Запровадження енергетичного аналізу дозволяє оціню-вати ефективність інтенсивних ресурсо- і енергозберігаю-чих технологій у рільництві. Такий підхід дає можливість вивчити доцільність використання в землеробстві добрив, застосування пестицидів, палива, різних типів тракторів, автомобілів, сільськогосподарських знарядь, природних ре-сурсів, грунтово-кліматичних умов сонячної радіації та ін-ших факторів, що впливають на формування врожаю та його якість.

Як свідчать дані науки та передовий досвід, позитивна дія інтенсивних ресурсо- і енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур залежить від своєчасного виконання всіх елементів технології. Основним завданням цих технологій є підвищення родючості ґрунту і, зокрема, збагачення його на гумус, зменшення витрат енер-гії на одиницю вироблюваної продукції та помітне поліп-шення екологічного стану навколишнього середовища. Позитивних результатів при таких технологіях можна досяг-нути лише тоді, коли господарства будуть економію витра-чати різні види енергії на виробництво одиниці сільсько-господарської продукції.

Інтенсифікація землеробської галузі сільськогосподар-ського виробництва і охорона навколишнього середовища — це єдиний тісно пов'язаний між собою процес. Застосувати і повністю використовувати потенціал інтенсивних техноло-гій вирощування пшениці без забруднення навколишнього середовища можна лише при реалізації потенціалу ценозу сорту з врахуванням його біологічних властивостей: еколо-гічної стійкості проти посухи, низьких температур та інших негативних факторів, а звідси і підвищення потенційної продуктивності сорту, ценозу пшениці і кожної рослини в ньому.

Сучасні сорти озимої пшениці інтенсивного типу мають потенційну продуктивність 60—90 ц зерна і більше. В ос-новному у виробничих умовах урожай цих сортів набагато менший. Причин невеликої продуктивності багато і основ-ні серед них — порушення технологічної дисципліни. По-тенційна врожайність рослин є головним фактором форму-вання можливо високого врожаю, а реалізація його зале-жить від оптимізації умов вирощування, що досягається створенням оптимальних умов середовища в ценозах, тобто наближенням на різних етапах росту й розвитку озимої пшениці доцільної кількості факторів необхідного співвід-ношення їх. За таких оптимізованих умов рослини здатні краще протистояти екологічним стресам та наблизитись до максимальної реалізації продуктивності.

На створення оптимальних умов росту і розвитку рос-лин у ценозах і одержання врожаю до можливої потенцій-ної продуктивності пшениці витрачається велика кількість непоновлюваної або земної енергії.