Третім по кількості видів є рудеральний флороценотип (14,8%), який включає в себе рослини пустирів та будівельних майданчиків. Рудерали першими освоюють спустошену територію, наприклад після паводків. Це такі рослини, як: Подорожник великий – Plantago major L., Кульбаба лікарська – Taraxacum officinale L., Кропива дводомна – Urtica dioica L., Вероніка дібровна – Veronica chamaedris L., Мак дикий – Papaver rhoeas L., Синяк звичайний - Echium vulgare L. та інші.

Також значну кількість видів налічує гігрофільний флороценотип (11видів – 9,5%), дещо менше видів мають бореальний (5видів – 4,3%), ксерофільний (5видів – 4,3%) та адвентивний (4види – 3,5%) флороценотипи. Гірський та сегетальний налічують по три види (2,6%) та гідрофільний флороценотип налічує один вид (0,9%).

При узагальненні отриманих результатів дослідження флори урочища “Струмкове” було виявлено, що частка видів синантропної флори становить 20,9%. Синантропну флору утворюють сегетальний, рудеральний та адвентивний флороценотип. Частка синантропної флори служить показником екологічного стану досліджуваної території, інтенсивності антропогенного впливу на природні екосистеми. Отже, за часткою синантропності, бачимо, що дана флора мало змінена людиною і на 79% зберегла свій природний стан.

Частка адвентивних (заносних) видів, яку відображає індекс адвентивності, становить 3,5%, частка рідкісних видів, яку відображає індекс раритетності, становить 2,6%.

І.Г.Серебряков (1955, 1965рр.), вивчивши й узагальнивши раніше застосовані класифікації життєвих форм рослин за біолого-морфологічними ознаками, поклав у основу своєї системи ознаки тривалості життя всієї рослини та її “скелетних осей”, оскільки вони чіткіше відбивають вплив зовнішніх умов на морфогенез і зріст.

І.Г.Серебряков наводить такі одиниці класифікації (системи) життєвих форм покритонасінних та еволюції рослин: відділи, типи, класи, підкласи, підтипи, секції життєвих форм і, відповідно, життєві форми (Таблиця 4). Життєва форма може бути уподібнена виду в систематиці і є основною одиницею екологічної системи рослин. Під життєвою формою автор розуміє сукупність дорослих особин певного виду в певних умовах зростання, які визначають властивий цим особинам своєрідний вигляд (габітус), включаючи надземні і підземні органи (підземні пагони і кореневу систему). Онтогенетично цей габітус виникає в результаті росту і розвитку в певних умовах середовища, а історично формується в певних грунтово-кліматичних та ценотичних умовах і відбиває пристосування рослин до цих умов (цит. за [38]).

Таблиця 4. Співвідношення життєвих форм рослин флори урочища “Струмкове”

Життєва форма | Кількість видів

Абсолютне число | % число

1.Монокарпічні однорічні трави

2. Монокарпічні дворічні трави

3.Полікарпічні трави

4.Дерева

5.Чагарники

6.Чагарнички | 13

9

67

14

9

2 | 11,3

7,8

58

12,2

7,8

1,7

За Серєбряковим І.Г. [38]

За даними таблиці помітно, що з усіх життєвих форм найчисленнішою є третя, тобто полікарпічні трави, до якої входить більше полови виявлених видів, а саме – 67 видів, що складають 58% від їх загальної кількості. До них відносяться: Перстач повзучий, Полин гіркий, Гвоздика дельтовидна, Чина весняна, Фіалка собача.

Також помітну кількість видів – 14 і 13 налічують відповідно дерева та монокарпічні однорічні трави, їх частка від загальної кількості видів складає 12,2% та 11,3% відповідно. До монокарпічних однорічних трав відносяться такі види, як Ромашка ромашковидна, Ромашка лікарська, Перестріч гайовий, Рутка лікарська, Конюшина польова, Стенактис однорічний та інші. Серед деревовидних форм виявлені такі види: Клен звичайний, Ясен звичайний, Граб звичайний, Дуб звичайний, Тополя чорна, Вільха сіра та інші.

