2.Закономірності становлення флори урочища “Струмкове”, її генезис дозволяє пояснити еколого-фітоценотичний аналіз флори. В залежності від еколого-фітоценотичної природи видів рослин, їх поділяють на флороценотипи, які складаються із флороценоелементів. Флороценотип є сукупністю видів окремих груп формацій, виділених у межах одного типу рослинності, які характеризуються певними природно-історичними, зональними та еколого-едафічними властивостями, а також спільністю поширення в межах тих самих типологічних видів рослинного покриву [38].

3.Співвідношення між життєвими формами (біоморфами) видів рослин. В цьому також добре проявляється екологічна природа флори даної території. Для цього проводиться біоморфологічний аналіз флори або аналіз за біоморфами, тобто відносять всі виявлені види рослин до певної біоморфи та виражають кількість видів кожної біоморфи у відсотках. Найчастіше для цього використовують класифікацію К.Раункієра або І.Г.Серєбрякова [38]. За І.Г.Серєбряковим виділяють такі життєві форми рослин – дерева, чагарники, чагарнички, напівчагарники, трав”янисті полікарпики та трав”янисті монокарпики.

4. Шляхи історичного становлення флори визначають за допомогою географічного аналізу на підставі встановлення географічних елементів флори з врахували походження кожного виду і загального характеру його ареалу, тобто за типами ареалів. Типи ареалів мають подібні форми, розміри і положення, а також центр походження [34].

При узагальненні отриманих результатів дослідження флори враховують також частку синантропної флори (у відсотках). Така частка може служити показником екологічного стану досліджуваної території, інтенсивності антропогенного впливу на природні екосистеми.

5. Стан рослинного покриву території дослідження встановлюємо шляхом виявлення рослинних асоціацій, їх опису, а також шляхом визнчення рясності. Для взиначення рясності користуємось методом об’єктивної оцінки рясності. Він полягає в тому, що ядл визначення рясності трав’янистих фітоценозів луків заклдають пробну діялнку в 1м2 і на ній підрхаовуються кількість екземплярів кожного виду.

2.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Аналізуючи теоретичні відомості щодо даної теми в науковій літературі, можна умовно виділити два етапи: перший – це повоєнні роки, другий – сучасний стан.

Перші дослідження рослинності Поділля робить у 1861р. у своїй кількатомній праці А.Анрджиєвський, який у четвертому томі описує “исчисление растений Подольской губернии ...”(цит. за [36]). В його працях містяться списки родів і видів, що зростають на Подільській височині.

А. Анджиєвський дає нові описи багатьох цікавих у флористичному відношенні видів, таких як: Schivereckia podolica Andrz.ex.DC. , Bilderdykia dumetorum (L.) Dumort., Taraxacum erythrospermum Andrz., Syrenia siliculosa (Bieb.)Andrz., Senecio borysthenicus (DC.) Andrz., Polygonum paniculatum Andrz., Erysimum marschallianum Andrz., Corispermum borysthenicum Andrz., Agrimonia grandis Andrz.ex.C.A.Mey. та інші [36]. Схожі дослідження робить С.Маковецький у 1913р. у праці “Список растений Подольской губернии, дикорастущих и некоторых одичалых”, обидві праці видані Київською Академією наук. Згодом, у 1925р., О.Савостіянов пише працю “Дика рослинність Поділля”, де описує лучні та лісові угруповання, для яких найхарактернішими є такі види: Ожика гайова – Luzula nemorosa (Poll.) E.Mey., Подорожник великий – Plantago major L., Очиток їдкий – Sedum acre L., Квасениця звичайна – Oxalis acetosella L., Медунка лікарська – Pulmonaria officinalis L., та інші. Також можна відзначити роботи М.І.Косець “Матеріали до флори Подільського Наддністров”я” 1937р. та Б.Е.Балковського “Матеріали до флори Поділля” 1939р.(цит. за [36]).

Вже в повоєнні роки виходять праці К.І.Геренчука “Геоморфология Подолии” 1950р. видана Чернівецьким університетом, П.Д.Ярошенка та С.Г.Іваницького “Бур”яни Західних областей УРСР і заходи боротьби з ними” – видавництво Харківського університету 1954р. У своїх працях автори описують, здебільшого, сегетальний та рудеральний тип рослинності. Це бур”яни сільськогосподарських угідь і рослини, що зростають поза межами сільськогосподарських угідь, рослини пустирів та будівельних майданчиків. Це такі як: Буркун лікарський – Melilotus officinalis (L.) Pall., Горошок мишачий –Vicia cracca L., Конюшина польова - Trifolium arvense L., Конюшина лучна – T. pratense L., та інші [9,10].

У 1955р. М.І.Котов описує пограничну смугу Опілля та Волинського Лісостепу [11]. В 1958р. у Києві з”являється праця “Клімат Української РСР” М.І.Гука [12], у цьому ж році Г.О.Кузнецова охарактеризовує флору і рослинність Поділля як пам”ятку природи [13], а також В.П.Попов пише нарис “Схема физико-географического районирования Украинской РСР”[14]. В 1959р. у Львові видається книга П.Т.Ващенка “Природні ресурси Західних районів УРСР”[15], а наступного року І.Е.Бучинський характеризує клімат України і видає свою працю у Львові [16]. Також Львівським університетом видаються книги, що містять нариси Г.В.Козій “Ботаніко-географічні риси Західного Поділля” 1961р.[17] та “Флора і рослинність західних областей України” 1963р., у яких Г.В.Козій дає детальну характеристику рослинності західних областей України, список більш як 1200 видів рослин, їх морфологічний опис[18]. У 1960р. М.В.Клоков видає свою статтю “Критичне вивчення вищих рослин флори Української РСР та його методологічні основи”[19]. А.А.Зап”ятова пише нарис “Наукове і практичне значення степів Західного Поділля і Покуття” 1963р. (Тернопільське видавництво)[20].

На сучасному етапі актуальними є книги К.І.Геренчука [21,22], Г.С.Куковиці [23,33,32], А.Л.Тахтаджяна [1,24], Б.В.Заверухи [25,36], Л.Г.Чопика [30], Ю.Д.Клеопова [27], К.А.Малиновського [27] та інші.

Ліси на Україні займають відносно невелику площу – 9598тис.га., що становить всього 13,2% загальної території, але вони відіграють надзвичайно важливу роль у всій її природі і народному господарстві.

Монографія «Ліси України» [40] присвячена природним лісам України, їх всебічному огляду як у відношенні видового складу і структури деревостану, підліска і травостою, так і умов місцезростання. Велика увага приділяється також закономірностям поширення різних лісових формацій по територіх Украхни, питанню лісовідновлення, динаміці лісових угруповань, зокрема природним змінам одних угруповань іншими і зміні