Сировина:

Зовнішні ознаки: обернено-яйцевидні, білоувато-сірі від густого біло-повстинистого опушення однонасінних бобів, довжиною – 4-9мм, широкою – 2,5-3,5мм. При довгому зберіганні опушення плодів стирається і вони стають чорно-бурими. Запах ароматний, специфічний і смак пряний, злегка гіркуватий.

Числові показники. Втрата в масі при висушуванні не більше 10%, сума псоралену та ізопсорелену (в перерахунку на абсолютно суху сировину) не менше 0,9%, вміст фурокумаринів абсолютно сухій, очищеній від домішок в сировині не менше 1%, вологи не більше 10%, золи загальної не більше 7%, органічних домішок не більше 4%.

Хімічний склад. Плоди псорелеї містять фурокумарини: псорален та ізопсорален (англеліцин) 1%, які супроводжуються умбеліфероном. У плодах, крім того, виявлено ефірну та жирну олії, речовини з естроген ними властивостями.

Кількісне визначення псоралену й ангеліцину в плодах псоралеї кістякової проводить хлороматоколориметричиним методом згідно МРТУ 42 №3856-70.

10г. подрібнених і просіяних через сито з діаметром отворів 1мм. плодів поміщають у мірну колбу об’ємом 50мл., заливають 25мл. 80% р-ну етилового спирту і збовтують на вібраційному апараті. Витяжку доводить тим же спиртом до мітки, добре перемішують і фільтрують через скляний фільтр №1.

Смужку хроматографічно паперу марки “Б” розміром 18х25см попередньо імпрегнують 15 мл. 10% розчину формаміду в метиловому спирті. На стартову лінію, яка знаходиться на 10см від верхнього краю вузької сторони листка паперу, відступаючи по 4,5см з двох сторін, мікро піпеткою загальною лінією наносять 1 мл. витяжки. Папір злегка підсушують і поміщають в камеру для хроматографування. Системи розчинників: гексан-бензол – метиловий спирт (5 : 4 : 1, по об’єму). Спосіб хроматографування низхідний. Хроматографуння проводять 2,5-3 години, тобто до того часу, поки фронт розчинника не досягне лінії, на 2-3см нижче від нижнього краю паперу. Висушену хроматограму проглядають на хімеконі ІЧ-1 і плями фурокумаринів обводять олівцем. Перша від старту пляма відповідає псоралену (Rf0,67), друга – ізопсоралену (Rf0,71). Ділянки паперу з плямами фурокумаринів ріжуть на дрібні кусочки, поміщають у дві колби з притертою пробкою і доливають по 40мл 95% етилового спирту. Елюювання проводять при кімнатній температурі на вібраційному апараті протягом 2 годин. Елюат фільтрують через скляний фільтр №1. В колбу об’ємом 25мл. до 5мл. елюату додають 3 мл. 0,05л. розчину NaOH і 2 мл. діазореактива. Одночасно в другій колбі змішують 10мл. 95% розчину етилового спирту, 6мл. 0,05л.розчину NaOH і 4 мл. дізореактиву – готують розчин для контрольних кювет. Вміст колби перемішують 1 годину, переливають в кювети з товщиною шару 0,5см. І визначають питому густину забарвлених розчинів по шкалі правого барабана фотоколориметра ФЕК-М. Псорален визначають з зеленим (область максимального пропускання 500-530нм), ізопсоралена з синім світлофільтром (область максимального пропускання 480-500нм), вимірювання повторюють і вичислюють середню величину оптичної густини).

Стандартні розчини готують із стандартних зразків псоралену та ізопсоралену в концентрації 0,0025-0,003 мг/мл на 95% етиловому спирті. Одночасно з колориметруванням елюатів беруть по 5 мл. розчину стандартного зразка кожного фурокумарину і таким же способом визначають їх оптичну густину.

Процентний вміст окремих фурокумаринів х в сировині обчислюють за формулою:

де 50 – загальний об’єм виділеної витяжки, мл. і 40 – об’єм спирту, використаного для елюювання окремих фурокумаринів з паперу, мл.; Д1 – оптична густина елюату; Дг – оптична густина розчину стандартного зразка; А – концентрація стандартного розчину, мг/мл.; 1,0 – кількість виділеної витяжки, нанесена на хроматографічний папір; - втрата в масі сировини при висушуванні, %.

Сума псоралену та ізопсоралену в перерахунку на абсолютно суху масу повинна бути не менше 0.9%.

Експериментальні та клінічні дані: Псоралею кістянкову досліджував Н.М. Хабилов, який провів порівняльне дослідження фотосенсибілізуючих властивостей екстракту псоралеї з келіном і метадіном. Найбільш чітка картина порівняльного дослідження досліджуваних препаратів на пігментоутворення шкіри спостерігалось на 7-8 день досліду. Під дією келіну спостерігалась інтенсивна пігментація шкіри у 11 із 20, під дією меладініну – у 5 із 20. Дещо сильніше меладініну проявляв свою дію екстракт з псоралеї, хоч дія останнього починалась пізніше.

Побічна дія. Можливий негативний вплив на організм, наслідком якого є головний біль, серцебиття, болі в ділянці серця та диспептичні явища.

Біологічна дія та застосування. З плодів псоралеї виготовляють препарат псорален, який являє собою природну суміш псоралену та ізопсоралену і належить до фотосенсибілізуючих засобів. Застосовують при гніздовому й тотальному облисінні та при вітиліго (альбінізм).

Протипоказання. Препарат протипоказаний при гострих шлунково-кишкових захворюваннях, гепатиті, цирозі печінки, гострому і хронічному нефриті, діабеті, кахексії, гіпертонічній хворобі та виражених ендокринопатіях, при туберкульозі, захворюваннях крові, серця й центральної нервової системи, при злоякісних і доброякісних новоутвореннях та при вагітності. Його не рекомендують приймати дітям до 5 років і хворим похилого віку. Лікування проводять під наглядом лікаря, суворо дотримуючись призначеного режиму опромінення.

Пастернак посівний

Pastinaca sativa

Родина: Селерові: - Apiaceal

Сировина: плоди пастернаку посівного – frusbus Pastinacae satival

Назва рослини походить від Pastinaca – латинська назва селерової рослини і латин sativus – посівний.

Опис рослини. Дворічна трав’яниста рослина з веретеновидним м’ясистим округло-сплюснутим або конусовидним жовто-коричневим коренем. В перший рік розвивається розетка перистих листків на довгих черешках, на другий – прямостояче розгалужене крапчасто-борозенчасте голе стебло заввишки 100-170см. Стеблові листки чергові сиудячі перисторозсічені з 3-7 парами видовжено яйцевидних зарубчастопилчастих і часто надрізано лопатевих сегментів. Квіти правильні, двостатеві або частково тичинкові, 5-пелюсткові, зібрані в складні зонтики з 8-12 головними променями. Пелюстки жовті, округло-яйцевидні, трохи виїмчасті, у виїмці з загнутою всередину часточкою. Цвіте у