моркви дикої | Кореневище кремени гібридної | Листя меліси лікарської
1 | 2 | 3 | 4
Вільні цукри | + | + | +
Дубильні речовини | +++ | ++
Антраценпохідні
Хромони
Водорозчинні полісахариди | ++ | ++ | ++
1 | 2 | 3 | 4
Аскорбінова кислота | + | + | ++
Сапоніни | +++
Кумарин | +++
Алкалоїди | ± | ±
Серцеві глікозиди
Флавоноїди | ++ | + | ++
Фенологлікозиди | + | +++ | ++
Примітки:
«+» - реакція позитивна, кількість знаків свідчить про її інтенсивність;
«±» - слідові кількості речовин;
«» - реакція негативна.
Отримані дані дослідження вказують на перспективність використання даних видів ЛРС як джерела речовин фенольного характеру та кумаринів (морква дика).
3.2. Кількісне визначення основних груп біологічно активних речовин
Сировиною для дослідження є плоди моркви дикої, кореневище кремени гібридної та листя меліси лікарської.
3.2.1. Кількісне визначення дубильних речовин. Проведені реакції ідентифікації показали про значний вміст дубильних речовин у кореневищі кремени гібридної (розділ 3.1). Визначення дубильних речовин проводили за фармакопейною методикою [7].
Біля 2,0 г (точна наважка) подрібненого кореневища кремени гібридної, просіяного крізь сито з діаметром отворів 3 мм, поміщали в конічну колбу місткістю 500 мл, заливали 250 мл нагрітої до кипіння води та кип’ятили зі зворотнім холодильником протягом 30 хв при періодичному перемішуванні. Витяжку охолоджували до кімнатної температури і проціджували близько 100 мл в конічну колбу місткістю 250 мл через вату так, щоб частинки сировини не попали в колбу. Потім відбирали піпеткою 25 мл отриманої витяжки в іншу колбу місткістю 750 мл, додавали 500 мл , 25 мл розчину індиго сульфокислоти і титрували розчином калію перманганату (0,02.моль/л) до золотисто – жовтого забарвлення.
Паралельно проводять контрольний дослід.
Вміст дубильних речовин (Х) у відсотках в перерахунку на абсолютно суху сировину вираховують за формулою:
, де
V – об’єм розчину калію перманганату (0,02 моль/л), який пішов на титрування витяжки в мл;
V0 – об’єм розчину калію перманганату (0,02 моль/л), який пішов на титрування витяжки в контрольному досліді в мл;
0,004157 – кількість дубильних речовин, що відповідає 1 мл розчину перманганату калію в г;
m – маса сировини в г;
h – втрата в масі сировини при висушуванні у %;
250 – загальний об’єм витяжки в мл;
25 – об’єм витяжки, який взяли на титрування в мл.
Результати визначення дубильних речовин в кореневищі кремени гібридної наведені в табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Вміст дубильних речовин у кореневищі кремени гібридної
ЛРС | V, мл | V1, мл | X, % | Xсер, %
Кореневище кремени гібридної | 3,68
3,50
3,55 | 0,9 | 6,42
6,00
6,12 | 6,18
Результати, наведені в табл. 3.2 свідчать, що вміст дубильних речовин у кореневищі кремени гібридної становить 6,18%.
3.2.2. Кількісне визначення суми поліфенольних сполук. В результаті проведених досліджень в листі меліси лікарської та кореневищах кремени гібридної виявлено вміст гідроксикоричних кислот (розділ 3.1), серед яких хлорогенова кислота. Тому за допомогою фотоколориметричного методу вміст суми поліфенольних сполук в сировині визначали в перерахунку на хлорогенова кислоту [49].
Точну наважку (1,0 г) подрібненої сировини, просіяної через сито з діаметром отворів 3 мм, поміщали в пакет з фільтрувального паперу і очищали сировину хлороформом в апараті Соксклета до знебарвлення розчинника. Пакети з сировиною осушували на повітрі, вміщували в кругло донну колбу зі шліфом ємністю 100 мл і екстрагували полі фенольні сполуки 70% етанолом на водяному огрівнику зі зворотнім холодильником протягом 30 хв. при температурі кипіння розчинника. Витяжку проціджували в мірну колбу на 100 мл, а сировину екстрагували ще два рази при аналогічних умовах. Об’єднані екстракти в колбі на 100 мл доводили 70% етанолом до мітки і перемішували. З колби відбирали 0,5 мл витяжки в мірну колбу ємкістю 25 мл, додавали 17,5 мл гліколевого буферного розчину (рН=12,9), 1 мл реактиву Фоліна – Чокальте, розведеного 1:2 і доводили до мітки. Вміст колби перемішували і залишали на 30 хв. оптичну густину забарвленого розчину визначали на фотоколориметрі КФК – 2МП з червоним світлофільтром. Як розчин порівняння використовували суміш: 1 мл реактиву Фоліна – Чокальте, розведеного 1:2, 17,5 мл гліколевого буферного розчину (рН=12,9) і 6,5 мл води.
Вміст суми поліфенольних сполук в перерахунку на хлорогенова кислоту і абсолютно суху сировину вираховували за формулою:
, де
D1 – оптична густина досліджуваного розчину;
D0 – оптична густина стандартного розчину хлорогенової кислоти;
С – концентрація стандартного розчину хлорогенової кислоти;
а – наважка сировини в г;
h – втрата в масі сировини при висушуванні у %;
V – об’єм витяжки, взятий на визначення в мл.
Результати кількісного визначення поліфенольних сполук у кореневищі кремени гібридної та листях меліси лікарської наведені у табл..3.3.
Таблиця 3.3
Вміст поліфенольних сполук в ЛРС
Лікарська рослинна сировина | mЛРС, г | Оптична густина розчину | Х, % | Хсер., %
1 | 2 | 3 | 4 | 5
Листя меліси лікарської | 0,9942 | 0,58
0,57
0,58 | 5,49
5,40
5,49 | 5,37
1,0058 | 0,58
0,58
0,58 | 5,43
5,43
5,43
Продовж. табл. 3.3
1 | 2 | 3 | 4 | 5
1,0335 | 0,58
0,57
0,57 | 5,29
5,20
5,20
Кореневище кремени гібридної | 1,0164 | 0,54
0,54
0,53 | 5,00
5,00
4,91 | 5,04
0,9917 | 0,54
0,55
0,53 | 5,13
5,22
5,03
1,0047 | 0,54
0,54
0,53 | 5,06
5,06
4,97
Дані, наведені у таблиці 3.3 свідчать, що вміст поліфенольних сполук у кореневищі кремени гібридної та листі меліси лікарської становить відповідно 5,04 та 5,37%.
3.2.3. Кількісне визначення суми кумаринів. В результаті проведених досліджень встановлено, що в плодах моркви дикої містяться кумарини (розділ 3.1). Їх кількісне визначення проводили методом спектрофотометрії [48, 50 – 53].
Точну наважку (1,0 г)