За цієї технології немає потреби в технологічній колії. Техноло-гія має мінімальну енерго- і металоємність. На весь комплекс робіт витрачається в 1,7 - 2,2 раза менше пального, яке потрібне для осіннього внесення добрив і весняних підживлень, внесення органіч-них добрив. Енергетичний коефіцієнт вирощування пшениці висо-кий — 7-8.

Сидеральний варіант цієї технології в умовах центрального і пів-денного Лісостепу дає змогу довести урожайність озимої пшениці до 80-100 ц/га сильного зерна. Післядія заорюваної маси буркуну (400 - 440 ц/га) триває 4-5 років. Використання хрестоцвітих (редь-ка олійна, гірчиця біла) з цією метою дає значно нижчі результати.

Зазначена технологія особливо підходить для фермерських гос-подарств, що займаються відгодівлею молодняку великої рогатої худоби або мають дійне стадо. Зрозуміло, що вона може бути вико-ристана також у великих кооперативних господарствах.

Біоенергетична ефективність вирощування озимої пше-ниці. Останнім часом на посівах пшениці, крім ретардантів і пре-паратів для боротьби з хворобами і шкідниками, часто застосовують гербіциди. Слід зазначити, що у США під пшеницю їх мало застосо-вують. Крім того, в результаті добору стійких сортів різко зменши-лося застосування інших пестицидів та ретардантів. В Україні до-сить часто хімічну обробку посівів пшениці проводять лише тому, що їх внесення передбачене технологічною картою. Ці заходи слід/ здійснювати відповідно до прогнозу, коли біологічні, агротехнічні, агробіологічні та інші заходи виявляються неефективними.

17. Біоенергетична ефективність вирощування озимої пшениці Миронівська 27 (врожайність зерна відповідно 70 і 67 ц/га, КСП «Маяк» Тальнівського району Черкаської області, 1991 - 1992 pp.)

Показник | Технологія

звичайна | альтернативна

Сукупна енергія. МДж/га

Валова енергія з урожаєм, МДж/га

Перетравна енергія, МДж/га

Енергетичний коефіцієнт

Коефіцієнт біоенергетичної ефективності | 32 000

184

121

5,74

3,87 |

28000

175

116

6,28

4,15

Узагальнення даних про врожайність і прийоми вирощування високопродуктивних сортів пшениці в КСП «Маяк» Тальнівського району, держгоспах «Маньківський» та «Бабанський» відповідно Маньківського і Тальнівського районів Черкаської області (О. І. Зінченко) свідчать про те, що застосування ретардантів і пестицидів може підвищити врожайність на 3 - 4 ц/га, однак при цьому значно погіршуються показники біоенергетичної ефективності вирощуван-ня пшениці. Узагальнені дані про біоенергетичну ефективність ви-рощування озимої пшениці з пестицидами і без них або при їх оща-дливому науково обґрунтованому використанні наведено в табл. 17.

4. ОСНОВНІ ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ. ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З НИМИ

Висіяне насінин, проростки та підземні ор-гани молодих рослин пошкоджуються жуками хлібної жужелиці, дротяниками, а в Стену і Лісостепу, крім того,— несправжніми дротяниками.

В осінньо-зимовий період у фазах сходів і кущіння н степовій зоні посівам озимих після стерньових попередників великої шкоди завдають личинки хлібної жужелиці.

В ряді районів Стену в окремі роки загрозу становлять пше-нична (чорна злакова) муха, підгризаючі совки, гссенська та мінуючі мухи, цикадки, злакові попелиці. В Лісостепу періодично завдають шкоди підгризаючі совки, гесенська муха, сисні шкідники та мінери.

Весною, в період відновлення вегетації — виколошування рослин, їх продовжують по-шкоджувати личинки хлібної жужелиці. Крім неї, у Степу значну загрозу посівам, особливо слаборозкущсним, становлять личинки весня-ного покоління пшеничної мухи і шкідлива черепашка, а в окремі роки — злакова опоміза та гесенська муха. В Лісостепу та на Поліссі найбільшої шкоди в цей час завдають озима муха та опоміза, а в західному Лісостепу інколи і зеленоочка.

У фазі виколошування — цвітіння посіви жита пошкоджує пустоцвітий трипе. У пів-денних районах Степу на цей період припадає максимальна шкідливість злакової листовійки. В період формування наливу і достигання зерна у Степу найбільш небезпечним шкідни-ком пшениці є шкідлива черепашка, одночасно з якою на посівах трапляються пшеничний тріте, хлібні пильщики, злакові попелиці, хлібні жуки та жуки хлібної жужелиці. Усі названі види, крім пшеничного трипса, по-шкоджують також жито і ячмінь. У Лісостепу та на Поліссі поряд з хлібними жуками і зла-ковими попелицями велику загрозу якості зерна пшениці можуть становити гостроголові та інші клопи-щитники.

У боротьбі з комплексом шкідників дуже велике значення має дотримання чергування культур у сівозміні. У районах посиленого розмноження хлібної жужелиці та деяких ін-ших небезпечних шкідників задовільні фіто-санітарні умови вирощування озимих ство-рюються лише при насиченні сівозмін колосо-вими культурами не більше 40—50 % і частці стерньових у структурі попередників озимих до 20—30 %. В разі більшого насичення сіво-змін колосовими та стерньовими попередни-ками озимих чисельність жужелиці різко зро-стає, що змушує вдаватися до масових багаторазових хімічних обробок. Кращими попередниками озимих є чистий і зайнятий пари, баштанні культури, горох, багаторічні бобові трави, кукурудза па силос і зелений корм, рання картопля.

У допосівпий період при розміщенні озимої пшениці після стерньового попередника грунт до сівби треба утримувати під чистим паром не менш як 1,5—2 місяці. У зв'язку з цим врожай попередньої культури необхідно зби-рати в оптимальні строки, запобігаючи втра-там зерна та соломи. З допомогою ґрунтообробних знарядь досягають своєчасного зни-щення бур'янів і сходів падалиці. При загрозі масового розмноження жужелиці дуже важ-ливим профілактичним захисним заходом є передпосівна обробка насіння інсектицидами. З цією метою рекомендовані гамма-ізомер ГХЦГ 90 %-ний технічний (2—4 кг/т), а при його відсутності — ГХЦГ 12 %-ний дуст (15— 20 кг/т).

Велике значення у боротьбі з шкідниками зернових культур мають строки сівби. Зви-чайно при сівбі в другій половині оптимальних строків .посіви значно менше порівняно з ран-німи пошкоджуються озимою совкою, пше-ничною та іншими мухами, попелицями, тому для зменшення їх шкідливості сіяти озимі треба наприкінці оптимального строку. Не слід допускати занадто пізніх строків сівби, оскіль-ки слаборозкущені з осені посіви ..сильніше пошкоджуються у весняний період злаковими мухами, особливо пшеничною,