Вивчення біологічно активних речовин в лікарській рослинній сировині

Ідентифікація біологічно активних речовин

Аналіз літературних джерел показав, що плоди моркви дикої, листя меліси лікарської та кореневище кремени гібридної містять різноманітні групи біологічно активних речовин. З метою встановлення хімічного складу даних видів ЛРС, нами проведено фітохімічне дослідження підземних та надземних органів. Для аналізу використовували листки меліси лікарської, кореневище кремени гібридної та плоди моркви дикої. Сировину сушили в тіні при температурі 200С та подрібнювали на млинку типу «Ексцельсіор» до розміру частинок 1 – 2,5 мм. БАР екстрагували з рослинної сировини водою очищеною, водою, підкисленою хлористоводневою кислотою, 70% етанолом у співвідношенні сировина – екстрагент 1:10 при нагріванні на водяному огрівнику із зворотнім холодильником. Отримані витяжки досліджували на наявність БАР за описаними в літературі витягами [21 – 23, 47, 48].

Приготування та проведення якісного аналізу водної витяжки.

1,0 г подрібненої сировини заливали 100 мл води. Нагрівали на водяній бані зі зворотним холодильником протягом 30 хв. Отриману витяжку проціджували та отриманий витяг використовували для дослідження на наявність дубильних речовин, фенологлікозидів, антраглікозидів, сапонінів, вільних цукрів водорозчинних полісахаридів, аскорбінової кислоти, хромонів.[48].

Виявлення дубильних речовин проводили за допомогою реакцій ідентифікації:

до 2 – 3 мл витяжки додавали по краплях 1% розчин желатини і 1.– 2 краплі 10% розчину хлористоводневої кислоти. Спостерігали утворення аморфного осаду, який зникав при додаванні надлишку желатини.

до 2 – 3 мл витяжки додавали 4 – 5 крапель розчину залізо -амонійного галуну, спостерігали утворення вираженого темно – зеленого забарвлення.

до 2 – 3 крапель витягу додавали по краплях бромну воду (5 г брому в 1 л води), спостерігали утворення аморфного осаду.

до 2 мл витягу додавали кілька кристалів нітрату натрію і 2 краплі 0,1 н хлористоводневої кислоти, не спостерігали зміни забарвлення, що свідчить про відсутність дубильних речовин гідролізованої групи.

до 1 мл витягу додавали 2 мл 10% оцтової кислоти та 1 мл 10% розчину ацетату свинцю, спостерігали утворення брудно – темно – зеленого осаду після додавання 5 крапель 1% розчину залізо-амонійного галуну та 0,1.г ацетату свинцю.

Виявлення вільних цукрі проводили за допомогою реактиву Фелінга. До 1 мл витяжки додавали 1 мл реактиву Фелінга при нагріванні на водяному огрівнику. Спостерігали вишневе забарвлення розчину, яке після нагрівання переходило у чорно – зелене і утворення аморфного розчину, що свідчить про наявність вільних цукрів.

Виявлення водорозчинних полісахаридів проводили при додаванні до 10 мл водного екстракту 30 мл 96% етанолу, спостерігали утворення аморфного осаду.

Наявність аскорбінової кислоти встановлювали на основі реакції з розчином 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію. Подрібнювали по 0,5 г сировини, заливали 5 мл води, залишали на 15 хв, фільтрували. Отриманий витяг наносили капіляром на пластинку, поряд як свідок наносили аскорбінову кислоту. Пластинки поміщали у хроматографічну камеру з системою розчинників: етилацетат – оцтова кислота льодяна (80:20). Хроматографу висушували на повітрі і обробляли 0,001 н розчином 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію у воді. Аскорбінова кислота проявилася у вигляді білої плями на рожевому фоні.

Виявлення фенологлікозидів проводили за допомогою якісних реакцій:

до 1 мл витягу додавали кристалик сульфату заліза (ІІ). Спостерігали утворення бузкового забарвлення, яке переходило в темно – фіолетове.

до 1 мл витяжки додавали 4 мл розчину аміаку та 1 мл 10% розчину натрію фосформолібденовокислого в хлористоводневій кислоті. З’являлося синє забарвлення, яке поступово переходило в зелене.

Виявлення сапонінів проводили за допомогою реакції Фонтан – Кандела: в дві пробірки однакового кольору та діаметру вносили по 2 мл досліджуваної витяжки. В одну пробірку додавали 2 мл 0,5 н розчину натрію гідроксиду, а в другу 2 мл 0,5 н розчину хлористоводневої кислоти, після чого обидві пробірки інтенсивно струшували протягом кількох секунд. Спостерігали утворення піни в пробірці з розчином хлористоводневої кислоти, що свідчить про наявність тритерпенових сапонінів.

Реакції виявлення антраценпохідних Чірха та Борнтрегера, а також виявлення хромонів негативні.

Витяжки, одержані з використанням води, підкисленої хлористоводневою кислотою, досліджували на наявність алкалоїдів. Виявлення алкалоїдів проводили за допомогою реакцій ідентифікації з реактивами Вагнера, Драгендорфа, Маєра, Зонненштейна. У витяжках з кореневищ кремени гібридної та плодів моркви дикої виявлено сліди алкалоїдів, у листі меліси лікарської вони відсутні.

Приготування та проведення аналізу спиртової витяжки.

4,0 г подрібненої лікарської сировини заливали 50 мл 70% етанолу і нагрівали із зворотним холодильником на киплячій водяній бані протягом 30 хв. Охолоджену витяжку проціджували та досліджували на наявність серцевих глікозидів, флавоноїдів, кумаринів.

Виявлення кумаринів проводили за допомогою двохмірної хроматографії на папері (розділ 4.2.2).

Виявлення серцевих глікозидів за допомогою реакцій Бальє, Келлера – Кіліані, Лібермана – Бурхарда дали негативний результат.

Виявлення флавоноїдів проводили за допомогою якісних реакцій:

до 1 мл спиртової витяжки додавали 2 – 3 краплі концентрованої хлористоводневої кислоти і 10 – 15 мг металічного магнію. Нагрівали на водяному огрівнику протягом 2 – 3 хв. Спостерігали червоно – малинове забарвлення, що свідчить про наявність флавоноїдів (ціанідинова проба).

Результати дослідження на групи біологічно активних речовин у зразках ЛРС наведено у табл. 3.1.

Наведені дані в табл. 3.1 свідчать про наявність у плодах моркви дикої: кумаринів, водорозчинних полісахаридів, аскорбінової кислоти, флавоноїдів та невеликої кількості фенологлікозидів, вільних цукрів, сліди алкалоїдів; у листі меліси лікарської: дубильних речовин, вільних цукрів, водорозчинних полісахаридів, аскорбінової кислоти, флавоноїдів та фенологлікозидів; у кореневищі кремени гібридної: дубильних речовин, сапонінів, кумаринів, вільних цукрів, флавоноїдів та фенологлікозидів, водорозчинних полісахаридів, аскорбінової кислоти, а також слідів алкалоїдів.

Таблиця 3.1

Результати виявлення груп БАР

Біологічно активні речовини | Плоди