перехід середньої добової температури через 15С, і закінчується у перших днях грудня після переходу температури через 0С. Восени помітно збільшується повторюваність південно-східних вітрів (швидкість вітру 6-9м/с, і 10м/с та більше), що спричинюють часте поширення на території області ще теплого континентального повітря. Тому перша половина осіннього сезону тепла. Кількість осінніх опадів на початку сезону (у вересні) порівняно з серпнем різко зменшується (на 40%). Пізніше це зменшення відбувається плавно.
До холодного або зимового періоду належить частина року з негативною середньодобовою температурою повітря. В Івано-Франківській області в середньому зима коротка і тепла. Перший період зими на рівнинах характерний повільним пониженням температури від 0 до -5С і становить близько 40-50 днів. Період підвищення температури від -5 до 0С в кінці зими триває 35 днів. Отже, на період найхолоднішої частини зими (з температурою нижче -5С ) припадає тільки 20-30 днів. Для холодного періоду на території області дуже характерні часті , довгі та інтенсивні відлиги, що є наслідком частих вторгнень теплого атлантичного повітря. Сніговий покрив внаслідок відлиг нестійкий (середня висота снігового покриву 20см). Загальна тривалість періоду зі сніговим покривом становить приблизно 115-120 днів [22,16].
Рослинний покрив
Івано-Франківська область об”єднує гірські, передгірні та рівнинні ландшафти. Кожному з них властивий свій специфічний рослинний покрив. Тому, і в сучасному, і в минулому, флора Івано-Франківщини характерна і багатством, і строкатістю флористичних елементів. На території області одночасно виростають бореальні і європейські неморальні, монтанні, гірсько-диз”юнктивні та степові види.
До бореального типу географічних елементів належать насамперед: Ялина (смерека) європейська – Picea abies L., Сосна звичайна – Pinus – sylvestris L., Квасениця звичайна – Oxalis acetosella L., Калина звичайна – Viburnum opulus L., Чорниця – Vaccinium myrtillus L., Ожина сиза – Rubus caesius L. та ін. До європейського типу географічних елементів належать рослини, які характерні для широколистяних лісів (Дуб звичайний – Quercus robus L., Клен звичайний – Acer platanoides L., Граб звичайний – Carpinus betulus L., Ліщина звичайна – Corylus avellana L., Скумпія звичайна – Cotinus coggygria Scop., Кизил справжній – Cornus mas L., Робінія звичайна – Robinia pseudoacacia L., Липа серцелиста – Tilia cordata Mill. та європейська, Ясен звичайний – Fraxinus excelsior L. Серед трав”янистих видів: Первоцвіт весняний – Primula veris L., Проліска дволиста – Scilla bifolia L., Анемона лісова – Anemone sylvestris L., Пшінка весняна – Fikaria verna Huds. та ін. Серед представників європейського геоелемента дуже багато ендемічних видів, наприклад: Гадюча цибулька покутська – Muscari pocuticum., Фіалка відхилена – Viola declinata., Плаун баранець – Lycopodium scelago., та ін.
В історичні часи пануючим типом рослинності на території Івано-Франківської області були ліси. І тепер за лісами збереглася панівна їх роль. На рівнині і в передгірних районах ліси займають понад 30% території, а на схилах Карпат – досягають 60%.
Майже не збереглась у непорушному стані природна трав”яна рослинність, оскільки більша частина безлісих територій розорана під сільськогосподарські угіддя. Серед трав”янистих формацій найбільш поширені луки, які займають певні площі по заплавах найбільших річок, зокрема Дністра, серед лісів та на безлісих вершинах горбів – найбільш поширені полонини. Болота на рівнині і у високогір”ї дуже нечисленні. На невеликих ділянках збереглися фрагменти степової рослинності [22].
Дана територія належить до Голарктичного царства Бореального підцарства і Циркумбореальної області. Західна частина області відноситься до Центрально-Європейської провінції. Східна межа провінції проходить західніше Львова на південь до Дністра, далі іде по Дністру, потім через околиці міста Чернівці і по Пруту до Нижньо-Дунайської низовини. Східна межа провінції збігається із східною межею поширення Тису ягідного – Taxuc baccata L., Бука звичайного – Fagus sylvatica L., Ялиці білої – Abies alba L., Дуба скельного – Quercus petraea Liebl., Плюща звичайного – Hedera helix L., Білоцвіту весняного – Leucojum vernum L., Астранції великої – Astrantia major L. (Червона книга України [3]), Герані темної – Geranium nigrum L.
