липні-серпні. Плід – жовтувато-бура двосім’янка, яка розпадається на два напівплодики.
Поширення. Росте на лугах і вологих трав’янистих місцях серед кущів, вздовж доріг. Широко культивують як овочеву та лікарську рослину.
Заготівля. Заготовляють сировину після побуріння 60-80% зонтиків. Рослини скошують машинами і досушують у валках, потім обмолочують і очищають від домішок. Сушать на вільному повітрі в суху погоду. Зберігають в сухому провітрюваному приміщенні. Терміні придатності – 3 роки.
Сировина.
Зовнішні ознаки. Сухі, зрілі, жовто-бурі плоди, які зазвичай розпадають на окремі напівплодики, лінзоподібно-сплюснуті, широко-овальні до круглих, з верхівковим диском. Напівплодики 5-7мм. завдовжки, 4-6мм. завширшки з нитковидними спинними ребрами і добре просвічуваними в глибині секторними каналами. Кількість каналів варіює, але в більшості випадків їх буває 4 на спинній стороні напівплодика і 2 на спаяній стороні. (1) Запах ароматний, своєрідний. Смак пряно-гіркуватий.
Мікроскопічні ознаки: на поперечному зрізі напівплодика, при розгляді в лупу чи при малому збільшенні мікроскопа (2), видно з периферії порівняно тонкий навколоплідник, із слабо виділеними ребрами, в яких проходять провідні пучки; в ложбинках навколоплідника розташовані секреторні канали, які заглиблюються на спаяній стороні в ендосперм. Насіння, яке складається з оболонки, ендосперму і зародка, вміщено всередині навклоплідника.
При великому збільшенні (3) на зовнішній частині навколо плідника видно 3-4 ряди клітин основної паренхіми, які прилягають на внутрішній частині навколо плідника до механічного шару, який складається з тангентально витягнених клітин з пористими потовщеннями. Ксилема провідних пучків зі слабо потовщеними стінками судин; флоема часто з облітерованими клітинами. Секреторні канали септировані, різних розмірів в перерізі. Ендосперм складається з подібних багатокутних клітин, заповнених олією, алейроновими зернами та друзами оксалату кальцію; клітини зародка тонкостійкі. На поперечному зрізі через бокове крило напівплодика видно своєрідну будову механічного шару з різко орієнтованими, різної форми, клітинними елементами. В ділянці бокового пучка механічні волокна орієнтовані вертикально, утворюючи міцний склеренхівний тяж, по боках якого розташовуються елементи ксилеми і флоеми. Всі клітини механічної тканини і ксилеми провідних пучків дерев’яніють.
Числові показники: втрата в масі при висушуванні не більше 10%, органічних домішок не більш 2%, мінеральних – не більше 1%.
Хімічний склад. У плодах є 0,66-1,45% фурокуморинів (бергаптен, ксантотоксин, ксантотоксол, імператорин, ізопімпінелін), флавоноїдні глікозиди, жирна олія (110%), до складу якої входять гліцерид, капронової й масляної кислот, ефірна олія (1,5-3,6%), до складу якої входять октиловий ефір масляної кислоти, каприлова, пропіонова ті інші кислоти. Народна медицина широко використовує свіжі коренеплоди пастернаку, які містять жирну олію (8,6-10,6%), аскорбінову, нікотинову кислоти, рибофлавін, тіамін, каротин, мінеральні солі, ефірну олію (0,7-3,5%).
Кількісне визначення вмісту фурокумаринів у плодах пастернаку посівного проводять полярографічним методом відповідно до МРТУ 42 №3043-71.
Близько 2г (точка наважка) подрібнених плодів (сито з розміром отворів 0,5мм) виділяють 100мл. 95% етилового спирту при нагріванні на киплячій водяній бані в колбі за зворотнім холодильником протягом 2 годин. Спиртову витяжку поміщають в колбу для відгонки. Операцію виділення повторюють ще з 50мл. 95% етилового сприту при нагріванні протягом 10 хвилин.
Із об’єднаних спиртових витяжок відганяють спирт, а залишок переносять кількісно в мірну колбу об’ємом 10мл. і доводять об’єм розчину 95% етиловим спиртом до мітки.
0,2-0,4мл (точний об’єм) отриманої витяжки доводять до 5 мл. 95% розчином етилового спирту, додають 3 мл. 5% розчину тетрамоній йодиду в 50% етиловому спирті, пропускають водень 5-10 хвилин і полярографують при катодній поляризації в інтервалі 1,00-1,6В (відносно внутрішнього аноду).
Паралельно полярографують стандартний спиртовий розчин, який містить 0,0001/г ксантотоксину в 1мл. розчину.
Процентний вміст суми кумаринів х в перерахунку на ксантотоксин обчислюють за формулою:
де А – кількість ксантотоксину в стандартному розчині, г.; Н – висота хвилі стандартного розчину, мм; Нх – висота хвилі досліджуваного розчину, мм; V2 – об’єм витяжки, отриманої з наважки плодів, мл; V1 – Об’єм витяжки, взятої для полярографії, мл.; т – маса наважки абсолютно сухої сировини, г.
Процентний вміст суми фурокумаринів в перерахунку на абсолютну суху сировину повинен бути не менше 1%.
Експериментальні та хімічні дані. Із біологічно активних речовин пастернаку посівного найбільш достатньо вивчений пастинацин (Безрук, 1958; Агарська, Берук, 1956). Дію пастернаку досліджено як на препараті ізольованого серця по Лангендорфу, так і в умовах всього організму, який викликає посилення коронарного кровообігу на протязі 10-15 хвилин. На периферичні судини пастинацин проявляє більш слабшу судинорозширюючу дію.
За даними цих же авторів пастинацин володіє спазмолітичною активністю на гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту. Особливо виражений ефект доведений при експериментальних спазамах, викликаних ацетилхоліном.
Патинацин проявляє помірну гіпотензивну дію у нормотенсивних тварин.
Фармакологічні дослідження кумаринової суміші, і виділеної із пастернаку, проводили Бубаве-Іванова і Желева (1972) і встановили, що дана суміш характеризується наявністю коронаророзширюючих властивостей. По відношенню до периферичних судин суміш виявляється практично неактивною. Дослідження суміші з метою встановити її вплив на процеси окислення в міокарді показали, що вона не впливає на використання кисню в міокардом. Кума нова суміш володіє слабким позитивним інотропним і негативним хронотропним впливом.
Суміш двох кумаринів – бергаптену і ксантотоксину – бероксан має фотосенсибілізуючу активність, стимулює ріст волосся.
Побічна дія. Токсичність кумаринової суміші низька. Доведено, що рослинний препарат не впливає на поведінку, гемолітичні показники і гістологічні дослідження паренхіматозних органів не показали відхилень. Проте при вживанні бероксану можливий побічний вплив на організм, який проявляється головним болем, серцебиттям, болями в ділянці серця та диспетичними явищами.
Біологічна дія та застосування. У науковій медицині використовують препарат пастенацин і бероксан, які виготовляють з плодів пастернаку. Пастинацин проявляє спазмологічну дію та