Клас Magnoliopsida | 34 | 80,9 | 92 | 80,7

Клас Liliopsida | 8 | 19,0 | 22 | 19,2

Голонасінні | 1 | 2,1 | 2 | 2,4

Папоротеподібні | 2 | 4,2 | 2 | 1,6

Хвощеподібні | 1 | 2,1 | 2 | 1,6

Мохи | 1 | 2,1 | 1 | 0,8

Встановлені види рослин досліджуваного урочища належать до 47 родин і 106 родів.

Відділ Покритонасінні об’єднує 42 родини, що складає 89,3% від загальної кількості родин; з них 34 родини належать до класу Magnoliopsida і 8 родин до класу Liliopsida.

До відділу Папоротеподібні входить 2 родини (4,2%), а відділи Голонасінні, Хвощеподібні і Мохи налічують по 1 родині (2,1%).

Провідна частина родинного спектра за кількістю видів сформована 16 родинами, до кожної з яких належить три і більше видів (табл.4), (мал.4).

Найчисельнішою є родина Asteraceae, частка видів якої складає 9,8% флори урочища. Родина Asteraceae об’єднує 12 видів і 12 родів, що в процентному відношенні складає відповідно 9,8% і 11.3%.

Родина Lamiaceae включає 12 видів і 10 родів (9,8% і 9,4%).

Інші родини за видовою різноманітністю розміщуються в такому порядку: Fabaceae – 9 видів; Poaceae – 7; Scrophulariaceae – 6; Apiaceaе – 5; Rubiacea – 4; Primulaceae – 3 види.

Сім родин налічують по 2 види: Тирличеві, Онагрові, Молочайні, Хрестоцвіті, Гвоздикові, Зозулинцеві та Хвощові.

23 родини представлені 1 видом і 1 родом. Це такі родини: Фіалкові, Барвінкові, Повитицеві, Пасльонові, Жимолостеві, Мальвові, Квасеницеві, Китяткові, Плакунові, Звіробійні, Омелові, Ломикаменеві, Бальзамінові, Хвилівникові, Геранієві, Ліщинові, Вириницеві, Гречкові, Часникові, Амарилісові, Півникові, Щитникові, Невиразно лускові.

За кількістю родів родини розміщають в такому порядку: Poaceae (7 родів), Fabaceae, Scrophulariaceae, Apiacea (5 родів), Ranunculaceae, Liliaceae (4 роди), Rosaceae, Cyperaceae, Pinaceae (3 роди), Primulaceae, Boraginaceae (2 роди).

Провідна частина родового спектра сформована з 12 родів, кожен з яких складається з 2 і більше видів (табл.5).

Таблиця 4. Провідна частина родового спектра

Рід | Кількість видів

Trifolium | 4

Galium | 4

Campanula | 3

Mentha | 2

Sthachys | 2

Vicia | 2

Veronica | 2

Lysimachia | 2

Pulmonaria | 2

Euforbia | 2

Luzula | 2

Equisetum | 2

Яки видно з таблиці 5 найчисельнішими є роди з такою кількістю видів:

Trifolium, Galium – 4 види, Campanula – 3 види; з 2 видів складаються такі роди, як Mentha, Sthachys, Vicia, Veronica, Lysimachia, Pulmonaria, Euforbia, Luzula, Equisetum.

Мал.2. Діаграма процентного співвідношення відділів рослин

Мал.3. Систематичний спектр флори за провідними родинами

Припинення весняних приморозків на передгірських ділянках області в середньому припадає на кінець квітня – початок жовтня. Тому середня тривалість без морозного періоду в цих районах становить 150-155 днів.

Суми активних температур (понад 10оС) на Прикарпатті становлять 2500-2600оС.

Теплий період включає в себе три пори року – весну, літо та осінь, які докорінно відрізняються за метеорологічним режимом.

До холодного, або зимового періоду належить частина року з негативною середньою добовою температурою повітря. В Івано-Франківській області в середньому зима коротка і тепла. Загальна тривалість зими на території Передкарпаття становить 95-105 днів.