Ендемізм флори Центрально-Європейської провінції складає 10-15%, в горах – до 20%. В межах провінції виділяють кілька підпровінцій, зокрема Карпатську, Закарпатську і Прикарпатську. Східно-Європейська провінція починається в межах України від Подільської височини, південно-передгірських рівнин Карпат, Нижньо-Дунайської низовини; на північ простягається до українського Полісся, на південь – до узбережжя Чорного та Азовського морів. На сході межа цієї провінції доходить до Уралу, і приблизно співпадає із східною межею поширення Дуба звичайного – Quercus robus L., Клена гостролистого – Acer platanoides L., Ліщини звичайної, Бруслини бородавчастої – Euonymus verrucosa Scop., Конвалії звичайної – Convallaria majalis L., Копитняка європейського – Asarum europeum L. та інших видів.
4.Результати дослідження та їх обговорення
4.1.Конспект флори урочища “Струмкове”
Досліджуючи дану територію, я зібрала більше ста гербарних зразків (протягом 2001-2003рр.) і для адекватної оцінки видового різномаїття, систематизувала знайдені види у родини у вигляді таблиці 1, де також подаються екологічні умови зростання та рясність видів:
Таблиця 1. Конспект флори урочища “Струмкове”
Родина | види | Частота трапляння | рясність | Місце зростання
1.Бобові
Fabaceae
2.Складноцвіті Asteraceae
3.Гвоздикові Caryophylla-
ceae
4.Хрестоцвіті Brassicaceae
5.Жовтецеві Ranunculaceae
6.Губоцвіті
Lamiaceae
7.Дзвоникові
Campanulaceae
8.Руткові
Fumariaceae
9.Маренові
Rubiaceae
10.Лілійні
Liliaceae
11.Ранникові
Scrophularia-
сeae
12.Зонтичні
Apiaceae
13.Молочайні
Euphorbiaceae
14.Онагрові
Onagraceae
15.Макові
Papaveraceae
16.Розові
Rosaceae
17.Барвінкові
Apocinaceae
18.Зозулинце-
ві
Orchidaceae
19.Аспленієві
Aspleniaceae
20.Щитникові
Dryopterida-
сeae
21.Черсакові
Dipsacaceae
22.Ситникові
Juncaceae
23.Хвилівнико
ві
Aristolochia-
ceae
24.Фіалкові
Violaceae
25.Кропивові
Urticaceae
26.Звіробійні
Hypericaceae
27.Жимолостеві
Caprifoliaceae
28.Брусничні
Vacciniaceae
29.Подорожникові
Plantaginaceae
30.Первоцвіті
Primulaceae
31.Шорстко-
листі
Boraginaceae
32.Квасенице-
ві
Oxalidaceae
33.Товстолис-
ті
Crassulaceae
34.Тирличеві
Gentianaceae
35.Хвощові
Equisetaceae
Складноцвіті
Asteraceae
36.Гречкові
Polygonaceae
37.Соснові
Pinaceae
38.Вербові
Salicaceae
39.Березові
Betulaceae
40.Букові
Fagaceae
41.Липові
Tiliaceae
42.Маслинові
Oleaceae
43.Кленові
Aceraceae
44.Бруслинові
Euonymaceae
45.Сумахові
Anacardiaceae
46.Кизилові
Cornaceae
47.Ліщинові
Corylaceae
48.Куширові
Ceratophylla-
ceae |
1.Буркун лікарський Melilotus officinalis (L.)Pall.
2.Чина весняна Lathyrus vernus (L.) Bernch.
3.Горошок мишачий Vicia cracca L.
4.Вовчуг польовий Ononis arvensis (L.)
5.Конюшина сумнівна Trifolium dubium Sibth.
6.Конюшина золтиста T. aureum L.
7.Конюшина польова T.arvense L.
8.Конюшина лучна T.pratense L.
9.Лядвинець рогатий Lotus corniculatus L.
10.Люцерна серповидна Medicago falcatа L.
11.Робінія біла
Robinia pseudoacacia L.
12.Деревій тисячолистий Achillea millefolium L.
13.Хамоміла лікарська Chamomilla recutita L.
14.Міцеліс стінний Mycelis muralis (L.) Reichenb.
15.Пижмо звичайне