Кращими попередниками для пшениці при зрошенні є люцерна, зернові бобові культури, кукурудза на зелений корм, силос і зерно. Не рекомендується висівати озиму пшеницю повторно після озимої пшениці, бо це може стати причиною масового ураження рослин іржею, кореневими гнилями та іншими хворобами.

Основний обробіток ґрунту проводять з урахуванням попередни-ка та видового складу бур'янів. Він включає лущення та оранку плугами з передплужниками, яку слід проводити з одночасним кот-куванням за 3 - 4 тижні до сівби пшениці на глибину: після гороху та інших стерньових попередників 20 - 22 см, люцерни 28 - ЗО см, кукурудзи 25 - 27 см. При розміщенні пшениці після кукурудзи на зерно, яку збирають за 8-10 днів до оптимального строку сівби, за-мість оранки застосовують дискування ґрунту важкими дисковими боронами (БДТ-10) і приступають до сівби.

В умовах зрошення посіви озимої пшениці удобрюють органіч-ними та мінеральними добривами. З органічних використовують гній (ЗО т/га), який вносять при сівбі пшениці після неугноєної ку-курудзи. Із мінеральних добрив високоефективними на зрошуваних землях каштанового комплексу і чорноземах південних є азотно-фосфорні; калійні практично не забезпечують достовірного приросту врожаю зерна.

Норми мінеральних добрив слід розраховувати на програмовану врожайність — індивідуально для кожного вирощуваного сорту. На зрошуваних суглинкових ґрунтах більшу частину з розрахункових або рекомендованих норм азотних добрив вносять під оранку, мен-шу — в підживлення; на супіщаних ґрунтах азотні добрива краще вносити під передпосівну культивацію і в підживлення пшениці. Підживлюють озиму пшеницю частіше на II і IV етапах органогенезу.

Роздрібне застосування азотних добрив більш ефективне при ви-рощуванні твердих сортів озимої пшениці, у яких при внесенні біль-шої частини азоту до сівби послаблюється зимостійкість рослин.

Фосфорні добрива, як достатньо стійкі проти вимивання, вносять у два строки: до 85 % норми під оранку, решту — в рядки під час сівби пшениці. Якщо неможливо вносити розрахункові норми доб-рив на програмовану врожайність, застосовують під пшеницю реко-мендовані норми, сумарна кількість яких у діючій речовині стано-вить при зрошенні N120P80. Вносять їх за різними схемами, залежно від попередника пшениці. При сівбі пшениці після кукурудзи біль-ший ефект дає внесення N90P70 до сівби (під оранку або культива-цію), Р10 - у рядки при сівбі пшениці та N 10 — у підживлення на IV етапі органогенезу; під пшеницю теля люцерни N60P70 вносять до сівби, Р10 — в рядки, N60 -- на II етапі органогенезу або Р70 — до сів-би, Р70 — в рядки, N60 — на II та N60 — на IV eтaпi органогенезу; під пшеницю після гороху N30Р70 — до сівби, Р10 — в рядки, N60 — на IV та N30 — на VIII етапах органогенезу. У кожному конкретному ви-падку норму добрив та способи їх застосування уточнюють.

Із азотних добрив використовують аміачну селітру, а для піджив-лення пшениці на VIII етапі органогенезу — сечовину; із фосфор-них — суперфосфат. Якщо в господарстві немає сечовини, то здійс-нюють так звану сенікацію — обробляють рослини розчином аміач-ної селітри (30 кг/га) з домішкою амінної солі 2,4 Д (25 г/га) у 180 л води. Такий розчин посилює відтік з листя пшениці асимілятів, і в зерні збільшується вміст білка.

Сіють озиму пшеницю кондиційним, протруєним насінням в опти-мальні календарні строки: у північному Степу — з 1 по 10 вересня; центральному — з 10 по 20; у південному — з 15 по ЗО вересня; в АР Крим — з 1 по 15 жовтня. Норми висіву середньорослих сортів станов-лять 4-5 млн схожих зерен на 1 га, напівкарликових 5-6 млн/га. При сівбі середньорослих сортів на високому агрофоні норму висіву зменшують до 3 — 4 млн/га схожих зерен.

Поширеним способом сівби є звичайний рядковий із загортанням насіння у вологий ґрунт на глибину 5 - 6 см.

Режим зрошення. Вирощують озиму пшеницю із застосуван-ням вологозарядкового та вегетаційних поливів за допомогою дощу-вальних машин. Вологозарядковий полив проводять після основної оранки (за 3 — 4 тижні до сівби пшениці). Норма поливу на ґрунтах з низьким заляганням ґрунтових вод становить 800 - 1200 м3/га, з високим 400 - 500 м3/га. У весняно-літню вегетацію пшеницю поли-вають залежно від погодних умов і вологості орного та підорного шарів, яка на ґрунтах середнього механічного складу не повинна бути менша 70 % НВ. Для підтримання такої вологості у відносно вологий рік достатньо провести один вегетаційний полив, у середньо-посушливий 2 — 3 і в посушливий рік 4 поливи з поливною нормою кожного разу 500 — 600 м3/га. Перший полив пшениці проводять на IV етапі органогенезу, другий — на VII, закінчують у фазі фор-мування зерна (X етап).

Енергозберігаючі й екологічно доцільні технології. Техно-логія Миронівського інституту пшениці ім. Ремесла. Ця технологія спрямована на підвищення врожайності озимої пшениці при одночасному скороченні прямих виробничих витрат на її виро-щування. Дотримання рекомендацій розробників технології забез-печує зниження собівартості 1 ц зерна до 15 % порівняно з вирощу-ванням пшениці за існуючою інтенсивною технологією. Рекомендо-вана для впровадження і бурякосіючих господарства Лісостепу України.

Обробіток ґрунту здійснюють після багато- та однорічних трав, гороху та кукурудзи, вирощуваної на силос або зелений корм, зале-жно від обраного попередника, забур'янення поля, зволоженості ґрунту та строків сівби озимої пшениці.