Стан рослинного покриву Північно-Західної частини Дністровського регіонального ландшафтного парку (Західне Полісся)

ЗМІСТ

Вступ

1. Методика та об’єкти досліджень

2. Огляд літератури

3. Фізико-географічна характеристика території дослідження

4.Результати дослідження та їх обговорення

4.1.Конспект північно-західної частини Дністровського регіонального ландшафтного парку

4.2. Систематичний аналіз флори

4.3. Еколого-ценотичний аналіз флори

4.4. Географічний аналіз флори

5. Стан рослинного покриву с північно-західної частини Дністровського регіонального ландшафтного парку

5.1. Щільність популяцій деяких видів околиць села Сокирчин

5.2. Фіноценотична характеристика північно-західної частини Дністровського регіонального ландшафтного парку

Висновки

Література

Додатки

ВСТУП

Проблема взаємодії людини і природи та охорони навколишнього середовища ще ніколи небула такою актуальною, як тепер. Внаслідок науково-технічної революції геохімічний вплив людини зачепив усі компоненти біосфери і зумовив у ряді випадків появу незворотніх екологічних процесів, що можуть викликати загрозу її деградації. При науковому обгрунтуванні і практичному вирішенні екологічних питань охорони природи, а також заповідних завдань потрібно завжди враховувати регіональну специфіку, залежну від її географічного положення та природно-історичних факторів. Вони надають специфічних біогеографічних рис природним екосистемам і зумовлюють їх відповідність середовищу, визначають кількісні та якісні показники функціонування екосистем, характер міжвидових відносин в них і взаємозв”язків між екосистемами.[36]

Актуальність. Дана робота має велике екологічне значення, оскільки досліджувана нами територія належить до Дністровського регіонального ландшафтного парку, який був створений у 1993 році на території Тлумацького і Городенківського районів площею 19,6 тис. га з метою збереження природних комплексів Середнього Придністров”я. Це найбільш оригінальний в ландшафтному відношенні відрізок Дністра, де він протікає чітко вираженою коньйоноподібною долиною глибиною 80-200 метрів, утворюючи мальовничі меандри. Дністровський каньйон – справжній музей під відкритим небом з унікальними пам”ятками живої і неживої природи [37].

Новизна. Даних в науковій літературі щодо флористичного складу території дослідження немає, оскільки вона досліджується вперше, тому важливо знати, які види рослин тут зустрічаються, з метою збереження рідкісних та зникаючих видів. Також важливо виявити кількість лікарських видів рослин, оскільки дана територія може мати велике фармакологічне значення.

Ми взялася досліджувати цю територію тому що, перебуваючи в гостях у своїх рідних, помітили велике різномаїття рослинного покриву, а також запам”яталися незвичайні краєвиди, які залишають в пам”яті незабутні враження. Також, має важливе значенн наявність на цій території різних угруповань: лісових, лучних, болотних, степових та інших. Лісова смуга займає досить значну частину території і простягається вздовж річки Дністер, яка в межах с. Сокирчин є межею області. Влітку тут багато туристів, які подорожують по руслу річки Дністер і зупиняються в найбільш привабливих місцях для відпочинку. Це, звичайно, негативно впливає на природу даної території і ще раз доводить необхідність її дослідження та вивчення з метою збереження її краси і різномаїття усіх видів рослин.

Мета роботи – вивчити флору північно-західної частини Дністровського регіонального ландшафтного парку (Тлумацький р-н, с.Сокирчин) площею близько 350м2, виявити рідкісні, зникаючі та лікарські види рослин для їх подальшої охорони та використання; визначити стан рослинного покриву даної території.

Завдання:

Зробити перелік видів рослин даної території.

Виявити лікарські, зникаючі та рідкісні види рослин.

Провести флористичні аналізи флори: систематичний, еколого-ценотичний, географічний.

Визначити стан рослинного покриву даної території.

Розробити заходи та пропозиції щодо використання та охорони флори даної території.

Практичне значення. Полягає в тому, щоб виявити лікарські види, медоноси, декоративні, види „Червоної книги України”, а також кормові та види з цінною деревиною для подальшої розробки їх використання та пропозицій щодо охорони флори даної території.

1.Методика та об’єкти досліджень

Об’єктом нашого дослідження являється територія урочища “Струмкове” ( Тлумацький р-н , с.Сокирчин ) північно-західна частина Дністровського регіонального ландшафтного парку .

Матеріали дослідження були зібрані нами протягом чотирьох років (2001-2004рр.), це є гербарні зразки та власні дослідження.

Ми використовували метод суб”єктивного визначення рясності ( окомірний метод ). Для визначення рясності користувалися шкалою О.Друде , ступені рясності записують таким чином :

Soc – якщо рослини змикаються надземними частинами ( 100-80% )

Cop3 –якщо рослини дуже рясні ( 60-80% )

Cop2 – якщо рослини рясні ( 40-60% )

Cop1 – якщо рослини досить рясні ( 20-40% )

Sp – якщо рослини рідкі ( 10-20% )

Sol – якщо рослини дуже рідкі ( до 10% )

Un – одна рослина

Для дослідження території ми користувались маршрутним методом , який охоплює такі етапи дослідження :

Рекогнисцирувальний етап ( прочісування території ) – під час цього етапу виявляють основні типи рослинності, рельєфу, особливості місцевості

детально-маршрутний етап – під час нього дослідник складає список рослин, які йому зустрічалися, збирає гербарій, проводить опис окремих асоціацій, відбирає місця для майбутніх пробних ділянок.

Маршрути прокладались за методом профільних ліній – це паралельні лінійні маршрути, розміщені на відстані 50м лісовими та лучними угіддями. Зібрані нами дані записувались у польовий блокнот, а гербарні зразки з тимчасовими етикетками упорядковувались у гербарну папку.

Наступним етапом дослідження флори урочища “Струмкове” є її аналіз. Він проводиться з метою виявлення осбливостей флори досліджуваної території, можливості порівняти її з іншими флорами, а також індикації екологічних характеристик території дослідження, її історії, наявності антропогенного впливу тощо.

Важливими ознаками флори досліджуваної території є:

1.Систематичний склад, тобто розподіл кількості видів між таксонами більш високого рангу – родами, родинами, відділами. Для цього кількість видів у кожному роді, родині, відділі обчислюють у відсотках до загальної кількості виявлених видів. Важливе значення для систематичного аналізу має склад провідних родин флори.

2.Закономірності становлення флори урочища “Струмкове”, її генезис дозволяє пояснити еколого-фітоценотичний аналіз флори. В залежності від еколого-фітоценотичної