Реферат

на тему:

Типи поділу рослинних клітин

Зміст

Типи поділу рослин клітин

Особливості будови та форма клітин справжніх бактерій.

Загальна характеристика Дроб’янок, їх класифікація. Ціанобактерії.

1. ПОДІЛ КЛІТИНИ

Кількість клітин в організмі збільшується в результаті їх поді-лу. Причини, що зумовлюють процес поділу, різноманітні: порушен-ня нормального співвідношення між об'ємами ядра і цитоплазми, коли цитоплазма настільки збільшується, що ядро не може регу-лювати життєві процеси, які відбуваються в клітині; порушення співвідношення об'єму клітини і загальної поверхні клітинної стін-ки; вплив різних стимуляторів (гормонів, продуктів розпаду клі-тини тощо).

Розрізняють три типи поділу: амітоз (прямий поділ), мітоз, або каріокінез (непрямий поділ), і мейоз (редукційний поділ).

Амітоз здійснюється шляхом перешнурування ядра на дві і біль-ше частин, які не завжди однакові. Часто поділ ядер не закінчу-ється поділом клітин і тоді виникають клітини з великою кількістю ядер. Відразу за перешнуруванням ядра відбувається поділ цито-плазми. Під час амітозу хромосоми розподіляються між дочірними клітинами нерівномірно, тому не забезпечується їхня біологічна рівнозначність. Амітоз спостерігається у молодих, нормально роз-винутих клітинах, наприклад у денці цибулини цибулі, в тканинах кореня, але найчастіше він відбувається у високодиференційованих і старих клітинах.

Найпоширенішим способом поділу клітин є мітоз (рис. 2). Мі-тоз – це непрямий поділ соматичних клітин, при якому утворю-ються дві клітини з набором хромосом, ідентичним кількісно і якіс-но материнській клітині. Сукупність саморегулювання процесів, які відбуваються з клітині протягом часу, що минає від одного поділу до другого, називають мітотичним циклом. Міточний цикл складається з інтерфази й мітозу, що тісно зв’язані між собою, він триває приблизно 10-20 год. Мітоз забезпечує ріст і розвиток рослин.

У мітозі розрізняють чотири фази: профазу, метафазу, анафазу і телофазу. Проміжок часу між двома послідовними поділами клітини називається інтерфазою. Інтерфаза – найтриваліша частина мітотичного циклу. В інтерфазі виділяють три періоди: пресин-тетичний, в якому відбувається ріст клітини, що утворилася, відтворення цитоплазматичних структур, синтез РНК і білка, на-копичення енергії; синтетичний – реплікація молекул ДНК, утворення двох хроматид; постсинтетичний – синтез білка, накопичення енергії. Як тільки ця підготовка закінчується, настає профаза.

У профазі в ядрі починають виявлятися хромосоми. Кожна з них складається з двох тонких ниток – хроматид, які безладно пе-реплетені між собою. У цей час ядерце зменшується і згодом зникає разом з ядерною мембраною, нуклеоплазма змішується з гіало-плазмою.

У метафазі закладається ахроматинове веретено, хромосоми максимально спіралізуються і розміщуються в екваторіальній пло-щині клітини. Паралельно з цим з полюсів клітини виростають на-зустріч один одному конуси ахроматинової фігури, утворюючи су-цільне веретено. Наприкінці метафази хроматиди починають роз-ходитись.

На стадії анафази хроматиди розходяться до протилежних по-люсів веретена, і кожна хроматида стає хромосомою.

У телофазі хромосоми деспіралізуються, мітотичне веретено руй-нується, утворюється ядерна оболонка. Закінчується поділ клітини утворенням клітинної оболонки між двома новоутвореними кліти-нами. Цей процес називають цитокінезом.

Мейоз – поділ ядра, який відбувається перед статевим проце-сом . Під час мейозу ядро ділиться в два етапи: гетсротип-ний і гомеотипний. У кожному з цих поділів виділяють чотири фази: профазу, метафазу, анафазу і телофазу.

У профазі першого поділу гомологічні хромосоми можуть обмі-нюватися між собою окремими частинами. Наприкінці профази вкорочені й потовщені хромосоми відходять до периферії, зникають ядерця й ядерна оболонка, утворюється ахроматипове веретено. Настає друга фаза поділу – метафаза. Хромосоми лише розділя-ються двома взаємно перпендикулярними щілинами. Одна щілина відділяє гомологічні хромосоми і називається редукційною, а друга – екваційна – ділить кожну хромосому на дві хрома-тиди. Біваленти концентруються в екваторіальній площині.

Анафаза настає тоді, коли біваленти починають роз'єдну-ватися по редукційній щілині і відходити одна – до одного полюса, друга – до другого, тобто відбувається зменшення кількості хро-мосом наполовину. Телофаза І дуже короткочасна. Вона практично зливається з профазою II. Другий поділ мейозу фактично почина-ється з метафази П, коли моновалентні хромосоми, кожна з яких складається з двох хроматид, розміщуються в екваторіальній площині, утворюючи метафазну пластинку. Кожна хромосома ді-литься на хроматиди, і вони в анафазі розходяться до полюсів клі-тини.

Схема мейозу:

1 – інтерфаза; 2–6 – профаза І; 7 – метафаза І; 8 – анафаза І; 9 – телофаза І; 10 – метафаза II; 11 – анафаза II; 12 – цитокінез

У телофазі утворюється чотири ядра з гаплоїдним набором хро-мосом. Клітинні оболонки формуються після закінчення мейозу. Так, з однієї диплоїдної клітини в процесі редукційного поділу утворю-ється тетрада (чотири), клітин, які містять у ядрі гаплоїдний набір хромосом, при цьому виникає значна різноманітність клітин, ос-кільки батьківські і материнські хромосоми, можуть потрапити в різні клітини і комбінації.

Біологічне значення мітозу і мейозу. Внаслідок мітозу кожна дочірня клітина дістає такі хромосоми, які мала материнська клі-тина. Отже, біологічне значення мітозу полягає в рівномірному роз-поділі хромосом між ядрами двох дочірніх клітин. Це означає, що мітоз забезпечує точне передавання всієї спадкової інформації кожному з дочірніх ядер.

Якщо порушити нормальний хід мітозу і в дочірній клітині хро-мосом виявиться менше або більше, ніж у материнській, то це призведе або до загибелі, або до істотних змін у життєдіяльності клі-тини– виникненню мутацій.

Біологічна суть мейозу полягає в зменшенні кількості хромосом удвічі й утворенні гаплоїдних гамет. Під час мейозу утворюється велика кількість нових комбінацій негомологічних хромосом, що веде до різноманітності рослинного світу.

2. Особливості будови та форма клітин справжніх бактерій.

Це великий відділ одноклітинних мікроскопічних організмів, які зустрічаються всюди в найрізноманітніших умовах середови-ща: в повітрі, воді, ґрунті, глибинах земної кори, організмах рос-лин і тварин. За формою бактерії бувають кулясті