясно (Сop3) в фітоценозі зустрічається 21 вид, серед них: королиця звичайна (Leucanthemum vulgare Lam), деревій звичайний (Achillea millefolium L.), горлянка повзуча (Ajuga reptans L.), суховершки звичайні (Prunella vulgaris L.), вероніка дібровна (Veronica chamaedris L.), підмаренник звичайний (Galium verum L.), звіробій звичайний (Hipericum perforatum L.) та інші.

Рясні (Сор2) в фітоценозі: череда трироздільна, золотушник звичайний, цикорій звичайний, перестріч гайовий, незабудка болотна, золототисячник малий, китятки чубаті, куцоніжка лісова; вони складають 16,5% від загальної кількості видів.

Досить рясно (Сор1) зустрічається 28 видів, зокрема: сідач коноплевий, волошка лучна, пижмо звичайне, жабрій звичайний, льонок звичайний, яглиця звичайна, вербозілля звичайне, дзвоники персиколисті, молочай мигдалевидний, фіалка звичайна, квасениця звичайна, калачики лісові, жовтяниця черговолиста, які складаються 23% від загальної кількості.

Рідко (Sp) трапляються рівноплідник рутвицелистий (Isopyrum thalictroides L.), парило звичайне (Agrimonia eupatoria L.), цирцея звичайна (Circaea lutetiana L.), пахучка звичайна (Clinopodium vulgare L.), вовконіг європейський (Lycopus europeus L.), чистець болотний (Stachys palustris L.), чистець лісовий (S. sylvatica L.), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum (L.) All) та інші, які складають 21,5%.

Поодиноко (Sol) зустрічаються щитник гребенястий (Dryopteris cristata L.), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara L.), вероніка струмкова (Veronica beccabunga L.), складають 5,8% від загальної кількості видів.

По одній рослині в фітоценозі зустрічаються сосна кедрова європейська, любка дволиста, омела біла, шафран Гейфелів (3,3%) (мал..5).

Рясність популяцій рідкісних видів флори урочища “Станіславівка” визначали методом числової об’єктивної оцінки рясності [5].

Таблиця 8. Щільність популяцій видів занесених до Червоної книги України.

Назва виду | Середня кількість особин на 1м2 | Розміщення виду у фітоценозі (за Б.О. Биковим)

Leucojum vernum L. | 34 | групами

Colchicum autumnale L. | 16 | дифузно

Astrantia major L. | 10 | поодиноко

Crocus heuffelianus Herb. | 8 | поодиноко

Dactilorhiza fuchsii L. | 4 | групами

Platanthera bifolia (L.) Rich. | 1 | поодиноко

Як видно з таблиці 8 найбільшою щільністю характеризується популяція Leucojum vernum L. Із видів, які входять до