Мезофіти — це рослини, що живуть за умов середнього зволо-ження. Це рослини помірних кліматичних поясів, проте вони зустрі-чаються і в тропіках.

До цієї групи належать лучні-трави — конюшина, злаки, пирій повзучий, стоколос, тимофіївка; лісові трави: конвалія; майже всі деревні рослини: береза, дуб, клен, ліщина, польові; овочеві культури: овес; картопля, жито, капуста, кріп тощо.

Ксерофіти — це рослини посушливих .місць, які пристосувались до життя в. умовах дуже тривалої, або сезонної ґрунтової і атмо-сферної посухи. 3,а.: анатомо-морфологічними (фізіологічними оз-наками — це різноманітна група рослин, спільними рисами яких є наявність спеціальних пристосувань, що перешкоджають випа-ровуванню і запобігають перегріванню. Для них характерні вузькі, жорсткі-листки, часто скручені в трубочку (ковила), з товстою кутикулою: і високим нальотом, а також листки можуть бути і зовсім редуковані, і їхню роль виконує стебло.

Сукуленти — соковиті, м'ясисті, багаторічні рослини з добре розвинутою поверхневою кореневою системою, редукованими в колючки листочками з стеблами, що нагромаджують багато води. У флорі України сукулентів мало,— це очиток, молодило. В основному сукуленти поширені в пустелях Африки (молочаї, алое, каланхое), Центральної та Південної Америки (кактуси, агави та ін.).

Гідрофіти — водні рослини, які прикріплені до ґрунту і зану-рені у воду цілком або нижньою частиною. Майже всі гідрофі-ти— багаторічники, серед них багато квіткових рослин.;

Дуже важливу роль у водному режимі відіграє вологість ґрунту.

Визначаючи екологічну роль води, треба враховувати не тіль-ки кількість вологи, що доступна рослинам, а й співвідношення її з витратами на постачання, тобто з водним балансом рослин. Водний баланс рослин складається з трьох послідовних процесів: 1) надходження води в корені рослин з ґрунту; 2) підняття води по коренях і стеблах у листки та ембріональні клітини надземної частини; 3) випаровування надлишку води з листків в атмосферу (транспірація).

Повітря

Повітря як кліматичний фактор постійно впливає на рослини. Цей вплив викликаний рухом повітря (вітром). Крім того, повітря, є одним із джерел живлення рослин. Повітряне живлення зеленої рослини — фотосинтез — тісно пов'язане з використанням вугле-цю. Майже половина сухої маси рослини припадає на вуглець, за-своєний нею з повітря.)

Певну роль у житті рослин відіграє рух повітря. Вплив вітру може бути прямим і непрямим. Прямий вплив багатогранний, це насамперед механічна дія: вітролом, пошкодження дерев і чагар-ників. Під час побічного впливу змінюються умови зростання рослин: видування ґрунту, оголення коренів, засипання рослин . піском, снігові заноси, висушування надземної частини, темпера-турні перепади, зниження фотосинтезу тощо. Вітри і насамперед ті, що постійно .дмуть .в одному напрямку, найбільше впливають на дерева. Механічна дія вітру посилюється, коли він переносить дрібні частки піску, пилу, снігу.

Позитивний вплив вітру в житті рослин виявляється в пере-хресному запиленні великої групи рослин, до якої належить понад 10% усіх голонасінних та покритонасінних рослин.

Грунт

Грунт є одним з компонентів наземних екосистем і природною основою їхнього функціонування, а рослинність — важливим фак-тором ґрунтоутворення, проте грунт визначає досить часто тип рослинності. Всі рослини залежно від наявності в ґрунтах пожив-них речовин поділяють на три групи: еутрофи, оліготрофи і мезотрофи.

Еутрофи — рослини, вимогливі до наявності в ґрунті пожив-них речовин. До них належить переважна більшість рослин за-плавних лук і широколистяних :лісів. Безумовно, ступінь еутрофності у них різний.

Оліготрофи зростають на бідних ґрунтах, що мають дуже мало поживних речовин і відрізняються високою кислотністю. До них належать рослини північних суходолів, сфагнових боліт (верес, білоус, росичка, журавлина).

Мезотрофи — займають проміжне положення між еутрофами і оліготрофами, вони ростуть на середніх за наявністю поживних речовин ґрунтах.

Рельєф не здійснює прямого впливу на життя рослин, проте впливає на ґрунтоутворення, а характер рельєфу, місцеположення в ньому рослин або рослинного угруповання значно впливає на життя рослин, регулює їх співвідношення і дію прямих екологіч-них факторів. Із зміною рельєфу змінюються кліматичні ґрунтові умови. Таким чином, за рахунок рельєфу збільшується різнома-нітність умов, зростання і відповідно урізноманітнюється флорис-тичний склад.

Література

І. В. Мороз, Б.К. Гришко-Богменко Ботаніка з основами екологія

Береговий П.П. Прахов М.М. Ботанічна географі – К.: Вища школа, 1969

Ботаніа з основами екології / Я.В Кудряшов, Г.Б. Родіонва, та ін. – М.1978.