Це свідчить про подібні умови росту гілки упродовж трьох років. Деревина складається з судин, клітин паренхіми і механічної тканини. Численні клітини механічної ткани-ни надають стеблу міцності і захищають великі судини від стискання сусідніми клітинами. До периферії зовнішньо-го кільця прилягає тонкий шар клітин вторинної твірної тканини — камбію. Зовні від камбію розміщується шар кори, вкритий корковою тканиною і відмерлою шкіркою.

У корі є різні тканини: провідна, механічна, основна. Провідна тканина представлена ситоподібними трубками, механічна — луб'яними волокнами, які надають стеблу міцності й гнучкості. Основна тканина виповнює проміжки між цими тканинами і може нагромаджувати поживні речовини.

Зовні кора вкрита корковою тканиною, яка складається з мертвих клітин, на її поверхні знаходяться клітини відми-раючої шкірки. Шкірка і корок захищають стебло від впливу несприятливих умов, не пропускають вони і по-вітря. У корковому шарі більшості дерев і кущів є спе-ціальні отвори, крізь які надходить повітря, необхідне для дихання рослини, — сочевички, які мають вигляд маленьких горбиків на поверхні стебла. Сочевички утворені великими клітинами основної тканини з ве-ликими міжклітинниками.

Потовщення стебла відбувається за рахунок періодич-ної діяльності камбію. Клітини камбію постійно діють у період вегетації рослини і можуть функціонувати упро-довж кількох років. Особливо інтенсивно розмножуються клітини камбію навесні, тому кора з пагонів легко знімає-ться. Схематично процес росту клітин камбію можна уяви-ти так: клітина камбію росте і ділиться. З двох нових клітин внутрішня спеціалізується і перетворюється на клі-тину деревини, що прилягає до старих її елементів, а клітина камбію, відсунута назовні, зберігає здатність до подальшо-го поділу (тобто залишається камбіальною). Після поділу цієї клітини зовнішня дочірня клітина починає перетво-рюватися на постійну клітину кори, а внутрішня дочірня залишається камбіальною. Ця камбіальна клітина знову утворює клітину деревини, а далі — кори. Отже, камбій відкладає клітини безперервно: всередину — клітини, з яких будується деревина, назовні — клітини, з яких будується кора. Нові клітини деревини наростають назовні, а кліти-ни кори — із середини. При цьому камбій весь час кільце-подібне обхоплює деревину.

Як правило, клітин деревини утворюється значно більше, ніж клітин кори, тому деревина займає значнішу частину на поперечному розрізі стебла. Клітини деревини і кори, які утворилися з камбію, можуть розростатися як у поз-довжньому, так і в поперечному напрямку.

Ріст клітини камбію припиняється з настанням зимо-вого періоду, а навесні поновлюється. Лише у посушли-вих районах (саванах) рослини влітку втрачають листя і вступають у літній період спокою. За умов вологих тропіків дія камбію не припиняється, тому рослини там ростуть постійно.

На поперечному розрізі трирічного пагона липи видно, що деревина має чітко виражені шари. Це річні кільця, які чітко виділяються внаслідок того, що деревина, яка утвори-лась у різні пори року, має різні колір, блиск і щільність. Весняна деревина, яка утворилася після відновлення діяль-ності камбію, складається з великих клітин з тонкими обо-лонками. Вона зазвичай багатша на судини та трахеїди, тому здається пухкішою і забарвлена в світліший колір. Осіння деревина складається з більш товстостінних, але вужчих волокон і замість елементів, які проводять воду, містить більше механічної тканини, тому здається темнішою. Внас-лідок відмінності у структурі пізня деревина функціонує переважно як механічна тканина, а весняна проводить воду з розчиненими мінеральними солями. Перехід від весняної деревини до осінньої відбувається поступово, а перехід від осінньої до весняної завжди раптовий.

Ширина річних кілець залежить від виду дерева, його віку (на початку життя рослини утворюються ширші кільця, з віком вони поступово вужчають), від умов середо-вища. За шириною кілець можна прочитати історію умов життя дерева.

Види листків:

Вайі - спеціальна назва для листів папоротей, що еволюційно відбулися в результаті ущільнення великих галузей. На відміну від листів інших вищих рослин вайі тривалий час продовжують верхівковий ріст, часто утворити при цьому характерну "" равлика, що розвертається.

Вегетативна частина листа - окрема частина листа, що забезпечує вегетацію, тобто харчування і ріст рослини. Поділ, властивий представникам класу ужовникових, що утворять тільки по одному листі.

Вегетативні листи - листи, що забезпечують харчування і ріст рослини, інакше вегетацію. Якщо на вегетативних листях розміщаються , говорять про сполучення листом функцій вегетації і розмноження, і такі листи називаються спороносними чи спорофіллам.

Жилкові дугасті - жилкування, при якому жилки протягаються від підстави до вершини листа по дузі, не перетинаючи один з одним. Один з основних типів жилкування рослин.

Жилкування пальчасте - жилкування, при якому малюнок головних жилок нагадує промені чи віяла розташування пальців розставленої долоні. Один з основних типів жилкування рослин.

Жилковання рівнобіжне - жилкування, при якому жилки протягаються від підстави до вершини листа паралельно, не перетинаючи один з одним. Один з основних типів жилкування рослин.

Жилкування пір'ясте - жилкування, при якому від головної жилки відходять у сторони бічні жилки, утворити малюнок, що нагадує перо птаха. Один з основних типів жилкования рослин.

Листкорозташування мутовчате - по трьох і більш листів у вузлах стебла.

Листкорозташувнаня чергове - по одному листі у вузлах стебла.

Листкорозташування супротивне - по двох листа у вузлах стебла.

Листи лінійні - листи, довжина листової пластинки яких перевершує ширину в п'ять і більш разів.

Листи довгасті - листи, довжина листової пластинки яких перевершує ширину в три-чотири разів, а найбільш широка частина листа знаходиться посередині.

Листи прості - маючі тільки одну