Хвощеподібні – Eguisetophyta (Родина Хвощові – 2 види), Папоротеподібні – Polypodiophyta (Родина Щитникові – 1 вид), Голонасінні – Pynophyta (Родина Соснові – 3 види), Покритонасінні – Magnoliophyta. Відділ Покритонасінні включає два класи: Дводольні – Magnoliopsida (31 родина, 89 видів – що складає 77,4% від загальної кількості) та Однодольні – Liliopsida (13 родин, 19 видів – що складає 16,5% від загальної кількості). На першому місці з яких по кількості видів – родина Складноцвіті або Айстрові (Asteraceae), що налічує 13 видів (11,3%). На другому – родина Бобові (Fabaceae), налічує 11 видів (9,6%), на третьому – родина Розові (Rosaceae) та Губоцвіті (Lamiaceae), що налічують по 7 видів (6,1%) кожна. Далі ідуть родини Жовтецеві (6 видів – 5,2%), Ранникові (5видів – 4,3%), Лілійні (5видів – 4,3%), Хрестоцвіті (4 види – 3,5%), Вербові (4види – 3,5%), Гвоздичні (3 види – 2,6%), Шорстколисті (3 види – 2,6%), Соснові і Березові (по 3 види – 2,6%). Решта родин налічують по два та по одному виду.
По кількості родів найоб”ємнішими є родини: Складноцвіті (12 родів), Бобові (8 родів), Губоцвіті (7 родів). По п”ять родів налічують родини: Розові (Rosaceae), Жовтецеві (Ranunculaceae), Лілійні (Liliaceae); по чотири – Вербові, Хрестоцвіті, Ранникові; по три – Соснові, Гвоздикові (Caryophylaceae), Шорстколисті (Boraginaceae); решта родин налічують по одному та по два роди.
Отже, найхарактернішою родиною на території урочища “Струмкове” є родина Складноцвітих. Рослини цієї родини зазвичай не важко відрізнити від рослин інших родин по характерному для них суцвіттю - кошику. Основу кошика утворює розширене квітколоже, на якому розташовуються тісно прилягаючі одна до одної квіточки. Зовні квітколоже оточене обгорткою, яка складається з більш або менш сильно видозмінених верхівкових листків. Листочки обгортки розташовуються в один-два або декілька рядів. Розміри кошика у дикорослих складноцвітих частіше не великі в діаметрі, в межах від одного до декількох сантиметрів. Тичинок, зазвичай, п”ять. Гінецей складається з двох плодолистиків, зав”язь нижня, одногнізда. У більшості видів родини розвинутий стрижневий корінь і майже всі вони – трави, як однорічні так і багаторічні. Основними представниками є Хамоміла лікарська – Chamomilla recutita L., Деревій тисячолистий – Achillea millefolium L., Жовтозілля Якова – Senecio jacobaea L., Цикорій дикий – Cichorium intubys L., Злинка канадська – Frigeron canadensis (L.) Nees. та інші.
Родина Бобові – дерева, кущі, напівкущі і трави, які прийнято поділяти на три підродини: Мімозові – Mimosoideae, Цезальпінієві – Caesalpinoideae, і Власне Бобові – Fabaceae, головним чином на основі відмінностей в будові квітки. Листки бобових складні, з прилистками, що нерідко рано опадають. Більшість мімозових і багато цезальпінієвих мають складні двічі парноперисті листки. Складні непарноперисті і трійчасті листки характерні для власне бобових. Суцвіття у бобових можуть бути як верхівковими, так і пазушними, частіше бокоцвітними. Квітки бобових у більшості випадків двостатеві, але є й одностатеві, мають десять тичинок, що розміщуються в два кола, гінецей, зазвичай, складається з одного плодолистика.
Родина Розові об”єднує дерева, кущі і трави, з черговими, рідше супротивними, простими або складними листками, часто з прилистками. Квіти розових актиноморфні, двостатеві, з п”ятичленною чашечкою (рідко три-, чотиричленна). Число тичинок, розміщених колами, невизначене, або в два – чотири рази перевищує число пелюсток, або редуковано до 4-1. Плодолистики вільні, рідше зростаються між собою чи з квітковою трубкою. На основі відмінностей, головним чином в морфології плодів і в основних хромосомних числах, родина поділяється на чотири підродини: Спірейні – Spiraeoideae – плід листянка, рідко коробочка; Розові – Rosoideae – плід горішок, кістянки; Яблуневі – Maloideae – плід яблуко; Сливові – Prunoideae – плід кістянка.
Представники родини Губоцвітих легко впізнаються по будові віночка квіток, який має довгу трубку і двохгубий зів. Не менш своєрідний і плід губоцвітих, що складається з чотирьох односім”янних горішкоподібних або кістянковидних дольок. Губоцвітим належать також супротивні, цілкові листочки без прилистків, і звичайно – чотирьохгранні стебла. Дуже характерний для цих рослин ароматичний запах, який виділяється залозами, що виробляють ефірні масла складної будови. Більшість губоцвітих – трави і напівкущі. Стебла трав”янистих губоцвітих, звичайно, прямостоячі, хоча трапляють види зі стеблами, що стеляться по землі і з вкороченими у міжвузлях стеблами. І чашечка, і віночок губоцвітих, зазвичай, складаються з п”яти зрослих своєю основною частиною листочків в трубку. Тичинок, як правило, чотири, прикріплених до трубки віночка [1].
4.3 Еколого-ценотичний аналіз флори
Еколого-ценотичний аналіз флори проводиться з метою можливості порівняння даної флори з іншими, а також з метою виявлення екологічних особливостей території дослідження, історії антропогенного впливу. Важливими ознаками флори є систематичний склад видів, який добре характеризують флороценотипи. Вони об”єднубть види рослин, що генетично пов”язані з певним типом рослинності. Флороценотипи складаються з флороценоелементів, що являють собою певний вид (Табл.3).
Таблиця 3.Флороценотипи
Флороценотипи | Флороценоелементи
Абсолютне число | % число
1.Неморальний
2.Бореальний
3.Лучний
4.Ксерофільний
5.Гігрофільний
6.Гідрофільний
7.Сегетальний
8.Рудеральний
9.Адвентивнний
10.Гірський |
41
5
25
5
11
1
3
17
4
3 | 35,6
4,3
21,7
4,3
9,5
0,9
2,6
14,8
3,5
2,6
[10,19,24]
З усієї різноманітності видів, виявлених нами, більша їх частина (36%) утворюють неморальний флороценотип, для якого характерні види широколистяних лісів, що відображають екологічні умови помірної зони. Сюди відносяться: Дуб звичайний, Граб звичайний, Барвінок малий, Анемона дібровна, Печіночниця звичайна.
На другому місці за кількістю видів знаходиться лучний флороценотип (22%). Він об”єднує світлолюбні рослини відкритих місцезростань, приурочених до мезофільних умов середовища. Сюди відносяться такі рослини, як: Пижмо звичайне – Tanacetum officinalis L., Вовчуг польовий – Ononis arvensis L., Люцерна серповидна – Medicago falcate L., Жовтець їдкий – Ranunculus