Кількісне визначення. Потенціометричне титрування препаратів гіркого каштану проводять згідно ТФС 42-368-74. Розчин 5мл. 95% спирті, додають 5мл. H2O, перемішують і титрують із мікробюретки потенціометрично 0,02н. розчином NaOH. В якості індикаторного електроду використовують скляний електрод, а ематродон порівняння служить насичений каломельний електрод. 1 шт. 0,02н. розчину NaOH відповідає С54H95O25, якого в висушеному препараті повинно бути не менше 95,0%.

Експериментальні та клінічні дані: В науковій літературі наявна велика кількість даних експериментальних та клінічних досліджень каштана кінського, як і його хімічно чистих біологічно-активних речовин.

Ескулін підвищує резистентність капілярів, внаслідок пригнічення активності гіалуронінази, стимулює антитромбластичну активність сироватки крові, припиняє пригнічення утворення антитромбіна в ретикулоендотеліальній системі, сапонін експін знижує в’язкість крові і таким чином сприяє відтоку венозної крові.

Встановлено, що препарати каштану мало токсичні, характеризуються сильним впливом на згортання крові.

Особливо ретельно проводили експериментальне вивчення виділеного із каштану тритерненового сапоніну – ексцину і деяких його похідних, які володіють вираженими протизапальними і проти набряковими властивостями, покращують трофіку тканин при недостатньому кровопостачанні і набряках, що доведено численними експериментами.

Важливе значення в розвитку антиексудативної дії есцину є його здатність підвищувати резистентність судин, що доведено на різних моделях запалення. Есцин зміцнює стінки капілярів, зменшує кількість пор і їх діаметр. В дослідах доведено, що за анти ексудативною дією есцин в 600 раз перевищує класичний флавон рутин. Існує припущення, що протизапальна дія есцину пов’язана з його впливом на кору наднирників і здатністю стимулювати секрецію глюкортикоїдів.

Есцин, ескулозид, есцинол володіє вираженими мембранотропними властивостями.

Важливим механізмом протизапальної і проти набрякової дії есцину є також веногонізуючий ефект. Есцин попереджує адгезію і активацію нейрофілів, виступає в ролі антагоніста медіаторів запалення, чим попереджує ушкодження венозної стінки. Важливо, що інші біологічно активні речовини, які містять в сумарних витяжках каштана, потенціюють протизапальну дія есцину. Протизапальними властивостями також володіє петролейний екстракт кори каштана.(F/Ienatore і інші 1989).

Антиексудативні і капілярозміцнюючі властивості есцину обумовлюють можливість його використання при набряках мозку, що було доведено численними експериментальними дослідженнями. Ліквідуючи порушення проникнення судинної стінки і підвищуючи тонус вен, а також усуваючи набряках різних структур мозку, есцин в значній мірі попереджує розвиток патофізиологічних механізмів, які лежать в основі больових подразнень і таким чином проявляють анальгезуючий ефект.

Есцини підвищують евакуаторну функцію шлунка мишей, а також проявляють гіпоглікемітичну дію (M/Yoshikawa та інші 1996). Їх гліпоглікемічний ефект пов’язують з пригніченням всмоктування глюкози в тонкому кишечникові.

Антикоагулятний ефект препаратів каштану кінського пов'язаний також із фраксином. Але в цілому по антикоагулуючим властивостям вони поступаються дику марину.

Ескулозид проявляє помірну салуретичну активність, яка залежно від дози підвищує рівень ниркової екскреції хлоридів, натрію і калію. Діуретична активність есцину значно слабша, в найбільш високій дозі досягається мінімальний ефект ескулозиду (M/I/Marebin та інші 1990).

В експерименті продемонстровано слабку спазмолітину (папавериноподібну) дію ескулетину, ескуліну, фраксину і фраксетину на гладку мускулатуру внутрішніх органів і коронарних судин.

Існують дані, що саноніни (частково ескулетин) і сполуки пептидної природи плодів каштана пригнічують ріст деяких бактерії і грибів.

Встановлено, що екстракт каштана проявляє протипухлинні властивості.

Побічна дія: Каштан кінський не відноситься до абсолютно безпечних рослин. Відомі випадки смертельного отруєння дітей його насінням. Токсичність рослини обумовлена алкалоїдами, глікозидами і санонінами. При отруєнні каштаном спостерігається: нервове посмикування м’язів , слабкість, втрата координації рухів, розширення зіниць, блювота, діарея, параліч і ступор. При отруєнні рекомендують промивання шлунку і симпатолітичну терапію. Препарат каштана добре переноситься пацієнтами, але в окремих людей може викликати алергічні реакції (висипка по шкірі, кропивниця і навіть анафіктичний шок). Рідше спостерігається відчуття гарячки, тахікардія, симптоми подразнення слизової оболонки ШКТ, нудота тощо. Можливе ушкодження функції нирок при передозуванні препаратом.

Лікарські засоби каштана протипоказані при кровотечах, тяжких захворюваннях нирок, хронічній нирковій недостатності, в першому триместрі вагітності, гіперчутливості до його компонентів. Це можна використовувати одночасно з аміноглікозидами, оскільки може підвищуватися нефротоксичність.

Пилок квітів каштана може бути алергеном.

Біологічна дія і застосування: Багатосистемні експериментальні дослідження дозволили рекомендувати препарати каштана кінського до клінічної апробації , а потім – до широкого використання в медицині. Їх використовують для профілактики і лікування різних судинних захворювань: післяопераційних тромбозів, тромбофлебітів, гемороїв, варикозному розширенні вен, посттравматичних