Монокарпічні дворічні трави та чагарники налічують по 9 видів кожна, що складає частку життєвих форм – 7,8%. Чагарниками є: Малина звичайна, Ожина сиза, Бузина чорна, Ліщина звичайна та інші. До монокарпічних дворічних трав відносять такі види, як Подорожник великий, Гикавка сива, Дивина звичайна, Золототисячник малий та інші.

Найменшою по кількості видів є життєва форма – чагарнички, до якої відносяться всього два види, які відповідають частці - 1,7%, це Барвінок малий та Чебрець повзучий.

4.4. Географічний аналіз флори

Одним з основних понять географії рослин є поняття про ареал. Ареали видів характеризуються зайнятою територією на поверхні землі та її площею, конфігурацією крайової лінії, щільністю заселення, характером гупового розподілу особин (Таблиця 5). Ареали окремих видів мають багато подібних ознак, що є підставою для їх об”єднання в групи, які отримали назву географічних елементів. Першу класифікацію географічних елементів здійснив Ф.Пакс (1898р.) по флорі Карпат (цит. за [34]).

Таблиця 5. Характеристика видів флори урочища “Струмкове” за їх геоеграфічним поширенням

Види рослин | Тип ареалу

1.Буркун лікарський Melilotus officinalis (L.)Pall.

2.Чина весняна Lathyrus vernus (L.) Bernch.

3.Горошок мишачий Vicia cracca L.

4.Вовчуг польовий Ononis arvensis (L.)

5.Конюшина сумнівна Trifolium dubium Sibth.

6.Конюшина золтиста T. aureum L.

7.Конюшина польова T.arvense L.

8.Конюшина лучна T.pratense L.

9.Лядвинець рогатий Lotus corniculatus L.

10.Люцерна серповидна Medicago falcatа L.

11.Робінія біла

Robinia pseudoacacia L.

12.Деревій тисячолистий Achillea millefolium L.

13.Хамоміла лікарська Chamomilla recutita L.

14.Міцеліс стінний Mycelis muralis (L.) Reichenb.

15.Пижмо звичайне Tanacetum vulgare L.

16.Полин гіркий Artemisia absinthium L.

17.Стенактис однорічний Stenactis annua (L.) Nees.

18.Злинка канадська Frigeron canadensis (L.) Nees.

19.Цикорій дикий Cichorium intubys L.

20.Волошка лучна Centaurea jacea L.

21.Кульбаба лікарська Taraxacum officinale Web.et Wigg.

22.Жовтозілля Якова Senecio jacobaea L.

23.Золотушник звичайний Solidago virgauea L.

24.Гвоздика дельтовидна Dianthus deltoides L.

25.Мильнянка лікарська Saponaria officinalis L.

26.Зірочник дібровний Stellaria nemorum L.

27.Зубниця залозиста Dentaria glandulosa L.

28.Гикавка сива Berteroa incana (L.) DC.

29.Часник кінський Alliaria petiolata (Bieb.)

30.Водяний хрін болотний Rorippa palustris L.

31.Жовтець їдкий Ranunculus acris L.

32.Жовтець золотистий

R.auricomus L.

33.Пшінка весняна Ficaria verna Huds.

34.Печіночниця звичайна Hepatica nobilis Mill.

35.Анемона дібровна Anemone nemorosa L.

36.Рівноплідник рутвицелистий

Isopyrum thalictroides L.

37.Жабрій звичайний Galeopsis tetrahit L.

38.Суховершки звичайні

Prunella vulgaris L.

39.Чистець болотній Stachys palustris L.

40.Розхідник звичайний Glechoma hederacea L.

41.Чебрець повзучий Thymus serpillum L.

42.М”ята довголиста Mentha longifolia L.

43. Горлянка повзуча Ajuga reptans L.

44.Дзвоники персиколисті

Campanula persicifolia L.

45.Дзвоники кропиволисті