Біля струмків утворюються угруповання іншого складу, які можна назвати болотними. Тут зустрічаються такі види: Вероніка струмкова – Veronica beccabunga L., Водяний хрін болотній – Rorippa palustris L., Чистець болотній – Stachys palustris L., Жабрій звичайний – Galeopsis tetrahit L. та інші.

Отже, близько половини усіх видів зростає на луках та біля струмків. Інша половина видів утворюють лісові угруповання, де виявлено види, що потребують охорони (Зубниця залозиста – Dentaria glandulosa L., Анемона дібровна – Anemone nemorosa L., Дзвоники персиколисті – Campanula persicifolia L., Проліска дволиста – Scilla bifolia L., Конвалія звичайна – Convallaria majalis L., Купина багатоквіткова – Polygonatum multiflorum (L.) All. [30] ) та зникаючі види, що занесені до “Червоної книги України” (Лілія лісова – Lilium martagon L., Астранція велика – Astrantia major L., Любка дволиста – Platanthera bifolia L. [25] ). Усі ці види характеризуються великою тіневитривалістю, оскільки густі крони дерев майже не пропускають сонячного проміння. А також, тут велика вологість грунту, який більш-менш збагачений гумусом та іншими поживними речовинами, що утворюються внаслідок перегнивання опалого листя і помітної вологості.

Ще одне, досить помітне, своєрідне угруповання утворюють рослини прибережної зони Дністра. Для них характерне зростання в замулених грунтах, на осонні, з частим затопленням під час весняних та осінніх паводків. Найчастіше тут зустрічаються Мак дикий, Ожина сиза, Незабудка болотна – Myosotis palustris L., Вероніка струмкова, Стенактис однорічний, Пижмо звичайне та багато інших видів[6,27,28].

4.2 Систематичний аналіз флори

Для більш чіткої оцінки систематичного складу, тобто розподілу кількості видів між таксонами більш високого рангу – родами, родинами, кількість видів у кожному роді обчислюємо у відсотках до загальної кількості видів (Таблиця 2). Важливе значення для систематичного аналізу має склад провідних родин флори (родини, що мають найбільшу кількість виявлених видів).

Таблиця 2. Систематична структура флори урочища “Струмкове”

Назва родини | Кількість родів | Кількість видів

(абсолютне число) | Кількість видів у %

1.Бобові

Fabaceae

2.Складноцвіті Asteraceae

3.Гвоздикові Caryophyllaceae

4.Хрестоцвіті Brassicaceae

5.Жовтецеві Ranunculaceae

6.Губоцвіті

Lamiaceae

7.Дзвоникові

Campanulaceae

8.Лілійні

Liliaceae

9.Ранникові

Scrophulariaсeae

10.Зонтичні

Apiaceae

11.Молочайні

Euphorbiaceae

12.Онагрові

Onagraceae

13.Макові

Papaveraceae

14.Розові

Rosaceae

15.Шорстколисті

Boraginaceae

16. Хвощові

Equisetaceae

17.Соснові

Pinaceae

18.Вербові

Salicaceae

19.Березові

Betulaceae

20.Звіробій Hypericaceae |

8

14

3

4

5

7

1

6

4

2

1

2

2

6

3

1

3

3

3

1 | 11

14

3

4

6

7

3

6

5

2

2

2

2

8

3

2

3

4

3

2 | 8,9

11,4

2,4

3,25

4,9

5,7

2,4

4,9

4,1

1,6

1,6

1,6

1,6

6,5

2,4

1,6

2,4

3,25

2,4

1.6

За проведеними нами дослідженнями було виявлено 49 родин, які входять до чотирьох відділів: Хвощеподібні – Eguisetophyta (Родина Хвощові – 2 види), Папоротеподібні – Polypodiophyta (Родина Щитникові – 1 вид), Голонасінні – Pynophyta (Родина Соснові – 3 види), Покритонасінні – Magnoliophyta. Відділ Покритонасінні включає два класи: Дводольні – Magnoliopsida (31 родина, 96 видів – що складає 78,7% від загальної кількості) та Однодольні – Liliopsida (14 родин, 20 видів – що складає 16,3% від загальної кількості). На першому місці з яких по кількості видів – родина Складноцвіті або Айстрові (Asteraceae), що налічує 14 видів (11,4%). На другому – родина Бобові (Fabaceae), налічує 11 видів (8,9%), на третьому – родина Розові (Rosaceae) 18 видів (6,5%) та Губоцвіті (Lamiaceae), що налічують 7 видів (5,7%). Далі ідуть родини Жовтецеві (6 видів – 4,9%), Ранникові (5видів – 4,1%), Лілійні (6видів – 4,9%), Хрестоцвіті (4 види – 3,25%), Вербові (4види – 3,25%), Гвоздичні (3 види – 2,4%), Шорстколисті (3 види – 2,4%), Соснові і Березові (по 3 види – 2,4%), Дзвоникові (3 види – 2,4%). Решта родин налічують по два та по одному виду.

По кількості родів найоб”ємнішими є родини: Складноцвіті (14 родів), Бобові (8 родів), Губоцвіті (7 родів). По щість родів налічують родини: Розові (Rosaceae), Лілійні (Liliaceae), Жовтецеві (Ranunculaceae) (5 родів); по чотири – Хрестоцвіті, Ранникові; по три – Соснові, Гвоздикові (Caryophylaceae), Вербові, Березові, Шорстколисті (Boraginaceae); решта родин налічують по одному та по два роди.

Отже, найхарактернішою родиною на території урочища “Струмкове” є родина Складноцвітих. Рослини цієї родини зазвичай не важко відрізнити від рослин інших родин по характерному для них суцвіттю - кошику. Основу кошика утворює розширене квітколоже, на якому розташовуються тісно прилягаючі одна до одної квіточки. Зовні квітколоже оточене обгорткою, яка складається з більш або менш сильно видозмінених верхівкових листків. Листочки обгортки розташовуються в один-два або декілька рядів. Розміри кошика у дикорослих складноцвітих частіше не великі в діаметрі, в межах від одного до декількох сантиметрів. Тичинок, зазвичай, п”ять. Гінецей складається з двох плодолистиків, зав”язь нижня, одногнізда. У більшості видів родини розвинутий стрижневий корінь і майже всі вони – трави, як однорічні так і багаторічні. Основними представниками є Хамоміла лікарська – Chamomilla recutita L., Деревій тисячолистий – Achillea millefolium L., Жовтозілля Якова – Senecio jacobaea L., Цикорій дикий – Cichorium intubys L., Злинка канадська – Frigeron canadensis (L.) Nees. та інші.

Родина Бобові – дерева, кущі, напівкущі і трави, які прийнято поділяти на три підродини: Мімозові – Mimosoideae, Цезальпінієві – Caesalpinoideae, і Власне Бобові – Fabaceae, головним чином на основі відмінностей в будові квітки. Листки бобових складні, з прилистками, що нерідко рано опадають. Більшість мімозових і багато цезальпінієвих мають складні двічі парноперисті листки. Складні непарноперисті і трійчасті листки характерні для власне бобових. Суцвіття у бобових можуть бути як