і макрофітами. Як правило, визначається потенційна фосфатмінералізуюча активність бактеріопланктону, яка розраховується за різницею концентрації іонів РО4 у вихідній воді в момент постановки (закладки) досліду (контроль) і в пробі, що містить "енергетичну ре-човину" і була витриманою у водоймі протягом 3-х діб. Як "енергетичну речовину" можна використовувати лецитин чи нуклеїновокислий натрій у кількості 0,1 мг.
Протеазна активність. При вивченні інтенсивності мінералізації органічних речовин у воді будь-яких водойм можна використовувати метод визначення потенційної протеолітичної активності (ППА). При цьому виробляється формальне титрування за Плешковим і врахову-ється кількість відщепленого від желатини (енергетична речовина) змінного азоту в мг на 10 мл води. У природних водоймах ППА зростає навесні і восени, що вказує на високу забезпеченість мі-кроорганізмів продуцентів протеїназ енергетичною речовиною за ра-хунок автохтонної органічної речовини. При роботі на водоймищах найбільша ППА відзначена при рН 7,9-8,2 і температурі 7,8-15,5°С. Між величиною ППА і мікробним числом спостерігається пряма кореляція.
Як правило, при вивченні впливу різних факторів на біохімічну ак-тивність бактеріопланктону на кожній із водойм дослідження прово-дяться по сезонах року, а на рибоводних ставках не рідше 1-2 разів на місяць. При цьому дотримуються єдиної експозиції склянок і парале-льно проводять кількісний облік бактерій відповідних фізіологічних груп.