2.7. Рослинний покрив

Рослинний світ Прикарпаття, який складався протягом тисячоліть, є відображенням тих змін, що відбувалися на цій території.

За характером своєї рослинності Прикарпаття належить до середньоєвропейської провінції широколистяних лісів. Пануючим типом рослинності в даній місцевості є широколистяні й темнохвойні ліси.

В передгір’ї переважають дубові і дубово-грабові ліси. Основними супутніми деревними породами дубових і мішаних дубово-грабових лісів низовини і передгір’я є ясен, осика, вільха сіра, липа серцелиста, клен гостролистий, клен татарський.

В підліску і на узліссі дубових і мішаних лісів передгір’я характерними чагарниками є кизил справжній – рослина середньо-морського походження.

Внаслідок інтенсивної діяльності людини лісова рослинність низовини і передгір’я втратила свої природні риси (високопродуктивні діброви починають займати низькопродуктивні деревні породи).

В передгір’ї Прикарпаття місцями зростають смереково-дубові, буково-соснові, соснові ліси.

Трав’янисте вкриття характеризується буйним розвитком ранньовесняної флори, коли ще до розпускання листя на деревах землю вкривають суцільні білі килими з анемони дібровної, білоцвіту весняного, які на галявинах доповнюються фіолетово-блакитними відтінками, що їх утворюють шафран Гейфелів, проліска дволиста.

З деревних порід постійними супутниками букових лісів є явір, в’яз шершавий, ясен, клен польовий.

Високий ступінь затіненості під зеленим шатром букових лісів не сприяє поширенню чагарників у лісі. Найбільш характерними і постійними супутниками букових лісів є вовчі ягоди, ожина коротковолоса. Чагарники поширені в основному на узліссях та галявинах, зокрема, бузина червона, чорна, жимолость пухнаста, чорна, малина та ін.

Отже, рослинний покрив та флора Прикарпаття відзначаються невеликою різноманітністю.

Література

Афанасьєв Д., Білик Г.І., Брадіс Є.М., Гринь Ф.О. Класифікація рослинності Української РСР.-Укр.бот.жур., 1956р., 13 №4, 63-82с.

Береговий П.М. Геоботаніка.-Київ: Рад.шк., 1966.-176с.

Визначник рослин України.-Київ, 1965.-878с.

Визначник рослин Українських Карпат.-Київ: Наук.думка, 1973.-880с.

Воронов А.Г. Геоботаника.-Москва: Высш.шк., 1973.-384с.

Геренчук К.І. Природа Івано-Франківської області: Вищ.шк., 1973.-160с.

Герушинський З.Ю. Типи лісів Івано-Франківської області.-Івано-Франківськ, 1970.-186с.

Гладун Я.Д., Ткачик В.П. та ін. Ресурсы основных видов плодово-ягодных растений Укр.Карпат.-268с.

Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології.-Київ. Фітосоціоцентр, 2000.-240с.

Гринь Ф.О. Дубові та широколистяно-дубові ліси.-В кн..: Рослинність УРСР: Ліси.-Київ: Наук.думка, 1971.-235с.

Гринь Ф.О., Косець М.І. Лісова рослинність Радянських Карпат та її народногосподарське значення.-Київ, 1954.-280с.

Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис.-Київ: Наук.думка, 1985.-192с.

Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І. Дари лісів.-Київ: Урожай, 1979.-260с.

Єлін Ю.Я. Рослини наших лісів.-Київ: Рад.шк., 1983.-286с.

Кархут В.В, Жива аптека.-Київ: Здоров’я, 1992.-310с.

Комендар В.І. Лікарські рослини.-Ужгород, 1961.-180с.

Косець М.І. Букаві ліси Західного Поділля.-Бот.жур., 1947, 4 №3-4.

Косець М.І. Нарис лісової рослинності Львівської області УРСР.-Бот.жур., 1953, 10 №4.

Клеопов Ю.Д. Анализ флоры европейськой части СРСР.-Київ: Н.думка, 1990.-352с.

Красная книга. Дикорастущие виды